Шопінг в Індії: що і за скільки купувати в подорожі

Індія – дуже дешева країна навіть для нас, далеко не найбагатших європейців. Одна гривня коштує близько 3 індійських рупій, 1 долар в Делі обмінюють за курсом 50-52 рупій за штуку, тому після обміну валют у вас виявиться на руках кілька зарплат середньостатистичного індійця.

Супутні покупки

Ціни на різні продукти, страви в ресторанчиках і фрукти приємно шокують нашого туриста, особливо якщо переводити їх у гривні. Виявиться, що кілограм великих мандарин коштує менше ніж 5 грн., бананів – близько 3 грн., великий стиглий ананас – 4 грн. Щоправда, майже будь-який продавець спробує продати їх білому туристу (особливо незасмаглому, а значить, недавно прибулому) десь утричі дорожче, і доводиться або торгуватися, або крокувати до іншої розкладки. В Індії заведено торгуватися навіть у кафе і ресторанах, не кажучи вже про готелі і транспорт, важливо лише уявляти собі адекватні ціни на товари і послуги. Ділити названу вартість на 6 – далеко не завжди вдалий прийом, адже рівень життя тут нижчий, ніж в Україні. І якщо вам пропонують, здавалося б, дешеві (за нашими мірками) штанці за 250 рупій (а це близько 40 грн.) – не поспішайте їх хапати: індус ніколи не заплатить за них більше ніж 50.

В різних містах і штатах країни асортимент сувенірів на туристичних базарчиках буде відрізнятися відповідно до особливостей культури та традицій регіону. Так, Варанасі славиться своїми ювелірами, астрологами і тканинами – шовками і парчею з золотом і сріблом. Тому тут доречно купувати срібні прикраси, зроблені вручну місцевими умільцями, національний індійський одяг – шалі, панджабі і сарі, домовлятися про складання особистих гороскопів. Це порівняно недороге місто, і тут можна сміливо брати сувеніри з каменю – різьблених слоників і фігурки інших тварин, візерунчасті свічники, скриньки – майстри виточують їх просто за своїми прилавками і готові поступатися часом за цілковиті копійки (два невеликих вироби – 30 рупій, слоник – 50).

Велика кількість виробів з різнобарвного каменю зустрінеться наступного разу тільки в гірських регіонах країни, наприклад, в Аурангабаде, куди приїжджають дивитися знамениті печери Аджанти і Еллори. Тут набір з 5 симпатичних слонів різного розміру (найбільший – розміром з долоню) продадуть за 500 рупій.

У селах Каджурахо і Орче запропонують широкий вибір дерев'яних штампиків з візерунками і спеціального розчину хни для "татушок" (індійський розпис менді), з допомогою яких можна покрити руки і ноги акуратними хитромудрими малюнками червоно-коричневого кольору в домашніх умовах. Тут здебільшого торгують порошковими фарбами всіх кольорів веселки на вагу, сувенірними виробами з металу (ножі, стилети, статуетки, чайнички), глиняним посудом. Біля "храмів любові" вас обов'язково оточать торговці "Камасутрою" у різних форматах – від книжок до альбомів та листівок з еротичними картинками. А в Раджастані шиють барвисті костюми, сумки, парасольки і взуття – все веселих кольорів і в блискітках. Подушечки, скатертини, гобелени і ковдри, розшиті слониками з різнокольорових клаптиків і прикрашені ручною вишивкою, паєтками, скельцями та іншими бусиками, можна зустріти на кожному кроці.

У великих містах є сенс відвідати великі магазини фірмового індійського взуття (наприклад, відомої марки Bata) – шкіряні босоніжки хорошої якості можна знайти за 400 рупій, зручні сланці обійдуться в 230-250 рупій, і бувають знижки.

В Агрі ви зустрінете найбільший асортимент виробів з мармуру, особливо в крамницях, що обліпили площу з Тадж-Махалом. Маленькі копії усипальниці будуть у брелоках, картинках, скляних кулях і на підставках, проте далеко не всі з них зроблені з мармуру. Справжні вироби з цього білого каменю з інкрустаціями можна зустріти лише в солідних магазинах, нерідко при майстернях або хороших готелях. Але тут маленький слоник буде коштувати не менше ніж 1400 рупій, а мармурові вази, чашки або блюда – по кілька тисяч. А вже дорогі мармурові стільниці в червоних кольорах і тому подібні шедеври чекають на свого покупця місяцями.

"Базарний день" у столиці

Але більшість бувалих мандрівників відкладає шопінг до Делі. На столичному Мейн-базарі можна знайти все і дуже дешево. Котонові штани-аладіни, шаровари і спортивні з кишеньками окремо продаються по 150-200 рупій, а шість штук одразу віддадуть і за 500. Тут багато віскозних і шовкових шарфів і шалей найнеймовірніших візерунків і забарвлень, квітчастих сарафанів і традиційних індійських сорочок – курт. На цій вічно бурхливій вулиці-ринку дуже недорогі чаї в сувенірних розфасуваннях – дерев'яних різьблених скриньках, коробочках з картинками і оббитих карбуванням, оксамитових мішечках в блискітках (коштують від 40 рупій). Для більшості іноземців Індія асоціюється, крім боллівудських танців, "Камасутри" і слонів, ще й з чаєм, тож такому подарунку буде радий і начальник, і найкраща подружка, тим паче що з магнітиками на холодильник справа йде гірше: коштують, щоправда, всього 20 рупій, але жодного різноманіття, і купити можна лише на двох-трьох розкладках на всьому базарі.

]Справжні поціновувачі автентичного індійського продукту вирушають по нього до історичного центру, де споконвіку на знаменитій "срібній вулиці"-базарі довжиною 3,5 км Чандні Чоуке і сусідньому Чаварі-базарі купують його гуртом і в роздріб. Тут туристів не ловлять за руки і не просять хоча б оглянути лавку – на старих делійських вулицях-ринках торгують серйозні купці, і вони, найімовірніше, назвуть вам реальну, а не "туристичну" ціну на свій товар. Індуси приходять сюди по тканини, коштовності, весільними атрибути, крупи, овочі, посуд (різні провулки і ділянки Чандні Чоук мають свою спеціалізацію), а туристи являються купити справжні спеції, чай і хну. Вони стоять у крамницях у величезних блюдах, їх пропонують нюхати/пробувати на смак і фасують у фірмові пакетики з мішків просто на ваших очах. Найбільшою популярністю користуються знамениті індійські чаї сортів Darjeeling (коштує близько 600 рупій за кілограм), Assam і Nilgiri (260-380 рупій).

Індійці роблять також косметику гарної якості – в ній дійсно багато трав та інших натуральних інгредієнтів. Продукція під брендом Himalaya продається і в Києві, але насправді нічого спільного зі справжньою "Гімалаєю" не має, особливо очевидна підробка, якщо етикетку оформлено російською мовою. Креми і лосьйони вибираються суто індивідуально, а ось шампуні, мило, зубні пасти і натуральні олії підходять і подобаються всім. Обов'язково купіть що-небудь аюрведичне – засоби для догляду за шкірою або просто трав'яні настоянки фірм Biotique, Himalaya, Shahnaz Herbal. Ну, а найбажаніший подарунок з Індії – шаль або шарф з пашміни, найтоншого підшерстя гімалайських гірських кіз. На будь-якому базарі добряча половина крамниць запропонує вам блискучі від доданої шовкової або срібно-золотої нитки вишиті шалі за подібною ціною – близько 300 рупій. Але не варто спокушатися – справжня, тоненька пашміна – річ елітна і такої дешевою бути не може, в кращому разі вам продадуть мікс із синтетикою (якщо не чистий поліестер). Відрізнити натуральну кашемірову шерсть можна, лише одного разу потримавши в руках її і підробку, і за кількома критеріями. Шалі з пашміни дуже ніжні, їх роблять вручну, включаючи бахрому, тому краї шарфа часто можуть бути трохи нерівними, з дефектами плетіння – це великий плюс йому. До того ж така річ, як і оренбурзька хустка, легко проходить крізь кільце, ну і якщо підпалити трошки пуху, пахнутиме паленою шерстю, а не димом з хімзаводу. Пашміну роблять у Непалі або найпівнічніших гірських штатах Індії, тож найбільше шансів зустріти натуральний продукт саме там. Однак кашмірці навіть після довгого торгу віддадуть навіть найпростішу шаль не дешевше ніж за 3000-3500 рупій.

Тетяна Негода