Смачнющі білоруські "Чаклуни"
Чому саме цим не зовсім добрим словом назвали дану страву, етнографії та кулінарії невідомо. Але можу припустити, що вона просто "причаровує" до себе своєю смакотою.
© volha-olga.livejournal.com
Почнемо з того, що всі традиційно-національні білоруські страви складаються з картоплі - не дарма ж нас називають бульбашами! На це прізвисько ми не ображаємося. І, якщо чуємо дане звернення на свою адресу, соромлячись, опускаємо голову, наче карлсони, які нишком з'їли варення! :)
Про всякий випадок розповім, якою має бути справжня картопля (а то були випадки - запитували, як вибирати). Картопля мусить бути жовта! Це - основний параметр. Білу або червону картоплю справжні бульбаші не визнають, і під час перебирання прагнуть від неї позбутися, віддавши на корм домашнім тваринам - свиням чи коровам, хто кого тримає.
Назва "Чаклуни" дуже давня і має коріння у дохристиянській епосі. Кажуть, на Поліссі досі живуть чаклуни, а знайомий молодий батюшка, отримавши свій прихід в одному з ізольованих сіл Столінського району, розповідав, що йому там "з чаклунами доводиться боротися"!
Чому саме цим не зовсім добрим словом назвали дану страву, етнографії та кулінарії невідомо. Але можу припустити, що вона просто "причаровує" до себе своєю смакотою, тому – акуратніше. А то буде як в анекдоті:
"Мене звуть Бакшет, я працюю на будівництві цегельного заводу в Підмосков'ї, живу в гуртожитку. В одній кімнаті зі мною живе хлопець Змітер. Одного разу я пригостив його пахлавою від мами, а він простягнув мені тарілку золотистих коржів, сказав, що це "деруни". Я відламав шматочок, поклав його в рот i тут быццам цуд нейкi наогул здзейснiўся, адразу ўсё стала прыемным, як подых ветрыка звечару ўлетку, нiбыта птушкi лётаюць блiзенька-блiзенька i так духмяна пахнуць кветкi, што разам жадаеш плакаць i смяяцца."
Отже, для приготування "чаклунів" нам знадобиться:
- цибуля ріпчаста середнього розміру - 1-2 шт. (один - в картоплю, другий - у фарш);
- картопля справжня великого розміру (велику картоплю зручно терти, але можна брати і середнього) - 3-4 шт.;
- борошно - 2-3 ст.л. з гіркою;
- яйця середні - 1-2 шт.;
- сіль – за смаком;
- чорний перець мелений – за смаком,
- фарш (свинячий, можна яловичий - для країн з пристойною яловичиною можна 50% свинячого, 50% - яловичого) - 100-200 г;
- рослинна олія для смаження;
- сметана - 100 г.
Фарш заправляємо сіллю і перцем, додаємо дрібно порізану цибулю, все відставляємо в сторону (накриваємо, щоб не обвітрився).
На дрібній тертці натираємо картоплю - як на деруни. Після того, як натерли одну картоплину, натираємо на тій же тертці цибулю (у посуд з тертою картоплею) - це врятує картоплю від потемніння.
До натертої картоплі додаємо яйця, розмішуємо виделкою/віночком. Туди ж додаємо борошно, сіль, перець, розмішуємо.
"Тісто" має бути не рідким, а нагадувати тісто на оладки (ну, може, трохи рідкіше).
Розігріваємо сковороду з маслом, столовою ложкою викладаємо тісто у вигляді довгастого млинчика (довжина має бути близько 5 см). По центру млинчика кладемо фарш, зверху це все прикриваємо теж тістом (фаршу багато не кладіть - пам'ятайте, що його якось треба прикрити і зробити так, щоб він опинився всередині!).
Обсмажуємо з двох сторін на невеликому вогні до золотавого кольору. Подаємо зі сметаною.
Має вийти ось так:
© volha-olga.livejournal.com
Смачного і хороших нам чаклунів!