"Загублені" в Афганістані радянські солдати радять вшиватися звідти
Колишні радянські військові, які після війни залишилися в Афганістані, проводять паралелі.
Американські журналісти знайшли в Афганістані близько сотні колишніх радянських військових / © Time
Журналісти американського журналу Time відшукали в Афганістані колишніх солдатів, які колись дезертирували з Радянської армії або були взяті в полон, і залишилися жити там. Вони проводять паралелі між двома війнами, бояться, що після виведення військ НАТО в країні розпочнеться справжнє пекло і радять "ушиватися звідси".
"Коли пішла Радянська армія, був мир, поки радянська влада не припинила фінансувати афганський комуністичний режим. Гроші перестали надходити - почалася війна. Всі воюють і працюють лише за гроші. За гроші люди на все готові", - вважає Олександр Левенець (Ахмад).
Його страхи поділяють й інші радянські ветерани, з якими поспілкувалися журналісти. Сергій Краснопьоров, як і Левенець, приторговував казенним майном, потім дезертирував, щоб уникнути покарання, воював у лавах моджахедів, пізніше одружився з місцевою та обзавівся дітьми. В ісламі він узяв собі ім'я Нур Мохаммад.
"Навіть у місті влада уряду не особливо відчувається. Можна вбити двох-трьох людей, скочити на мотоцикл, і все. Ніхто нічого не скаже, ніхто за тобою не буде гнатися", - похмуро розповідає він.
Як і багато хто, він підозрює, що афганська армія і поліція просто розбіжаться, щойно припиниться фінансування з-за кордону.
За його словами, афганські поліцейські і військові й нині байдикують. "Вони ні на чиєму боці - тільки на боці грошей", - пояснив він. Афганські чиновники не кращі - "нічого не роблять - тільки беруть хабарі і вбивають людей".
Колишній радянський військовослужбовець Геннадій Цеума охороняв міст у провінції Кундуз.
"Неподалік від нашого блокпоста було село. Щоранку мулла скликав людей на молитву. Я не розумів, що це за крик такий. Думав - може, вбивають кого. І ось одного разу, рано вранці, я пішов з бази - хотів подивитися", - розповідає він тепер.
У селі його взяли в полон озброєні люди. "Моджахеди звеліли мені прийняти іслам - інакше, мовляв, вб'ють. Я вирішив: краще зберегти життя, ніж померти. Так я став мусульманином", - пригадав Геннадій. Тепер його мусульманське ім'я - Нек Мохаммад. Він одружився з афганкою і з того часу живе в Афганістані.
"Зараз є дороги, є електрика. А далі? Подивимося. Електрику відключать. Почнеться війна. Люди почнуть вбивати один одного", - розмірковує він.
Згадуючи про минуле, Геннадій-Мохаммад каже, що моджахеди примушували його воювати з колишніми товаришами по службі.
"Але я не випустив жодної кулі відтоді, як став мусульманином", - запевняє він.
Після виведення радянських військ він поступово отримав свободу, облаштувався в Кундузі, став водієм-далекобійником. Якось уцілів в хаосі громадянської війни 1992-1996 років. За його словами, за талібів жилося легше: "Таліби мене ніколи не чіпали, поки були при владі. Вони мною пишалися: я ж прийняв іслам".
На прощання Нек Мохаммад сказав журналістам російською: "Нужно рвать когти". Треба тікати, роз'яснив він: "Не знаю, що буде далі".