Моя мрія - виправити помилки відбору ЧС-2014

Головний тренер збірної України Михайло Фоменко дав ексклюзивне інтерв'ю "Профутболу".

- Після переможного матчу проти Франції українська нація перебувала просто в екстазі. В чому був ваш секрет?
- Це мабуть більше заслуга гравців, аніж моя. У них варто запитувати.

- Добре, тоді почнемо з самого початку. Ви очолюєте збірну, перший матч на виїзді проти Польщі. Навіть нічия - кінець мріям. Але Ви все з ніг на голову перевернули.
- Просто, коли ми розпочали роботу, дуже багато було бесід індивідуальних. І ми домовились, що у нас кожна гра, як остання, і в кожній грі треба реалізовувати свої можливості на 100 відсотків. А хлопці це просто зрозуміли і виконували.

- Вам, коли прийшли у збірну, потрібен був косметичний чи кардинальний ремонт?
- Я мабуть секрету не відкрию, коли скажу, - клуб і збірна, різні речі. За збірну люди грають не за гроші. Грають за престиж, за країну, за вболівальників. А якщо хтось за збірну буде робити комусь послугу, повірте, я вже в такому віці, що можу відрізнити розмови від справжніх намірів. І хлопці це зрозуміли.

- Ви вихованець Лобановського. Про вас кажуть - високо цінуєте дисципліну. Наскільки велику увагу приділяли дисципліні у збірній?
- Річ в тім, що дисципліна - це не мої забаганки. Це вимоги сьогоднішнього футболу. І наш тренерський штаб намагався хлопцям довести це не тільки своїми розмовами, а й показував багато матчів таких клубів як "Барселона", "Баварія", англійських клубів, іспанські, німецьких, італійських. Як приклад, щоб хлопці зрозуміли - це не наші вимоги, а вимоги сучасного футболу.

- Чи можете зараз розкрити свої плани, коли очолювали збірну у такій важкій ситуації, думали про наступний відбірний цикл, чи була впевненість потрапити на ЧС-2014?
- Чи-то життя моє так склалося, чи-то батьки мене так виховали, але у мене життєве гасло - якщо займаєшся справою серйозно, потрібно бути максималістом. Сенс робити свою роботу на 50% чи 40%, якщо ми ставимо завдання перед своїми підлеглими, щоб вони віддавалися своїй справі на 100%, а то й більше. Це і нас стосується першочергово, ми повинні бути прикладом для своїх хлопців.

- Ваша мрія була вийти на ЧС-2014. Яка ваша наступна мрія?
- Спробувати з хлопцями виправити помилки, яких ми припустилися в цьому турнірі.

- Ви очолили збірну, а перед тим тренували лише клуби. І самі ж зізнаєтесь, клуб і збірна - різні речі. Не було побоювань?
- Я не в тому віці, щоб чогось боятися. У мене вже достатньо і життєвого досвіду, і професійного. От якби мене змусили займатися фізикою чи хімією, мабуть тоді я себе почував би незручно (сміється). А так я займаюся своєю улюбленою справою.

- Олег Блохін, напередодні старту відбору проти Англії у 2012 заявив: "Ця команда приречена атакувати". Як би ви команду охарактеризували після відбору?
- І знову повернуся до вимог світового футболу. З м'ячем потрібно атакувати, і без м'яча атакувати. Треба забирати м'ячі.

- Через кілька днів після завершення відбору ЧС-2014 для нашої команди, які у вас зараз емоції та підсумки?
- А які можуть бути емоції після програшу? І другого матчу проти французів і боротьби за путівку загалом. Звісно, емоції негативні. Занадто багато негативних моментів було проти нас від самісінького початку матчів проти збірної Франції. Нам випав з усіх суперників найсильніший. Друге - першу гру ми грали вдома, а не на виїзді. Вважаю, в Парижі збірній Франції допомагали і 12-й, і 13-й, і 14-й гравець. Грай ми з будь-якою іншою збірною, все було би трішки інакше.

А якщо ми зазирнемо до історії - згадайте, ми виграли гру зі збірною Польщі на виїзді, повернулися і у нас гра з Молдовою. Це команда зовсім іншого рівня і ця гра була дуже складною. Було віддано дуже багато функціональних, емоційних, психологічних сил. Дуже важко було відновити гравців після виїзду до Польщі. Ну уявіть собі рівень збірної Польщі і нехай вже мене пробачить збірна Молдови, але вони трішки слабші за збірну Франції. Це я порівнюю спарені матчі виїзд до Польщі і домашній проти Молдови зі спареними матчами Україна - Франція, Франція - Україна. Тоді було важко, а уявіть, як після такого виснажливого домашнього матчу проти французів за кілька днів протистояти їм на виїзді.

А тут ще збірна Франції має в своєму розпорядженні - дві рівноцінні збірні. Такий рівень футболістів, які представляють різні європейські чемпіонати. Плюс наші футболісти почали чемпіонат у липні, гравці збірної, так би мовити, "наїлися" футболом, втомилися, а гравці збірної Франції почали свої чемпіонати кінець серпня - початок вересня. Вони наразі на самісінькому функціональному піку. І знову повторюсь, ми грали проти 14 гравців, а другий тайм навіть вдесятьох проти 14. Це дуже складно, повірте.

- А які відчуття були в той момент, коли арбітр матчу дав фінальний свисток в Парижі?
- А які можуть бути відчуття? Поставте Ви себе на моє місце, Ви все прекрасно бачите, розумієте, що відбувається на футбольному полі, а зробити нічого не можете. Ось так це було. Дуже важко це пережити.

- Якби можна було повернути час назад, що би ви змінили, щоб уникнути ймовірних помилок і досягти результату?
- Важко відповісти на це запитання. А пригадайте момент, в домашньому матчі проти Франції, наприкінці гри? Три наших футболісти вийшли на одного захисника, потім було три проти двох і не реалізували той момент. А було би 3:0 і хто-зна - зовсім інша гра в Парижі і зовсім інший результат.

- А в домашній грі проти Англії 0:0 - нічого не хотіли би змінити?
- Так я вже наслухався заяв людей, які казали, мовляв, варто було ризикувати. Що таке ризик? Він в обидва боки. А ризикни ми, рахунок міг би бути і 0:2, і 0:3, і не на нашу користь. Ми не казали хлопцям закриватися в обороні. Ні! Просто всі в команді реально оцінювали ситуацію. Тому і вийшла така гра.

- А не було такого, що наші гравці, можливо, трохи пересвяткували 2:0 над французами і витратили зайві сили? А їх можливо якраз і не вистачило в Парижі?
- Розумієте, я не можу взяти і закрити гравців на базі одразу після гри. Зараз інші часи. В наш час таке було можливо. Я ще розумію клубні справи, а це ж збірна. Ми, коли почали працювати, домовилися - ніхто нікому позик не робить. Гравці самі собі професіонали.

- Але ми настільки переконливо перемогли французів і по грі і по результату? І тоді гравці не мали втомлений вигляд.
- До всього треба ставитися реально. Емоції вони мають допомагати, і ми від своїх підопічних вимагаємо, що емоції повинні допомагати. Не руйнувати, а допомагати. Так ми хочемо. Але хотіти як то кажуть - не шкідливо. Треба для цього щось робити. На сьогоднішній день - ось так. Треба йти вперед, не зупинятися, це вже урок і дуже хороший урок. На цьому ж життя не закінчується? Потрібно рухатися далі. І люди, отримуючи досвід, робитимуть висновки.

- Що Ви побачили в своїх гравцях у домашній грі з французами, і що не побачили у виїзній?
- У французів в повторному матчі було 5 нових свіжих виконавців. Можливо, ми самі зруйнували нашу захисну лінії вже в першому матчі, ніж нам допомогли це зробити, коли ми втратили через дискваліфікації Кучера і Федецького. Які до речі дуже і дуже непогано зіграли першу гру. У французів є гравців на два склади, а у нас стільки немає. Їхній тренер поставив двох нових центральних захисників, один з яких гол забив, і другий - гравець "Реала". У нас, до речі немає представників ані "Реала", ані "Манчестер Юнайтед", ані "Манчестер Сіті", ані "Арсеналу". Однієї причини немає, їх безліч. Нам не пощастило з жеребом, я не міг цього говорити до гри. Що Бог дав - те ми і дістали.

- А не промайнула думка, що нашу команду в Бразилії не чекають і вона там не так вигідна як Франція?
- Так я вже сказав про 14-го гравця. Про 13-го, про 14-го.

- 14-й сидів на трибуні?
- Звісно! А тринадцятий робив те, що він… (пауза). Ми проглядали нарізку моментів матчу з колегами. Вилучення Хачеріді - там взагалі контакту не було з Рібері. Те, що з боку Рібері був фрагмент з театральної постановки-  це справило, вочевидь, враження на арбітра і він, мабуть, був не проти.

- До речі, про Рібері. Його Ви бачили на власні очі проти України. Як вважаєте в нього більше шансів на "Золотий М'яч", аніж в Кріштіану Роналду?
- Моя точка зору - обоє заслуговують. Я не член журі.

- Але ж Ви голосували?
- Так. Вже проголосував. Перше місце віддав Рібері. Роналду - другий, третій - Мессі.

- На чому базувався такий вибір?
- Я би відповів точніше, якби я бодай із одним з них працював. А так, не пощастило (сміється).

- І тим не менше, одного Ви бачили в двох матчах.
- Звісно, Рібері дуже сильний індивідуально. Після роботи з Хайнкесом в "Баварії" він змінився на футбольному полі. Від нього стали більше вимагати. Раніше він лише на фланзі працював і лише вперед, а зараз виконує більший об'єм роботи. Він змінився і став набагато сильнішим.

- І попри те, що Федецький в першій грі його закрив.
- Так, це велика його заслуга, але йому тоді допомагали партнери. Було таке завдання - закрити Рібері, і Артем з цим впорався.

- Був би Федецький у повторному матчі, все було би інакше?
- Звісно. Він в першій грі його нейтралізував і у нього з'явився досвід. Практичний досвід, не теоретичний.

- Було що сказати хлопцям після гри в Парижі?
- Звісно. Подякував їм за роботу. Те, що сталося те - сталося. Побажали гравцям від тренерського штабу вдало дограти календарний рік в клубах. І якщо доля складеться - продовжимо спільну працю, маючи певний досвід роботи одне з одним.

- До гри з французами порівнювали збірні Англії та Франції і сказали - Англія сильніша. Після матчів плей-офф які враження?
- Незмінні.

- Англійські журналісти перед грою Україна - Англія багато цікавилися у нас - в чому секрет успіху Михайла Фоменка? Поділитеся?
- Немає секретів. Лише праця. А якщо і є секрети, то вони лише професійні. Тут нічого вишукувати.

- Ви дуже скромний.
- А якою повинна бути людина?

- А Жозе Моуріньо, наприклад?
- Це все дуже індивідуально. У кожного з нас, тренерів, - кипить всередині. Але один це виплескує, а інший переживає і робить висновки.

- Вболівальники, всі як один, після гри висловилися за Вас як тренера в майбутньому для нашої команди.
- Конкретної розмови немає, але контракт було підписано за схемою "рік плюс два", і якщо не буде ніяких заперечень з боку обох сторін, то він автоматично продовжиться ще на два роки.

- Не можу не запитати про Девича. Останні матчі він не грав за збірну. Чому?
- Вчергове кажу - це некоректне запитання. Це наші внутрішні справи. У нього ж в клубі інше оточення.

- Питання актуальне, бо Девич, коментуючи поразку від Франції, про партнерів казав "вони". Може не ототожнював себе з ними? Може він ображений у збірній?
- Якби конфлікт був - сенс його викликати? Може його просто неправильно переклали. Українська мова все ж не його рідна. Це вже Ви в нього запитуйте.

- Наш чемпіонат може скоротитися до 14-ти чи 12-ти команд. Як ставитесь до таких змін?
- Особисто мені хочеться, щоб було 16 команд. Але життя є життя. Воно диктує скільки має бути команд. Україна з таким населенням має заслуговувати на більше, ніж 12 чи 14 команд у чемпіонаті.

- Ви родом з маленького селища. Коріння своє не забуваєте?
- Я родом із села Мала Рибиця, що на Сумщині. Зараз маю будинок у селі Велика Рибиця - це 7 км. від Малої Рибиці. Там чудова природа: відпочити можна і душею, і тілом. Я багато побачив у світі, але Батьківщина для мене це Батьківщина.

- А що для Вас - відпочинок?
- Рибалка! Раніше був - спортивний інтерес, а зараз отримую задоволення від процесу. Комусь добре на Мальдівах, а мені - навпаки. Найкраще у себе вдома.

- У Вас просто закохалися вболівальники збірної України. Ви що їм можете побажати у відповідь?
- Якщо Ви кажете вони "закохалися", то нехай знають, це - взаємно. Тому що на любов потрібно відповідати любов'ю. А на вболівальницьку любов ми можемо відповідати лише справою. Це і буду робити, якщо мені довірять і надалі.

Костянтин Андріюк