Бульдозером по закону

"Міхеіл Саакашвілі особисто сміливо зруйнував паркан екс-регіонала Василя Хмельницького на одеському пляжі" - такими повідомленнями напередодні зарясніли ЗМІ.

Більшість українців натхненно плескала у долоні тому, як голова однієї із обласних державних адміністрацій "сміливо зруйнував" паркан "Васі з водокачки" (під таким прізвиськом знають Хмельницького в певних колах) на одному із численних захоплених багатіями-бізнесменами та багатіями-чиновниками пляжів.

При цьому не вказувалось, чи Саакашвілі таким екстравагантним чином виконував рішення суду. Якщо так, то чому тоді цим займався глава ОДА, а не судовий виконавець? Якщо ж ні, то, виходить, це була вже звична для українців чиновницька сваволя, тільки навпаки – замість незаконно привласнювати пляжі їм, знову ж таки незаконно, вирішили один повернути? Проте більше скидається на те, що це була просто піар-акція, яка жодним чином не пов'язана з бажанням повернути громаді усі незаконно вилучені у неї землі.

Ще більш доречне питання, чому ж незаконно привласнені пляжі (земельні ділянки) не почали повертати після призначення першого стовідсотково президентського генерального прокурора? Ну, максимум після призначення другого стовідсотково президентського генерального прокурора? Адже це обов'язок прокуратури в інтересах держави та її громадян звертатися до суду щодо скасування незаконних рішень, в тому числі – і про надання земельних ділянок.

Але, як бачимо, за понад рік президентства Порошенка громаді повернута лише одна ділянка, та й та, цілком ймовірно, повернута не зовсім законно. Та й чи повернута взагалі – теж питання, бо знесення паркану нічого не означає. Як відомо, в Україні паркани мають чудову здатність до відновлення.

Пам'ятається, коли Міхеіла Саакашвілі призначали главою Одеської ОДА, про нього багато говорили як про ефективного менеджера, а не про людину, яка вправно керує бульдозером. А ще було сказано багато про те, що "під нього" іноземний бізнес нарешті розщедриться на інвестиції. Але ж, згідно із законами економіки, інвестиції йдуть туди, де привабливий інвестиційний клімат (низькі податки, швидкі і прозорі процедури реєстрації, доступу до ресурсів, відсутня чиновницька сваволя, налагоджена система підготовки кваліфікованих кадрів, подолана корупція, і т.п.) та торжествує верховенство закону. Якщо ж чиновник, який за посадовими обов'язками мав би день і ніч в кабінеті працювати над створенням привабливого інвестиційного клімату, натомість заради дешевої популярності бульдозером їздить по закону – це може принести голоси виборців, які люблять не лише гречку, а й екстравагантні вчинки, але навряд чи збільшить інвестиції.

Пам’ятається, коли Міхеіла Саакашвілі призначали главою Одеської ОДА, про нього багато говорили як про ефективного менеджера, а не про людину, яка вправно керує бульдозером.

В ринковій економіці одним з ключових є право власності – в країну, де майнові суперечки вирішуються не в суді, а за допомогою бульдозера, добропорядні бізнесмени інвестувати не будуть. Прийдуть лише ті, хто створив свій бізнес завдяки рейдерству і отримає від губернатора-бульдозера запевнення, що всі "бізнесові питання" цей бульдозер буде вирішувати на їхню користь. Але підуть ті, хто хоче залежати лише від законів, а не від настрою "бульдозера".

Крім того, управління бульдозером забирає надто багато часу, який голова ОДА міг би більш ефективно витратити, займаючись своїми прямими обов'язками. Для прикладу: за 15 місяців моєї роботи на посаді глави Київської облдержадміністрації (2005-2006 рр.) було скасовано рішень про незаконне виділення землі у Київській області на 12 тисяч гектарів. Щоб об'їздити всі ці ділянки на бульдозері, глава ОДА мав би три роки без вихідних провести в кабіні бульдозера.

Є ще один аспект цієї проблеми – цей голова ОДА (нагадаю, лише один із 24), наділений президентом "надзвичайними" повноваженнями вирішувати будь-яке кадрове питання в своїй області не лише в ОДА, а і в інших структурах – із СБУ і прокуратурою включно. Інші 23 голови ОДА таких привілеїв не мають.

А от "Вася з водокачки" має свої земельно-майнові інтереси не лише у цій області, і трюк з бульдозером з боку 23-х інших – безправних губернаторів – може для них закінчитися не так добре, як для "губернатора-бульдозера" з надзвичайними повноваженнями. Бо губернатори приходять і йдуть, а дружба "Васі з водокачки" з усіма президентами України – вічна. Адже лише президенти у нас, на жаль, вирішують: для кого все, а для кого – закон.

Для "Васі з водокачки" усі президенти завжди знаходили "причину" пробачити йому його "дитячі пустощі", чи то з "водокачкою" ("Київводоканал"), чи то зі "Змієвими валами". Нагадаю, свого часу товариш Хмельницький за сфабрикованим рішенням суду незаконно отримав у власність (для будівництва котеджів) кілька десятків гектарів пам'ятки культурної спадщини національного значення "Змієві вали" на Київщині (побудовані у VI-V ст. до н.е.). Щойно про це дізнався голова відповідної райдержадміністрації, він почав робити кроки з повернення "Змієвих валів" у державну власність. Але як тільки про кроки голови РДА дізнався Вася – з'явилося розпорядження президента (Ющенка) про звільнення голови РДА. Більше долею "Змієвих" валів наступники того глави РДА не цікавилися, а глави ОДА й поготів…

Так, виборців, які люблять екстравагантні вчинки, можна відволікти від екстравагантних вчинків Ляшка екстравагантними вчинками Саакашвілі і Москаля. Але коли щоденна скрупульозна робота з наближення нормативно-правового поля і норм діяльності влади до європейських стандартів підміняється суцільним піар-балаганом з повним нехтуванням Конституцією і законами, коли з корупцією борються не шляхом законодавчого запровадження прозорих процедур, які позбавляють чиновника можливості впливати на рішення в залежності від особистої вигоди, а шляхом створення нових і нових органів "з нагляду за органами, що наглядають за корупцією" терпець частини суспільства, яка керується не емоціями, а розумом, може увірватися. Надто довге продовження цього балагану, який день за днем віддаляє нас від Європи, наступні покоління українців нам не пробачать.