Дешевий російський газ може зіграти злий жарт з економікою України

Росія добре подбала про те, щоб якнайменше втратити від економічних поступок в газових питаннях. Росіяни закріпили ціну газу для України на позначці $ 268,5 за тисячу кубометрів, при тому, що нинішня ціна газу складає $ 406. Але при цьому "Газпром" убезпечив себе від надмірних збитків, і залишив для себе можливість відступити будь-якої миті.

За даними експертів, рішення про те, надавати знижку, чи ні, Росія буде приймати щокварталу. Або не приймати. ТСН.ua з'ясував плюси і мінуси підписаної угоди.

Вигоди для "Газпрому"

Цієї осені для російського газового монополіста настав момент, коли не дати знижки для України вже було просто неможливо. НАК "Нафтогаз України" з серпня нарощував борги, не маючи змоги розрахуватися за поставки. Росіяни розуміли, що українській стороні просто нема звідки взяти грошей. І що одною з головних причин такої ситуації є непомірно висока ціна на імпортний газ: набагато вища навіть, ніж у контрактах "Газпрому" з європейськими державами.

Якби газ не подешевшав, НАК довелося б оголосити банкротом. І в такому випадку росіянам було би складно добитися хоч якихось коштів за поставки газу. Тож першою вигодою, яку отримав "Газпром" від знижки, стало збереження платоспроможності одного з його найбільших покупців.

Друга вигода – обсяги закупівлі. Україна третій рік поспіль їх знижувала: з 44,8 млрд. кубометрів у 2011 році до 27 – у нинішньому. Застосовували всі можливі методи: промисловість запроваджувала енергозберігаючі технології, школи та інші бюджетні установи переходили на тверде біопаливо, українські та західні компанії збільшували видобуток газу в Україні, а трейдери почали закуповувати його у Європі. При такій ціні імпорту блакитного палива, яка діяла в Україні, будь-який подібний проект міг швидко окупитися. Тепер російський газ зможе конкурувати в нашій державі з іншими видами палива, і падіння споживання припиниться.

На думку експерта нафтогазового ринку Валентина Землянського, наступного року "Нафтогаз України" закупить 33 млрд куб. м. газу. Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький оцінює цю цифру у 30-33 млрд куб. м.

Іншими словами, Москва зробила вимушений крок, але при цьому подала його як велику поступку Україні в обмін на зміну геополітичної орієнтації. При цьому фінансові втрати для росіян будуть не дуже вже й великі. Вартість 27 млрд. кубометрів за старою ціною більше вартості 33 млрд. кубометрів за новою лише на 19%, або на 2 млрд. доларів. Це невелика втрата, порівняно з загальними прибутками "Газпрому". Особливо якщо врахувати, що собівартість видобутку тисячі кубометрів, за даними "Газпрому", складає лише $ 38.

Здобутки України

Більшості споживачів газу зниження імпортної ціни допоможе зекономити. За оцінками Валентина Землянського, вартість газу для промисловості знизиться на 20-30%, а для населення – щонайменше не підвищиться. Адже ще недавно Міжнародний валютний фонд радив підвищити цей тариф на 40%. для того, щоб врятувати від банкрутства "Нафтогаз України" при старій ціні імпорту.

Подешевшання газу для промисловості допоможе українським підприємствам знизити собівартість продукції, і стати більш конкурентоспроможними. Але не для всіх це буде відчутним. За роки дорогого газу чимало українських підприємств уже провели модернізацію, при чому основний упор робили на енергоефективність. Наприклад, цементні заводи вже кілька років тому повністю перейшли з газу на вугілля. А в собівартості металургійної  продукції частка газу тепер складає всього 5-7%, констатує директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк. За його підрахунками, споживання газу в металургії за останні роки зменшилося з 8 до 3,6 млрд куб м, і нинішнє зниження ціни зможе здешевити тонну металлу максимум на $ 2, а це – некритично для світового ринку.

Найбільшу вигоду від дешевого газу отримають азотні заводи, з яких більшість належить Дмитрові Фірташу. Для них газ – не лише паливо, а й сировина, тож його ціна визначає 77-82% вартості добрив. З осені ці підприємства працюють дуже нестабільно – не можуть конкурувати з дешевими китайськими добривами. Тепер цей олігарх зможе відвоювати свою частку на світовому ринку.

Є й інші галузі, залежні від ціни на газ. За даними Валентина Землянського, у деяких машинобудівних підприємств частка газу у собівартості досягає 20%, а у виробників будматеріалів – 40%. За оцінками співзасновника Інституту енергетичних досліджень Дмитра Марунича, виробникам хлібу, консервним виробництвам та багатьом іншим підприємствам харчової промисловості теж стане легше жити.

"Житлово-комунальне господарство та комунальна енергетика – це також неоране поле в плані енергоефективності", - додає енергетичний експерт Олександр Нарбут. Але ціна газу для цієї категорії споживачів навряд чи буде знижена – вона і так дотаційна, вважає Валентин Землянський.

Втрати України

Попри всі ці вигоди, неринкова ціна газу сильно відкине Україну назад в плані економічного розвитку. Так, наприклад, стануть не такими привабливими енергозберігаючі проекти, які ще недавно планувалося реалізувати на заводах України. Навіть якщо вони потенційно дозволять трохи зекономити, але окуповуватимуться 20-30 років, бізнес навряд чи стане їх реалізовувати. А отже, частина підприємств, які ще не встигли модернізуватися, залишаться енергоємними і неготовими для роботи в ринкових умовах.

Стане нерентабельним постачання в Україну газу з Німеччини: за оцінками Олександра Нарбута, наразі на кордоні Німеччини газ коштує $ 370 за тис кубометрів, а на біржах – 400-406. Дмитро Марунич додає, що те саме стосується будівництва терміналу зрідженого газу. "Термінал був сумнівно рентабельним навіть за старої ціни, а тепер доцільність будівництва стрімко наближується до нуля", - говорить експерт. З іншого боку, заводи з газифікації вугілля, які уряд за допомогою китайського капіталу вирішив створити на Донбасі, все ж буде побудовано – адже це дозволить кудись дівати українське вугілля, на яке зараз геть немає попиту.

На деякий час можуть стати менш вигідними, ніж газові, котли на твердому біопаливі, які в останні роки масово встановлювалися в комунальній сфері – для опалення невеликих селищ, шкіл та інших громадських установ. Але, на думку Дмитра Марунича, місцева влада і далі буде реалізовувати такі проекти для того, щоб у майбутньому не залежати від можливих цін на газ. "Ера дешевих вуглеводнів закінчується, і навіть місцеві чиновники це розуміють", - говорить експерт.

Ризики України

Судячи з оприлюднених експертами умов газового договору, Україна поки не втратила жодного з своїх стратегічних енергетичних активів. Але весь розрахунок Москви полягає в тому, що знижку встановлюють щоквартально, і якщо керівництво України перестане слухатися і виконувати побажання Кремля – знову отримає дорогий газ.

А побажання можуть бути дуже різні, і не конче стосуватимуться газової сфери. Хоча й тут є що втрачати. Одна з можливих вимог Росії, яку вона висловлювала вже неодноразово – це бажання отримати під контроль українську газотранспортну систему. Хоча "Газпром" продовжує будувати потужні трубопроводи в обхід нашої держави, однак експерти вже не раз наголошували, що технічно неможливо задовольнити весь попит на газ у Європі без використання української ГТС. Тож українська труба все ще приваблива для Кремля.

Крім того, на думку Валентина Землянського, Росія може вимагати вивести українську ГТС з-під дії європейського законодавства. Адже Україна вже декілька років є членом Європейської енергетичної спільноти, і одне з правил цієї організації передбачає, що "Газпром" мав би продавати принаймні половину газу на кордоні України та Росії, а "Нафтогаз України" може зберігати газ для європейських енергокомпаній у своїх підземних сховищах. Поки що ці норми в реальності не працюють, але є дуже неприємними для Москви.

А можлива вимога Росії закуповувати законтрактовані 2008 року обсяги газу: 52 млрд. кубометрів стала би однією із найшкідливіших для України. У наш час, після реалізації всіх програм з енергозбереження, такий обсяг просто не було би куди подіти.

Однак тепер Україна має досвід життя в умовах, коли газ коштує понад $ 400 за тисячу кубометрів. А отже, якщо за декілька кварталів знижку не буде продовжено, українській економіці стануть у пригоді енергозберігаючі технології, запроваджені впродовж останніх років.

Олексій Мринський