Шалена гривня

НБУ не контролює ситуацію і, здається, не знаходить інструментів для цього. Здається, що він спроможний відновити баланс на валютному ринку. Іноді нас хочуть переконати, що такі шалені валютні коливання обумовлені суто психологічним фактором, мовляв, населення панікує і спричиняє ажіотаж. Але курс і основні торги формуються  саме на міжбанківських, системних валютних ринках, а не на готівкових. І НБУ не лише не вживає необхідних заходів для врегулювання проблеми, а певним чином навіть провокує окремі негаразди.

Дуже багато часу згаяно. Щойно гривня почала жити своїм життям, потрібно було запроваджувати контроль, зокрема, за кредитами рефінансування. Центральний банк не знає і не контролює, як вони використовуються. А не виключено, що значна частина коштів, які Центральний банк надає комерційним, потрапляють на валютні ринки, що провокує подальшу девальвацію.

Теж саме стосується імпортних контрактів. Певна частина вітчизняних бізнесменів укладає зі своїми офшорними компаніями фіктивні контракти, які дозволяють скуповувати валюту на міжбанківському ринку. Відтак вони скуповують її у значно більших обсягах, ніж потрібно для бізнесу. Ця практика виводу валюти через фіктивні імпортні контракти не є новою. Але вона чомусь досі залишалася поза межами інтересів Центрального банку.

Так само НБУ не займався питанням поверненням валютної виручки вітчизняними експортерами. Про це лише йшлося, що мовляв через 30, через 40, через 50 днів банки почнуть повертати виручку. Але вони не повертали. Можливо, зараз почнуть. При цьому норма обов'язкового продажу валютної виручки для експортерів встановлена у розмірі 75%, не є адекватною, вона фактично позбавляє експортерів усіх їх ресурсів. Варто повернутися до нормальних 50%.

Постає питання до банків, які порушують співпрацю з обслуговування таких експортерів. Це прямі порушення, за які потрібно карати і підприємства, і Центральний банк. НБУ має заходи впливу аж до впорядкування питання з ліцензіями, накладання штрафів, обмеження в діяльності. Інша справа, наскільки він хоче цим займатися.

Задля стабілізації ситуації Нацбанк проводив дуже багато різних експериментів останнім часом. Було дуже багато різного роду намірів, починань, рішень, які впроваджувалися, а потім відмінялися. Наприклад, рішення про заборону банкам виконувати імпортні замовлення своїх агентів – зранку було ухвалено, ввечері - скасовано. Це зайве підтвердження того, що керівництво Центрального банку має вкрай низьку спроможність до раціональної політики.

За останній рік гривня знецінилася у чотири рази. Це дуже близько до крах-сценарію. Є багато речей, які далі підштовхують економіку до дисбалансу. Зараз абсолютно всі товари дорожчають, при чому не на 5-10%, як нам кажуть, а в рази. Це в свою чергу негативно впливає на баланс бюджету. Держава купує газ за долари, а населення платить за комунальні послуги у гривні. Це тягне збільшення дотацій з бюджету тощо.

Коли курс регулювався Нацбанком, підтримувати його коливання було простіше. Обмеження були певним якорем. Кажуть, тоді снував тіньовий сектор. Але він існує і зараз. Нічого ж не змінилося, крім того, що і офіційний курс, і міжбанківський, і "чорний" зросли до 30 гривень і вище. При цьому єдиного курсу немає, і купити валюту складно. Тільки раніше ми не могли купити 200 доларів, а зараз, через знецінення гривні, 100 доларів.

НБУ не лише не вживає необхідних заходів для врегулювання проблеми, а певним чином навіть провокує окремі негаразди

Доручення президента стабілізувати курс до 21,7 грн за долар - занадто м'яке і має символізувати, що президент нібито втрутився в ситуацію. Але Порошенко вже давно мав визнати, що валютна динаміка - це питання національної безпеки, і ухвалювати відповідні рішення.

Усі валютні біди українці пов'язують безпосередньо з пані Гонтаревою. Але зі зміною голови Нацбанку ситуація "тут і одразу" не покращиться. Якщо курс і відкотиться у нинішній ситуації, то відкотиться лише символічно. Щоб побачити суттєве зміцнення, треба щоб суттєво зміцнилося управління Центрального банку і змінилася політика Центрального банку. Поки що цього не відбувається і незрозуміло, чи відбудеться. А потрібно діяти. Причому  швидко.

Поки в економічних агентів, у банкірів не буде чіткого розуміння і впевненості у тому, що політика Центрального банку буде послідовною та жорсткою, нічого не зміниться. Не так важливо, даватимуть 21,7 грн за долар, 23 грн чи навіть 25 грн. Головне – чи  вдасться стабілізувати курс хоч на якомусь прийнятному рівні.

Сьогодні ми говоримо про курс, бо це те, що на видноті, але на межі фолу вся економіка. І, можливо, стабілізація курсу гривні -  це єдиний можливий шлях збалансувати економіку також.