Кримські татари вшановують 70-ті роковини депортації
Окупаційна влада Криму забороняє в'їзд лідеру народу, скасовує жалобні акції, проводить обшуки і допити.
Кримські татари порівнюють депортацію 1944-го з окупацією 2014-го / © 1+1
У неділю кримські татари вшановують жертв депортації свого народу з рідної землі, котра сталася 70 років тому. Події 1944 року пам'ятають сивочолі дідусі та бабусі, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Алі Алієву нині минув 84-й рік. У травні 1944 року він був підлітком. Війна закінчувалась і всі чекали на рідних із фронту.
"З кожного будинку хтось служив, було радості, що Червона армія прийшла. Ми навіть зустрічали", - пригадує кримський татарин.
Однак позитивні емоції від спілкування з радянською владою скінчилися дуже швидко.
"Вранці так варварські вдерлися в будинок – хто з автоматом, хто з гвинтівкою", - розповів Алієв.
За лічені години людей без речей, документів і їжі зібрали на площі перед школою. А надвечір татар заштовхали у закриті товарні вагони і повезли в невідомому напрямку.
"В селі я один тільки російську й розумів. А люди не розуміли, що відбувається, що буде. Люди до мене підходять, запитують, що вони зібралися – розстріляти чи що? Та ні, ніби вислати куди", - поділився спогадами дідусь.
В офіційному документі про депортацію татар було вказано, що їх виселяють до Казахстану і Узбекистану за співпрацю із фашистами під час окупації Криму.
Радянські спецслужби звинувачення у пособництві ворогу висунули лише 6 тис. кримських татар. А покарати вирішили усіх – майже 192 тисячі.
Дослідник Олександр Лисенко каже, що звинувачення у колабораціонізмі було лише приводом. Диктатор Сталін, для якого перемога у Другій світовій була вже очевидна, вирішив продовжити свій експеримент зі створення "єдиної радянської нації".
"Він хотів, можливо, стерти разючі національні відмінності та створити спільноту, яка була б максимально політично лояльна і культурно однорідна. Кримськотатарський народ став жертвою цієї політики Сталіна. Це було формою колективного заручництва, яке вважається злочином проти людяності і людства", - пояснив заввідділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАНУ Олександр Лисенко.
Свою Мер'єм дідусь Алі зустрів уже на Уралі. Разом вони в 1991 р. повернулися у Крим. Відтоді в них є 2-кімнатна квартирка і садок під вікнами. Повернувшись на батьківщину, татари так і не отримали всього, що в них відібрали.
Від повернення російської влади дехто тікав, як від вогню. Кримський татарин Руслан Базанаджи тимчасовий прихисток знайшов у Чернівцях. У побуті його все влаштовує, але теперішні події він вважає дуже схожими на ті, що трапилися в ХХ столітті.
"Мені здається, що 2014 рік – буде ще одна депортація нашого народу, йде геноцид", - каже він.
Відтоді, як російські окупанти заборонили повертатися додому лідеру Мустафі Джемілєву, розпочалися обшуки і допити кримських татар. Усім ФСБ Росії закидає одне і те ж – тероризм.
"У два чи три дні було викликано більше 150 кримських татар, мусульман. Цікавилися в них, як ви дійшли до того, що треба жити так традиційно, як віруючі? Відколи ви почали відвідувати мечеть? У них брали відбитки пальців, фотографували", - розповів прес-секретар Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін.
Однак навчені гірким досвідом минулого, кримські татари вже не збираються повторювати колишніх помилок. 84-річний Алі Алієв каже, що вже нікуди не піде зі своєї землі.
У депортації він засвоїв одну просту істину. "Люди вижили, бо міцно трималися одне одного", - каже він. І таке вміння кримські татари хочуть продемонструвати знову.
Раніше сепаратист Аксьонов заборонив кримським татарам проводити мітинг до річниці депортації.
Кореспондент ТСН Ольга Кошеленко