1 листопада: цікаві звичаї, обряди та народний прогностик

За часів Київської Русі останній місяць осені називався "груднем".

© УНІАН

Походження першого осіннього місяця листопада досить давня.

Як пише етнограф Василь Скуратівський у книжці "Місяцелік", у переважній більшості європейських мов він має спільний латинський корінь "новем", бо обіймав дев'яту ("новембер" -ред.) позицію в літочисленні Стародавнього Риму. 

Але у багатьох слов'янських мовах, зокрема і в українській, листопад отримав самостійну назву. У білорусів це "лістопад", поляків та чехів — "лістопат", у сербохорватів — "студепи". Зрозуміло, що такі назви не потребують особливого пояснення, бо ж з дерев опадає останнє листя і робиться дуже холодно.

Український народний прогностик

  • Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат. 

  • Листопад білими кіньми їде.

  • Листопад вкриває першою кригою ставки, річки й озера. 

  • Листопад стелить землю листям, а грудень снігом.

  • Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить. 

  • Листопад зимі ворота відчиняє.

  • Листопад уриває дня, а накликає ночі.

Читайте також: 

Поділитись: