Укриття у метро Києва: чому підземка не може пустити людей у вагони і чи відкриють тунелі

Після кожного масованого ракетного удару Росії по Києву на станціях столичного метро збирається все більше людей, які намагаються врятуватися від ворожої балістики та дронів. Особливо багато містян приходить до підземного укриття, коли влада заздалегідь попереджає про небезпеку — десятки людей збираються біля входу до підземки ще задовго до завершення роботи станцій.

У режимі укриття в Києві працюють 46 підземних станцій. Якщо у ніч проти 2 липня підземка прихистила понад 52 тисячі людей, то під час масованої атаки у ніч проти 30 липня — вже 56 тисяч.

На станціях панує тиснява: люди приходять із великими надувними матрацами, наметами й займають найкращі місця. Ті, хто прийшов пізніше, змушені сидіти на сходинках та власних розкладних стільчиках або стелити каремати. А тим, кому зовсім не дісталося місця, доводиться лягати поруч з турнікетами або у підземному переході поруч зі станцією і навіть між скляними вхідними дверима, які у нічний час зачинені.

Нерідко між пасажирами виникають суперечки через громіздкі речі та домашніх улюбленців. Конфлікти спалахують через те, що люди лежать і сидять практично одне в одного на головах.

Чому у метрополітені відмовляються залишати вагони біля перонів

Мережею ширяться чутки, що посадовці начебто розглядають варіант під час тривоги залишати біля перону станції вагони метро: відкриті вагони можуть слугувати місцем для додаткового розміщення там людей. Таким чином на кожній станції буде автоматично збільшена кількість місць для укриття киян.

Проте у Київському метрополітені пояснюють, що використання станційних колій для розміщення рухомого складу з метою тимчасового перебування громадян неможливе. Це суперечить Правилам технічної експлуатації (ПТЕ) метрополітенів України.

«Відповідно до вимог пункту 1 глави 2 „Ремонт споруд і пристроїв“ розділу XI „Огляд споруд і пристроїв. Їх ремонт“ ПТЕ, ремонт штучних споруд, колії, контактної рейки, пристроїв сигналізації, централізації, блокування (СЦБ), зв’язку, електропостачання, електромеханічного господарства та інших пристроїв на перегонах, з’єднувальних вітках і станціях повинен здійснюватися, як правило, у нічний час після закінчення руху електропоїздів і зняття напруги з контактної рейки (у період нічного „вікна“). А роботи, що перешкоджають пропусканню поїздів, проводяться лише після закриття відповідної колії для їх руху», — пояснює ТСН.ua заступник начальника КП «Київський метрополітен» Дмитро Пінчук.

Він додає, що згідно з вимогами пунктів 2 та 5 глави 9 «Основні вимоги до організації руху господарських поїздів» розділу XIX «Рух поїздів» ПТЕ, рух господарських поїздів головними коліями та з’єднувальними вітками дозволяється саме у нічний період — як правило, після закінчення руху електропоїздів. При цьому всі господарські поїзди, що працюють на лінії вночі, повинні прибути на місце відстою або звільнити головні колії та колії з’єднувальних віток до подачі напруги на контактну рейку.

Таким чином, нічне технологічне «вікно» є єдиним часовим ресурсом, у межах якого одночасно виконуються регламентні огляди й ремонт колії, контактної рейки, пристроїв СЦБ, зв’язку, електропостачання, ескалаторного та інженерно-технічного обладнання, а також здійснюється рух спеціального господарського рухомого складу (колієвимірювальних, дефектоскопних вагонів/візків, вантажопідйомних механізмів, господарських поїздів тощо), необхідного для виконання цих робіт.

«Розміщення поїздів на станційних коліях для тимчасового перебування населення у зазначений період унеможливлює виконання регламентних робіт, обов’язкових для забезпечення безпеки руху поїздів на лініях метрополітену, прохід і роботу господарського рухомого складу цими ж коліями», — зазначає посадовець.

Крім того, для перевезення пасажирів на рухомому складі, що був у відстої, відповідно до вимог Правил поточного ремонту і технічного обслуговування моторвагонного рухомого складу метрополітенів, необхідно виконати ретельний технічний огляд.

«Приймання рухомого складу перед початком руху поїздів здійснюється машиністом електропоїзда безпосередньо на місці відстою за відсутності людей у салонах вагонів. Невиконання цих робіт або відмова від нічного технологічного „вікна“ суттєво впливає на забезпечення безпеки руху поїздів та надійність пасажирських перевезень», — наголошує Дмитро Пінчук.

Чи ховатимуть людей у тунелях?

Якщо російські обстріли посиляться, у столичній підземці справді може стати ще тісніше. Проте у метрополітені наразі не повідомляють, чи планують розміщувати людей у тунелях станцій.

«Питання щодо використання тунелів для потреб цивільного захисту в особливий період передбачено планувальними заходами цивільного захисту для КП „Київський метрополітен“, які віднесені до державної таємниці відповідно до вимог статті 1.12.3 розділу ІІ Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБУ», — пояснює заступник начальника Київського метрополітену.

Разом із тим у метрополітені нагадують, що офіційним місцем укриття для населення є платформа станції.

«Для більш комфортного перебування необхідно мати із собою теплі речі, ковдру, каремат, пляшку води та індивідуальні ліки. У разі потреби допомоги — персонал станції під час повітряної тривоги в обов’язковому порядку перебуває в пасажирській зоні та надає всю необхідну допомогу», — резюмують на підприємстві.