Приголомшливе відкриття у Галицькому замку: знайшли таємну кімнату, до якої не заходили століттями

У Галицькому замку виявили підземне приміщення, яке століттями залишалося прихованим, і це може бути лише частина більшого комплексу. Про це пише TSN.ua

Під руїнами Галицького замку археологи натрапили на підземні приміщення, до яких, ймовірно, не заходили вже кілька століть. Під кам’яними завалами ховається цілий комплекс підземних камер і ходів, який міг бути частиною оборонної системи фортеці або навіть її «закритого» внутрішнього світу.

Історія замку

Фортеця на Замковій горі в Галичі має майже тисячолітню історію. Перші укріплення з’явилися ще в княжу добу, коли Галич був політичним центром Галицько-Волинської держави. Спочатку це були дерев’яні споруди, які згодом замінили кам’яні, а сам комплекс неодноразово перебудовувався. Найбільш масш

табна реконструкція відбулася у XVI–XVII століттях, коли замок перетворили на потужну оборонну систему з мурами, вежами та складною інженерією захисту.

Історія фортеці була постійно пов’язана з війнами — татарськими набігами, турецькими походами та внутрішніми конфліктами. Найбільших руйнувань замок зазнав у XVII столітті, коли значна частина споруд була знищена, а окремі рівні опинилися під завалами.

Саме ці події й призвели до того, що підземні приміщення століттями залишалися прихованими. Обвалені стіни, каміння та ґрунт перекрили доступ до нижніх частин вежі, і з часом про ці простори забули навіть у місцевій традиції.

Як археологи знайшли підземелля

Усе почалося у травні 2022 року. Команда заповідника «Давній Галич» почала масштабне дослідження Губернаторської (В’їзної) вежі. Вони хотіли знайти її нижні рівні. Завдання було із зірочкою: жодних історичних креслень не збереглося, тож структуру споруди доводилося вгадувати мало не наосліп.

Переломний момент стався за рік, у червні 2023-го. Під час розкопок археологи натрапили на вузьку вентиляційну шахту, яка йшла глибоко під землю. Пролізти туди людина не могла, тому всередину запустили гнучку відеокамеру. Зйомка стала сенсацією. На екрані з’явилися масивні кам’яні склепіння цокольного поверху вежі — туди не ступала нога людини з XVII століття. Саме після цього заговорили про «таємну кімнату», хоча насправді приміщень там кілька.

Але побачити через камеру — це одне, а зайти всередину — зовсім інше. Фізично потрапити в підземелля дослідники змогли лише навесні 2025 року. Шлях заблокував величезний уламок стіни та тонни пресованої землі.

Важку техніку туди підігнати не могли — був ризик просто розвалити пам’ятку. У результаті археологи майже рік розчищали завал вручну. Коли вони туди нарешті потрапили, стало зрозуміло: підземелля «законсервувалося» приблизно у 1676 році. У ті роки тривала польсько-турецька війна, замок штурмували, і потужні вибухи буквально поховали підходи під руїнами.

Що було знайдено

Археологи відкрили кілька великих склепінчастих залів (хоча припускають, що їх там щонайменше шість). Там стіни досі покриті товстим шаром старої кіптяви. Складна система вентиляції натякає, що тут був каземат: захисники замку тримали оборону, стріляли з мушкетів і зберігали порох. Звісно, не обійшлося й без знахідок — з-під землі підняли мідні монети XVI–XVII століть, давню кераміку та готичну цеглу. Причому деякі камені, схоже, колись належали ще давнішим храмам княжого Галича.

Таємна кімната Галицького замку: що ховають руїни фортеці на Івано-Франківщині (3 фото)

Що приховує «таємна кімната»

Коли археологам вдалося частково розчистити доступ, з’ясувалося, що мова йде не про одну ізольовану кімнату, а про складну систему підземних приміщень. Під вежею проступили масивні кам’яні склепіння, які формують окремі камери, з’єднані між собою переходами. Деякі з них виглядають як технічні приміщення, інші — як замкнуті простори, які могли виконувати різні функції залежно від потреб фортеці.

Дослідники припускають, що структура вежі могла включати кілька підземних рівнів, а також систему вентиляції, яка забезпечувала циркуляцію повітря навіть у закритих просторах. Це свідчить про доволі високий рівень інженерної думки для свого часу.

Для чого могли використовувати підземні кімнати

Однозначної відповіді поки немає, але існує кілька робочих версій, які поступово формують загальну картину. Частина істориків схиляється до думки, що підземні кімнати могли виконувати роль в’язниці для важливих або небезпечних полонених. Замкнений простір під товщею каменю ідеально підходив для таких цілей.

Інша версія пов’язує ці приміщення зі сховищем — можливо, тут тримали документи, коштовності або інші цінності, які потребували захисту. У середньовічних замках подібна практика була досить поширеною.

Є й військова гіпотеза: підземелля могло бути частиною оборонної системи і використовувалося як пороховий льох або склад зброї. У часи постійних воєн це було б цілком логічним рішенням.

Найбільш залишається версія про можливий підземний хід, який міг використовуватися для евакуації або прихованих переміщень під час облоги. Поки що це лише припущення, але деякі конструктивні елементи вказують на таку можливість.

Чому знахідка особлива

Цінність відкриття полягає не лише в самих артефактах, а й в можливості побачити архітектуру замку в її первісному вигляді. Підземні приміщення дозволяють зрозуміти, як працювала оборонна система фортеці, як організовували простір і які інженерні рішення використовували будівничі.

Фактично археологи отримали доступ до частини замку, яка не зазнала сучасних перебудов і збереглася у стані, максимально наближеному до історичного. Попри вже зроблені відкриття, дослідники наголошують: головна частина роботи ще попереду. Розчищено лише частину підземного комплексу, і невідомо, скільки рівнів ще приховано під землею. Археологи не виключають, що під руїнами можуть існувати додаткові камери або навіть приміщення, про існування яких не згадує жодне історичне джерело.

Зараз розкопки тривають. В стіні одного зі склепів помітили вузький хід, який веде кудись ще глибше під замок. Можливо, це потаємний евакуаційний тунель або хід на мінус другий поверх. Поки науковці досліджують цей лабіринт, туристів туди не пускають — стіни досі нестабільні.