"Не потрібна освіта, йди працюй продавцем": українки шокували ставленням за кордоном та пояснили, чому повернулись

Вперше за час повномасштабної війни кількість українців, які повернулися додому, перевищила число тих, хто виїхав за кордон. За даними Державної міграційної служби України, різниця склала 17 тисяч осіб.

Виїжджати з країни громадян і надалі змушують постійні обстріли тилових міст та важка ситуація у прифронтових регіонах. Проте зворотну тенденцію — вороття з евакуації — фахівці називають суто емоційною. Воно продиктоване не безпековими чи економічними чинниками, а прагненням возз’єднатися з родинами, повернутися до звичного способу життя та реалізувати амбіції, які люди пов’язують лише з рідною країною.

Хто саме повертається в Україну на п’ятому році війни, маючи досвід життя в ЄС — з’ясовувала кореспондентка ТСН Ірина Маркевич.

Історія Софії: «Забудь про університет, йди в овочевий магазин»

У кімнаті 22-річної Софії розпаковані валізи та витягнуті з коробок книжки. Дівчина щойно повернулася додому з Німеччини, куди виїхала на десятий день повномасштабного вторгнення. Її батько-військовий тоді не залишив жінкам у родині вибору: Софія, якій щойно виповнилося 18, її мама з однорічною сестрою на руках, літня бабуся та собака знайшли прихисток у німецькому місті Золінген.

Софія Волянюк, повернулась в Україну з Німеччини: «Люди за кордоном діляться на два типи: ті, що хотіли, і вони зараз гризуть цю землю, і вони знають заради чого. І ті, хто виїздив, як наша родина… Я з першого дня хотіла назад додому, мені було тут класно».

Шлях додому зайняв понад три роки. За цей час Софія вивчила німецьку мову до рівня вище середнього. Юна й амбіційна, вона мріяла рухатися далі й отримати вищу освіту. Але консультанти джобцентру (державної установи в Німеччині, яка забезпечує соціальну підтримку) бачили в ній виключно дешеві робочі руки, а не інтелектуальні здібності.

Софія Волянюк: «Я йому кажу: я хочу дійти до С1 і піти в університет. Він каже: „Ти? В університет? Не треба тобі С1, забудь про цю мрію“. Мені кажуть: йде продавцем в магазин овочів. Кажу: які у вас ще ідеї? Він: „Давай ти поїдеш на лайнері аніматором?“. Основна ще пропозиція в мене була — йти вчитися на вихователя в садочку і бути все життя вихователем».

Зрештою, Софія вирішила відмовитися від тимчасового захисту в Німеччині й поїхала на навчання до Лондона. Пів року жила в кампусі, але через статус біженки не змогла отримати пільгу на житло, що стало непосильною статтею витрат у столиці Великобританії. Дівчина благала родину дозволити їй повернутися до Києва. Саме в цей момент у їхній столичний будинок влетів ворожий «Шахед».

Софія Волянюк: «Я стою над цим відео, ридаю… Таке відчуття, що потопталися по мені. Я була готова взяти квиток і їхати додому».

Квартира дивом не постраждала, і Софія повернулася в Київ. Вже вдома вона безапеляційно оголосила батькам, що більше нікуди не поїде: «Це був дуже важкий період для всіх, все мені кричали криком: „Ні, ти тут не залишишся!“. Я йшла проти всіх».

Мати дівчини Наталя згадує, що родині довелося прийняти цей складний вибір дорослої доньки.

Наталя, матір Софії: «Моя підтримка їй — просто коли черговий обстріл, сидіти в ТГ з нею, сміятися, плакати, ржати, бути з нею до ранку. Це її вибір, я її підтримую. Я знаю, що тут в Німеччині я тримаю для неї безпечний хаб — погрітися, поплакати, поїсти, побути моєю донькою, і я буду тримати цей хаб, скільки зможу».

Сама Наталя поки залишається в Німеччині, де виховує молодшу 5-річну доньку Соломію та опікується літньою матір’ю. Натомість Софія в Україні вже за місяць знайшла роботу завдяки знанню німецької та англійської, а також поновилася в університеті: «У кожного свої можливості. Я свої можливості за кордоном не бачу, я бачу свої можливості тут».

Європа закриває програми підтримки для українців

За офіційними даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), за останні пів року з-за кордону повернулися близько 80 тисяч українців. Водночас аналітики зазначають: чим довше триває війна, тим менше біженців пов’язують своє майбутнє з батьківщиною.

Варвара Жлуктенко, речниця представництва МОМ: «Є тенденція до зростання кількості тих людей, які не розглядають можливості повернення в Україну. За останніми наявними даними, це близько однієї п’ятої українців, які перебувають у країнах ЄС».

Нині під тимчасовим захистом у 40 країнах світу перебувають 4 мільйони 300 тисяч українців. Найбільше наших громадян прийняла Німеччина, на другому місці — Польща, на третьому — Чехія. Проте рамки гостинності поступово звужуються: низка країн ЄС суттєво переглянули програми підтримки. Скорочено щомісячні виплати, ліквідовано пільги на безкоштовне проживання, натомість посилено вимоги щодо працевлаштування, а загальна Директива про тимчасовий захист щороку наближається до свого завершення.

Варвара Жлуктенко: «Багато країн ЄС переглядають свої програми підтримки українців. Програми стають більш спрямованими на довгострокову інтеграцію, заохочення до працевлаштування та самостійного пошуку джерел доходу».

Такі кроки спонукають біженців міцніше пускати коріння в європейських країнах. До того ж у переважної більшості людей банально немає куди повертатися — їхні рідні міста або окуповані, або вщент зруйновані, або перебувають на лінії вогню.

Ілона Гавронська, заступниця міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції: «Для людей за кордоном важливі три фактори: безпека, житло (бо багато хто його втратив і не може повернутися в громади, де жив) і, звісно, робота. Дослідження показують, що близько 2 мільйонів українців планують повернутися, щойно безпекова ситуація це дозволить».

Експерти також бачать чітку кореляцію: чим активніше людина за кордоном донатить, волонтерить та адвокує інтереси України, тим вища її готовність повернутися. Важливим залишається й суто психологічний фактор — туга за домом.

Дарія Костюкова, дитячий невролог, нейрофізіолог: «Коли ти їдеш в гості — тобі все подобається. А коли ти приїжджаєш і тобі тут треба жити — з’являється туга, і її неможливо прожити. Я свої порушення сну вирішила тільки тоді, коли повернулась в Україну».

Професійний тупик: 12 років на визнання диплома

Пані Дарія — висококласний дитячий невролог, нейрофізіолог та науковиця, яка професійно вивчає порушення сну. В евакуацію до Німеччини вона виїжджала виключно заради порятунку двох доньок, які мали важкий психологічний стан через обстріли. Її запросив особисто її вчитель — професор Томас Ерлер, завдяки якому в Україні свого часу взагалі з’явилася дитяча медицина сну.

Вже за кілька місяців Дарія отримала престижну наукову стипендію та працювала в передовій лабораторії сну в Потсдамі. Вона не сиділа на соціальному забезпеченні: вчила мову, працювала, волонтерила. Проте зіткнулася з жорсткою європейською бюрократією та професійним глухим кутом.

Дарія Костюкова: «В Німеччині дуже складна система підтвердження дипломів. Лікарня могла взяти мене, науковця, тільки на посаду санітарки! І залишаючись санітаркою, я пробувала виконувати свою роботу… Для визнання моєї кваліфікації в Німеччині мені потрібно 12 років! Тільки щоб визнали, що я дитячий невролог, педіатр, спеціаліст з медицини сну та нейрофізіолог. Якщо людина тут в Україні мала високу освіту і амбіційну роботу, вона швидко зрозуміє, що вона там не потрібна — там потрібна чорнова робоча сила».

У серпні 2024 року науковиця відкрито заявила колегам, що повертається додому. Їй не вірили, відмовляли й вважали цей крок божевіллям. Їй знадобився цілий рік, аби завершити всі справи, закрити зобов’язання перед лабораторією та поїхати.

Доньки залишилися навчатися в Німеччині, а Дарія рахувала дні, щоб повернутися до Києва до свого чоловіка. Жінка зізнається: про свій крок не пошкодувала ні разу, хоча в тилу з’явилися нові великі тривоги — чоловіка нещодавно мобілізували до лав ЗСУ, тож тепер вона дружина військового.

Втім, Дарія вже поновила в Україні медичну практику та викладацьку роботу. Каже: головне, що життя більше не стоїть на болісній паузі, як це було протягом трьох з половиною років у вимушеній еміграції: «В Німеччині я зробила те, що мала зробити для дітей. І тільки зараз я продовжую своє власне життя».

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 НАЖИВО! ПІДСУМКОВІ НОВИНИ П’ЯТНИЦІ, 22 ТРАВНЯ