Співробітники "Укрпошти" риються в посилках та забирають, що їм до вподоби

Програма "Гроші" показала, як саме це роблять поштарі.

Ніхто не може дати гарантії, що ваша посилка дійде до адресату

Українці, відправляючи посилки та бандеролі, навіть не уявляють, що їх можуть пинати, а можливо розірвуть і на свій розсуд відправлять за адресатом лише рештки добра.

Програма "Гроші" розібралась, як саме губляться такі передачі.  Журналістка влаштувалася на роботу в "Укрпошту" та показала, що відбувається за лаштунками підприємства.

Влаштуватися вдалося у відділі в самому центрі столиці. Оглядини нової співробітниці тривають цілу хвилину. Виявляється, 19-річна дівчина без спеціалізованої освіти і досвіду просто народжена стати оператором поштового відділу. Зарплату обіцяють у 2-2,2 тисячі грн. "Брудними" більше – якщо виконається план.

За кілька днів нові коллеги посвячують у таємниці поштового бізнесу, так старша колега зі знанням справи розповідає - полювання на речі починається вже з перевірки принесеного клієнтом. Саме під час цієї перевірки оператор може обрати, що з ваших речей йому до душі. Головне, робити це непомітно, адже доведеться ділитися, а ділитися ніхто не любить.

Далі схема виглядає дуже просто:

"Значить, запакували у ящик, а потім замотали стрічкою. Він собі пішов. І все, ніхто не узнає, хто це зробив", - натякає поштарка.

Пакунок, закритий при клієнтові, можна розпаковувати безліч разів. А потім у кілька шарів замотувати все скотчем , він сховає всі сліди взлому. До речі, на посилку клеїться бланк з описом її вмісту, він і розкаже поштарям, що проходить через їхні руки.

Тим часом журналістка "Грошей" натрапляє на дивну знахідку у відділі доставки: "Купа спустошених бандеролей? На коробках  чомусь здерті штрих-коди і імена отримувачів. Невже збіг?" До речі, коробки виключно з-під одягу і косметики дорогих брендів, а ось і цукерки.

Співробітниці пояснюють:

"Буває, що клієнти забувають посилки, коробки їм непотрібні. Ну, зкидуємо сюди, прибиральниця ранком відносить", - каже одна.

"Це на підшивку", - каже інша.

Доводи двох співробітниць не співпадають. Мабуть, дівчата так і не встигли узгодити між собою відповіді, роблять висновок "Гроші".

Але навіть якщо поштове відділення виявилося чесним, довгий шлях вашої посилки лише починається – у величезних цехах кореспонденцію сортують. "Міжнародка" одразу йде на митницю. Тут і починаються дива.

"Там же ж стільки камер, посилки звіряють по штрих-кодам, а вони там умудрялися витягувати! А на листах до військових частин, там батьки шлють дітям гроші у поміч. То там теж крадуть. Я не знаю, як вони непомітно ріжуть, але крадуть", - розповідає співробітниця відділу.

Історія про "дніпропетровську кофтинку" вже стала на пошті старим анекдотом. Дівчина цікавиться, чи люті були перевірки, які "Укрпошта" обіцяла по всій країні:

"Ось скільки я роблю, у нас вже 3 перевірки було – там вже і перевірки нема ніякої. Приходить перевіряюча, але знає, що у кабінеті вже цукерки з коньяком на неї чекають", - зізнається поштарка.

Нагадаємо, в Дніпропетровську молодій парі пощастило швидко розшукати втрачену на пошті посилку - замовлений у Британії одяг був на працівниці поштового відділення.

Поділитись: