З тіні - на світло

Віктор Медведчук став цього тижня героєм. Поки що героєм новин. Про нього говорили всі: Путін, Меркель, Порошенко, Кучма, світові ЗМІ та навіть Шуфрич. Не говорив тільки він сам (ну якщо не вважати його заяву "Українського вибору"). За старою, втім, своєю звичкою. Не любить публічності. Він - майстер - тіньових схем і домовленостей, неясностей - в рамках яких простіше плести хитромудру схему і здаватися могутнім.

Я непогано з ним знайомий з давніх часів і відносини у нас непрості. Як мінімум у двох речах ми з ним точно не сходимося - питанні свободи слова і вибору європейських цінностей.

Той факт, що півсвіту кілька днів не могли прояснити публічний статус Медведчука в переговорах на Донбасі тільки зайвий раз доводить - що здаватися - набагато ближче до його суті чимось бути. Врешті-решт визначилися - Медведчук - парламентер.

Але тут є питання: парламентер чого і від кого? З приводу чого і з ким?

Парламентер одночасно з українською делегацією яку представляє його колишній начальник - Леонід Кучма, главою адміністрації якого він був і з Росією імені В.путіна, кумом якого він є? Тоді незрозуміло, як можна розмовляти сам з собою. Це ж не роздвоєння особистості. Тому що не схоже, що б він представляв інтереси так званих ДНР і ЛНР - чи не так, Вікторе Володимировичу?

Думав протягом тижня над цим питанням - як допомогти всім нам і самого В.медведчука визначитися з його статусом. Це принципово важливо і багато в чому від цього залежить успіх переговорів. Тому що ні порядок денний, ні повноваження переговірників сторін досі незрозумілі. А тим часом - як би перемир'я, але продовжують гинути люди. Все в ім'я цих переговорів.

Мені здається, є вихід. І він може виявитися історичним і для самого В.Медведчука, з яким вже ведуть переговори навіть західні високопоставлені політики.

Є ідея. З одного боку запропонувати лідерам ДНР і ЛНР обрати його керівником свого об'єднаного освіти замість дискредитировшего себе Царьова - з ним ніхто переговорів вести не буде. З іншого боку - призначити В.Медведчука губернатором одразу двох областей - Донецької та Луганської (за сумісництвом). Це точно переведе об'єднавчий процес в русло в рамках українського законодавства, а також надасть Віктору Володимировичу легальний і зрозумілий статус. Але найважливіше - зробить його публічним і відповідальним за результат політиком, не тільки українського, але й світового масштабу.

У такому статусі Віктор Медведчук зможе вести переговори з Україною, і з Росією, зможе продемонструвати всі свої здібності, про які так багато говорять у встановленні миру на Донбасі. Він зможе показати, що готовий у вирішальний момент все таки взяти відповідальність на себе. На худий кінець, якщо вожді ДНР і ЛНР між собою не домовляться - просто в статусі губернатора Донбасу - він має можливість виступати як рівноправний учасник мирного процесу і допомогти і Путіну, і Україні, і всьому цивілізованому світу зітхнути спокійно і припинити кровопролиття.

Тоді буде зрозуміла не тільки його роль, але і його позиція - чого ж він хоче і як це зробить. І навіть якщо у нього не вийде - буде зрозуміло, хто за це повинен нести відповідальність: особисто він, бойовики, Путін або країна, громадянином якої він є.

Дана думка є особистою точкою зору Олександра Ткаченка і не представляє позицію редакції