Європа готова контролювати Ормузьку протоку за однієї умови — Politico

На тлі війни в Ірані, що триває та провокує паливну кризу, європейські країни заявили, що готові захищати Ормузьку протоку від блокади Ірану, однак для цього є одна головна умова.

Такого рішення дійшли на віртуальному саміті за участі 41 держави, пише Politico. Днями президент США Дональд Трамп вимагав від союзників з НАТО «взяти ініціативу на себе» та відправити військові кораблі до протоки. У відповідь Іран запровадив блокаду, яка щодня посилює енергетичну та паливну кризу.

За якої умови Європа готова захищати Ормузьку протоку

На віртуальному саміті, що організувала 2 квітня 2026 року Велика Британія, учасники вирішили, що Європа готова взяти під власний захист Ормузьку протоку, однак за умови закінчення там бойових дій.

Водночас європейські лідери уникали будь-яких конкретних обіцянок щодо завершення війни в Ірані, попри те, що Дональд Трамп дедалі частіше закликає до цього.

Як повідомляє видання, протягом саміту керівництво Ірану звинуватили у спробі утримувати світову економіку в заручниках, а також знову заговорили про санкції. Країни Європи домовилися про посилення дипломатичного тиску у відповідь на блокування Ормузької протоки.

У зустрічі взяли участь, зокрема, представники ЄС, ОАЕ, Бахрейну, Канади, а також Франції та Німеччини. Це стало сигналом і для Дональда Трампа, що ці країни хочуть насамперед припинення вогню.

На Іран продовжать тиск, зокрема, через ООН. Країна отримає чіткі сигнали про необхідність забезпечити безперешкодний транзит через Ормузьку протоку, а також скасувати мита для суден, що намагаються проходити нею.

Країни Європи домовилися розглянути економічні та політичні заходи — санкції, аби посилити тиск на Тегеран та прискорити закінчення конфлікту.

Зустріч показала й небажання країн НАТО розгортати війська в протоці. Проте лишається питання розмінування, яким країни готові зайнятися. Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер повідомила, що скличе нараду, на якій розглянуть «способи мобілізації колективних оборонних можливостей».

Але такі дії стануть можливими лише після того, як конфлікт в Ірані вщухне, додала Купер. Перша нарада щодо цього запланована на 7 квітня.

Позиція Німеччини лишається сталою: країна готова допомагати у підтримці безпечної ситуації лише після того, як припиняться бойові дії.

Раніше президент Франції Емманюель Макрон заявив, що будь-яка військова спроба «визволення» протоки є нереалістичною через загрозу від іранських Корпусів вартових та ракет.

Під час зустрічі також повідомили, наскільки значною є паливно-енергетична криза: кількість танкерів, які щодня проходять Ормузьку протоку, зменшилася зі 150 до 10-20.

Високопоставлені європейські чиновники на умовах анонімності додали, що політичний тиск на Іран має ключове значення.

Війна в Ірані

Нагадаємо, в Ірані триває військова операція США та Ізраїлю. Однією з останніх умов, що висунув Іран, є міжнародне визнання суверенітету над Ормузькою протокою. Через неї проходять близько 20% світового постачання нафти та зрідженого газу.

Нині Іран проводить блокаду Ормузької протоки, аби досягти власних цілей. Блокада протоки призводить до посилення паливно-енергетичної кризи. Наприкінці березня 2026-го через Ормузьку протоку вдалося пройти нафтовому танкеру з Саудівської Аравії. Він прямував до Пакистану. Попри це, трафік протокою лишається низьким.

Країни ЄС прагнуть створити коаліцію з розблокування Ормузької протоки — мирним і дипломатичним шляхом.