Без укриттів під балістикою: чому через чотири роки великої війни у Києві досі бракує безпечних місць і хто за це відповідає

Після чергової атаки Росії балістикою по Києву, коли загинули семеро людей, які йшли до укриття, відомі в Україні блогери знову підняли тему відсутності укриттів у столиці. Мовляв, вони відсутні через двовладдя у Києві, коли КМДА киває на КМВА, а військова адміністрація звинувачує у бездіяльності цивільну. Але факт залишається фактом, поки можновладці чубляться: за понад чотири роки війни кількість збудованих укриттів можна перелічити на пальцях однієї руки.

І це при тому, що тільки за липень росіяни завдали по Києву ударів десятками балістичних і крилатих ракет. А за першу половину 2026 року Росія використала для ударів по Києву і області 36 гіперзвукових ракет «Циркон». Таким чином ворог перетворює Київ на прифронтове місто. Саме тому лунає чимало критики у бік мера Києва, мовляв, місто ремонтує дороги, будує місточки та сквери, а про укриття чомусь забули.

Чому так відбувається, хто насправді відповідає за будівництво укриттів і чому їх не будують, дійсно надійних, підземних, з’ясовував ТСН.ua.

Укриття у Києві: хто виділяє кошти і хто має будувати

Відповідно до законодавства саме районні у Києві державні адміністрації (РДА), а таких у місті 10, визначають: скільки району потрібно укриттів, у яких місцях вони потрібні, якого формату та на скільки людей розраховані.

Кожен район визначається з наявними потребами і подає свій запит до Київради: на будівництво нових укриттів, ремонт старих, а також на встановлення первинних (мобільних) укриттів. РДА визначають місця, де мають знаходитися сховища для максимального покриття ними району, аби люди могли швидко туди дістатися — пішки чи на автотранспорті.

Отримавши запит від РДА, Київрада виділяє кошти. І як запевняють міські депутати, ще жодного разу з 2022 року Київрада не відмовила РДА у виділенні коштів на ці потреби. Тобто зі свого боку місто робить все можливе. Щодо коштів, які виділялися на будівництво укриттів — це мільярди гривень. Інша справа, як цими коштами розпоряджаються райони.

«Київрада не може проводити тендери на будівництво, це заборонено законодавством. Тому проведення тендерів на будівництво, ремонт чи встановлення укриттів — це задача РДА. Вони мають оголосити тендер, провести його, визначити переможця, а також проконтролювати, щоб роботи були виконані вчасно і якісно. І при цьому не втрапити у якийсь корупційний скандал з накруткою вартості, як це вже було з овочерізками, барабанами, антирадіаційними стільцями та матами, які купувалися до укриттів. На жаль, і під час війни корупція у нас процвітає», — розповідає ТСН.ua Леонід Ємець, депутат Київради.

Еволюція проблеми: від барабанів у підвалах до порожніх звітів

Сьогоднішній кризі з укриттями у Києві передувало декілька етапів чи то пак періодів. На початку війни всі 10 районів столиці сформували свої запити і, отримавши кошти від Київради, гіперактивно взялися за ремонти вже існуючих підвалів житлових будинків, тобто «найпростіших укриттів», які, за словами експертів, не витримують жодної критики і у разі влучання можуть ставати просто братськими могилами.

А все через те, що це був найлегший шлях до збільшення кількості укриттів у звітах районних чиновників. Деякі приміщення треба було лише пофарбувати та встановити лавки, відновити роботу освітлення та вентиляцію. Інша справа — будувати повноцінні укриття, які можуть захистити людей від загибелі, адже це значно дорожче і вимагає більше часу. Ймовірно, тому за цю справу майже ніхто у районах не брався, сподіваючись на швидке закінчення війни.

«Коли РДА почали освоювати кошти, майже одразу вилізла купа корупційних скандалів з барабанами в укриттях та іншими причудами, які лише збільшували вартість ремонтів у підвалах. До РДА прийшли з перевірками правоохоронці — частину чиновників посадили, частину звільнили. На їхнє місце прийшли нові, але для міста від цього краще не стало. З тих часів посадовці РДА почали більш обережно ставитися до освоєння коштів. Але це призвело до того, що окремі райони просто перестали їх використовувати, особливо на будівництво нових укриттів. Тобто, гроші на ці потреби виділялися безвідмовно, як і раніше, але коли наставав час для звітності і у РДА питають: «А де укриття?», з’ясовується, що окремі райони освоїли лише 3-5% від виділених коштів», — пояснює депутат Ємець.

У той період не було таких інтенсивних російських обстрілів, і всіх усе влаштовувало. Тобто районні чиновники могли собі дозволити не будувати нових повноцінних укриттів, а лише прикриватися великою кількістю «найпростіших», які вони сяк-так облаштували у підвалах багатоповерхівок, більшість з яких панельні.

Ненадійність підвальних укриттів стала очевидною після ракетного удару росіян по новому будинку на вулиці Урлівській, де у підвальному приміщенні загинули люди. Бо такі споруди, на жаль, не рятують у випадку прямого влучення ракети, хоча й вважаються цілком надійним захистом від уламків та ударів «Шахедів».

«Проблема в тому, що райони дуже часто посилають депутатський корпус куди подалі, а іноді і в прямому сенсі цього слова. Коли ми викликали районних чиновників на сесію Київради після гучних скандалів, то голови РДА та їхні заступники просто відмовлялися приходити до Київради. Бо по закону міськрада немає жодного стосунку ні до їх призначення, ні до їх звільнення, або їх кадрових перспектив. Голови РДА призначаються на посаду указом президента України за поданням Кабміну, і місцеве самоврядування у їхній долі щодо призначення або звільнення участі не бере. Відтак, відповідальності перед містом голови РДА не відчувають — можуть робити, що хочуть», — пояснює Леонід Ємець.

До речі, кошти, які були виділені Київрадою на ремонт чи будівництво укриттів, нікуди не зникають, вони залишаються зарезервованими. Просто РДА звітують, що за певний період вони не використані і переходять на наступний рік. Гроші, виділені на укриття, ніхто не може нікуди забрати.

Історія з мобільними укриттями: чому бізнес ставить, а чиновники — ні

Прикладом цього слугує ситуація з первинними (мобільними) укриттями в Києві. Історія з встановленням цих захисних конструкцій з бетону тягнулася кілька років. І за цей час у Києві встановили лише два мобільних укриття у Деснянському та Оболонському районах Києва (парк «Наталка»), але ці споруди поставив бізнес. РДА — жодного.

Спочатку КМДА відмовлялася їх встановлювати через відсутність єдиного стандарту. Тобто, якби щось трапилося у таких укриттях з людьми, ініціатори встановлення несли б персональну відповідальність.

До речі, такі конструкції не рятують від прямого влучання ракети, а лише від уламків та вибухової хвилі. Тим не менш, рік тому уряд врегулював питання щодо мобільних укриттів на підставі експертиз і випробувань. Від осені минулого року їх можна ставити. Більше того, гроші на встановлення перших 50 мобільних укриттів місто виділило, а це майже 500 мільйонів гривень.

«Але мобільні укриття ніхто не встановлює. У РДА є на це гроші, деякі райони навіть визначилися з місцями встановлення, але жодне укриття від РДА так і не з’явилося. І місто не може їх змусити це зробити, не має такої опції ні у Київради, ні у мера, ні у КМДА, чи КМВА. Можемо лише закликати до цього. Тому запитувати, чому немає укриттів, потрібно не у Кличка, а у голів районів. Деякі з них на засіданнях взагалі кажуть, що їм не потрібні мобільні укриття, мовляв, у нас поруч є станції метро, нехай люди йдуть туди. Якщо говорити грубо та цинічно, то з моменту більш активної боротьби з корупцією у деяких районів повністю зникло бажання займатися будівництвом укриттів», — розповідає депутат.

Своєю чергою кияни запитують, чому б ці укриття не робити підземними та більш надійними?

«Ми живемо у Дарницькому районі Києва, там зараз активно ремонтують дорогу на Харківському шосе. Є бригади, техніка. Вони роблять зокрема і підземні переходи. Чому б їх не перекинути на будівництво підземних укриттів? І зберегти життя людей», — розповідає нам киянка Олена, мама двох маленьких дітей.

Експерти вказують на ще одну дивну особливість: Київрада ухвалила рішення про виділення коштів на мобільні укриття 6 жовтня 2025 року, а столичні РДА оголосили тендери на закупівлю лише у кінці листопада та на початку грудня, коли часу на їх проведення практично не залишилося — кінець року. Окрім того, вартість послуг була завищеною. Якщо вартість одного укриття мала бути до 3 мільйонів гривень, то деякі РДА намагалися їх придбати за 4,5 та за майже 5 мільйонів гривень.

Як результат, часу на законну процедуру, виробництво, доставку, монтаж і приймання майже не залишилося, тож процедуру скасували, а гроші повернули. А на 2026 рік РДА взагалі не подали запитів на встановлення мобільних укриттів.

У Дарницькій РДА ТСН.ua розповіли, що видатки на встановлення первинних (мобільних) укриттів у районі не здійснювалися, і пояснюють чому:

«Відповідно до статті 32 Кодексу цивільного захисту України первинне (мобільне) укриття є технічним виробом, призначеним для короткострокового захисту населення на місцевості, а потреба у його розміщенні визначається у разі необхідності додаткового укриття населення в місцях можливого скупчення людей. В межах наявного фінансового ресурсу першочерговим напрямом залишалося забезпечення сталої роботи та відновлення критично важливих об’єктів інфраструктури, зокрема, теплогенераційних об’єктів. При цьому потреба у додаткових місцях для укриття населення у Дарницькому районі забезпечувалася шляхом нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту, насамперед за рахунок облаштування та взяття на облік найпростіших укриттів», — йдеться у відповіді від Дарницької РДА.

У той же час, експерти зазначають, що мобільні укриття не потребують відведення землі — це тимчасові споруди, і їх найлегше ставити у спальних районах міста, де зовсім немає укриттів. Так, вони не рятують від прямого влучання ракети, але від осколків, шрапнелі та вибухової хвилі точно врятують людей. І якби таке укриття було на вулиці Здолбунівській, семеро людей не загинули б просто посеред вулиці.

Під час раптової атаки ворога, коли на вулиці багато людей, якраз такі укриття можуть рятувати життя. Більшість випадків загибелі киян трапляються саме під час російських атак від уламків, коли люди перебувають на вулиці, а не від прямого влучання у будинок.

У Дніпровській РДА кажуть, що кошти для встановлення мобільних укриттів у 2022–2026 роках ними не використовувалися, але зазначають, що наразі вживаються заходи щодо можливого встановлення та облаштування 12 первинних (мобільних) укриттів в районі житлових будинків.

«Проте існують проблемні питання при їх встановленні, а саме технічні, логістичні та експлуатаційні складнощі. Мобільні укриття переважно захищають лише від уламків, вибухової хвилі та стрілецької зброї. Вони не здатні витримати пряме влучання важкої ракети, артилерійського снаряда чи авіабомби. Їх встановлення потребує аналізу підземних комунікацій (газопроводи, тепломережі, силові кабелі). У щільній міській забудові чи поблизу зупинок транспорту важко знайти майданчик, де конструкція не пошкодить мережі й водночас буде доступною для людей», — повідомляють ТСН.ua у Дніпровській РДА.

Фахівці наголошують, що основна проблема полягає в тому, що на п’ятому році війни у Києві відсутня злагоджена мережа облаштованих укриттів, а те, що є на міській мапі сховищ, не завжди є надійними укриттями.

Ймовірно, що проблематику з укриттями у Києві більш жорсткіше має контролювати КМВА. Адже саме у функції військової адміністрації входить загальний контроль за станом та доступністю захисних споруд, координацію заходів цивільного захисту, а також нагляд за розподілом фінансування на ремонти та облаштування укриттів через районні адміністрації.

Скільки укриттів у Києва і яка є потреба

За інформацією Департаменту муніципальної безпеки КМДА, для використання населенням Києва зараз доступно або обладнано 4358 об’єктів, з них:

• 512 сховищ;

• 2 протирадіаційні укриття;

• 47 споруд подвійного призначення;

• 1 первинне (мобільне) укриття;

• 3796 найпростіших укриттів.

«З початку 2022 року до фонду захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ) Києва включено 4 новозбудованих об’єкти, з них: 2 протирадіаційні укриття у Дарницькому районі, що розташовані на території закладів освіти загальною місткістю 540 осіб та 2 споруди подвійного призначення в Оболонському районі приватної та комунальної форми власності загальною місткістю 2195 осіб», — повідомив на запит ТСН.ua Роман Ткачук, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Робота щодо будівництва нових укриттів проводиться відповідно до завдань, визначених пунктом 1 Операційного плану заходів з реалізації у 2025–2027 роках Стратегії розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту на період до 2034 року, затвердженого розпорядженням Кабміну.

«РДА та структурні підрозділи КМДА сформували потребу в об’єктах фонду ЗСЦЗ. Вона затверджена рішенням Київради та становить 7894 об’єкти. Потребу у фонді ЗСЦЗ сформовано з урахуванням наявних об’єктів, необхідності покращення рівня захисту, а також планування розвитку мережі засобів колективного захисту», — додає посадовець.

За словами Романа Ткачука, будівництво та введення в експлуатацію захисних споруд цивільного захисту є складним процесом, який включає проєктування, проходження експертизи, виконання будівельних робіт, технічний нагляд, прийняття об’єктів в експлуатацію та дотримання вимог чинного законодавства і державних будівельних норм.

«Виконання будівельних робіт залежить від підрядних організацій. Однією з основних причин можливого відтермінування реалізації проєктів є воєнний стан, який суттєво впливає на всі сфери економіки, зокрема на будівельну галузь. Відчутним фактором є нестача кваліфікованих працівників, що значною мірою пов’язано з мобілізаційними заходами. Також на темпи виконання робіт впливають безпекова ситуація, перебої з постачанням будівельних матеріалів, погодні умови, тимчасові відключення електроенергії, необхідність коригування проєктно-кошторисної документації та проведення додаткових процедур закупівель», — пояснює Роман Ткачук.

Сукупність зазначених чинників може ускладнювати виконання будівельних і ремонтних робіт у заплановані строки. У Департаменті зазначають, що вони не є головними розпорядниками бюджетних коштів на будівництво об’єктів фонду ЗСЦЗ, тому інформація про це у них відсутня.

Позиція: зносимо «хрущовки» — будуємо укриття

Експерти зазначають, що проблема з відсутністю надійних укриттів у Києві виникла через те, що економіка країни на п’ятому році війни не переведена на військові рейки.

Вночі на житлові будинки Києва падають російські балістичні ракети, а вже на ранок у місті розпочинаються роботи з ремонту Харківського шосе вартістю 1,4 мільярда гривень. Чи не абсурдно це, коли людям немає де ховатися від ракет?

В умовах війни було б варто зупинити всі ці прикрашання міста, сконцентруватися на будівництві надійних сховищ поблизу будинків і нових станцій метро. Всі ці підземні споруди можна ефективно використовувати і після завершення війни. Приміром, як паркінги, що дозволить розвантажити дороги та двори столиці.

Тим часом у районах розповідають, що працюють відповідно до Державних будівельних норм В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту».

Ці норми встановлюють вимоги до проєктування та будівництва захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів) та споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховищ або протирадіаційних укриттів, і їх слід застосовувати при новому будівництві та реконструкції старих захисних споруд цивільного захисту.

«В зв’язку з відсутністю вільної від комунікацій та забудов території для будівництва нової захисної споруди цивільного захисту, нове будівництво захисних споруд можливе лише в рамках комплексної реконструкції житлових будинків в районі, відповідно до вимог Закону України „Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду“», — повідомляють у Дніпровській РДА.

Нові укриття: чи витримають вони балістику?

Які точні технічні параметри чотирьох нових укриттів вже зведених у Дарницькому та Оболонському районах, наразі невідомо. Чиновники запевняють, що це капітальні підземні захисні споруди, а два з них з протирадіаційними властивостями. Об’єкти забезпечені усім необхідним для перебування там людей.

У той же час, експерти сумніваються, що будь-яке підземне укриття може витримати пряме влучання балістикою. Щоб казати про стовідсоткову надійність, треба проводити відповідні випробування. Чи проводили їх — невідомо.

Щодо нових укриттів «2 споруди подвійного призначення в Оболонському районі», то йдеться про підземні паркінги.

«Підземні паркінги у Києві зараховуються до фонду захисних споруд міста, якщо на це є рішення відповідної комісії. Тобто підземні паркінги Києва розглядаються як об’єкти подвійного використання та як найпростіші укриття для захисту від елементарних засобів ураження — осколків та вибухової хвилі», — пояснюють у Департаменті муніципальної безпеки.

Ситуація з укриттями по районах Києва:

Голосіївський район

У фонді захисних споруд цивільного захисту Голосіївського району обліковуються 426 найпростіших укриттів, 8 споруд подвійного призначення та 50 сховищ. Протягом 2022–2026 років на території Голосіївського району ремонтні роботи були проведені на 79 об’єктах, з них: заклади загальної середньої освіти — 19 об’єктів; спеціальні школи-інтернати — 2 об’єкти; заклади дошкільної освіти — 12 об’єктів; житлові будинки — 46 об’єктів. Приблизна місткість — 335 307 осіб.

Відповідно до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024–2026 роки у закладах освіти Голосіївського району здійснюється будівництво 4 споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття. Станом на сьогодні зазначені об’єкти перебувають у стадії реалізації та в експлуатацію не введені.

Голосіївською РДА визначено 19 локацій для встановлення мобільних укриттів на території району.

Святошинський район

У Святошинському районі у період з 2022 по 2026 рік побудовано 3 споруди подвійного призначення, які на даний час вводяться в експлуатацію та будуть включені до фонду захисних споруд цивільного захисту, а також здійснюється будівництво 3 споруд подвійного призначення.

З 24.02.2022 по 01.01.2026 роки були проведені ремонтні роботи у 259 захисних спорудах цивільного захисту. Місткість захисних споруд цивільного захисту району становить 370 714 осіб.

На території району відсутні встановлені мобільні укриття, і кошти на їх закупівлю у 2026 році не передбачені.

До фонду захисних споруд цивільного захисту району входять 64 захисні споруди цивільного захисту (сховища), які відповідно до частини 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримуються у готовності до використання за призначенням суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів.

Солом’янський район

На території Солом’янського району створено фонд захисних споруд цивільного захисту, що нараховує 471 споруду цивільного захисту, а саме: 75 сховищ місткістю 22 773 особи; 396 інших об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (найпростіших укриттів) місткістю 310 097 осіб.

Фонд захисних споруд цивільного захисту забезпечує укриття 102% населення Солом’янського району. Питання щодо нарощення фонду захисних споруд цивільного захисту та належного утримання існуючих об’єктів фонду перебуває на постійному контролі керівництва РДА.

Солом’янською РДА із використанням державних субвенцій у 2024 році було заплановано будівництво 3 захисних споруд цивільного захисту в закладах освіти. У 2026 році будівельні роботи будуть продовжуватись.

Протягом 2023–2025 років Солом’янською РДА було проведено капітальний ремонт у 76 захисних спорудах цивільного захисту (найпростіших укриттях), та на період 2026 року заплановано проведення капітального ремонту ще у 45.

Солом’янською РДА визначено 10 локацій для встановлення мобільних укриттів на території району.

Деснянський район

Фонд ЗСЦЗ Деснянського району станом на 06.07.2026 налічує 283 захисні споруди, у тому числі: сховища — 37; найпростіші укриття — 245; первинне (мобільне) укриття — 1. Загалом вказані ЗСЦЗ можуть одночасно розмістити до 138 тис. осіб.

Наразі в Деснянському районі будуються 4 захисні споруди (протирадіаційні укриття) у 4 закладах освіти.

Протягом 2022–2026 рр. проведено капітальні та поточні ремонти з облаштування 119 найпростіших укриттів у 118 закладах освіти.

Дарницький район

Від початку війни у Дарницькому районі побудовано та взято на облік 2 протирадіаційні укриття. Замовником будівництва зазначених об’єктів було визначено Управління освіти Дарницької РДА. Загальна кількість місць у зазначених укриттях складає 540 осіб.

У червні 2023 року проведено повторну перевірку фонду захисних споруд цивільного захисту. З моменту завершення зазначеної перевірки фонд захисних споруд цивільного захисту Дарницького району додатково збільшено на 219 об’єктів.

Дніпровський район

Протягом 2022–2026 років на території Дніпровського району виявлено та взято на облік до фонду захисних споруд цивільного захисту 160 нових об’єктів підземного простору (найпростіших укриттів), відремонтовано та поновлено роботу раніше непридатних 169 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Всього у фонді ЗСЦЗ перебуває 537 об’єктів. Загальна кількість мешканців, що забезпечена захистом, — 340 286 осіб.

Станом на липень 2026 року на території Дніпровського району триває будівництво 3 споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття на земельних ділянках закладів освіти. Крім того, заплановано будівництво (складено будівельно-кошторисну документацію) споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття за четвертою адресою навчального закладу. Але на даний час будівництво не розпочато через судові спори між учасниками торгів.

Оболонський район

Станом на 06.07.2026 в Оболонському районі обліковується 472 об’єкти фонду ЗСЦЗ, з яких 59 сховищ, 6 споруд подвійного призначення з захисними властивостями протирадіаційних укриттів та 407 найпростіших укриттів.

Протягом 2022–2026 років на території Оболонського району побудовано 3 споруди подвійного призначення з захисними властивостями протирадіаційних укриттів комунальної та приватної власності для закладів освіти, з яких 2 споруди введено в експлуатацію, а третій об’єкт перебуває на стадії введення в експлуатацію.

Ремонтні роботи були проведені на 166 об’єктах, з них: заклади загальної середньої освіти — 40 об’єктів; заклади дошкільної освіти — 35 об’єктів; заклади позашкільної освіти — 4 об’єкти; житлові будинки — 79 об’єктів; нежитлові — 8 об’єктів. Загальна місткість складає 230 433 особи.

Мобільні укриття в Оболонському районі не встановлювалися.

Печерський район

У Печерському районі міста Києва у 2022–2026 роках нові захисні споруди цивільного захисту не були побудовані. На даний час продовжується будівництво однієї споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття для одного з навчальних закладів району.

Станом на 07.07.2026 у фонді ЗСЦЗ Печерського району обліковуються 29 сховищ, 300 найпростіших укриттів та 8 споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховищ або протирадіаційних укриттів, розрахованих на укриття 242 609 осіб, що забезпечує захист 100% населення Печерського району.

У період з 2022 по 2026 рік на території району проведено ремонт 80 захисних споруд цивільного захисту (найпростіших укриттів та сховищ).

Печерською РДА визначено 3 локації для встановлення 6 мобільних укриттів.

Подільський район

У Подільському районі у 2022–2026 роках нові захисні споруди цивільного захисту не були побудовані. Водночас заплановано будівництво двох протирадіаційних укриттів на території двох ліцеїв району.

У період з 2022 по 2026 рік на території району проведено ремонт 98 захисних споруд цивільного захисту (найпростіших укриттів та сховищ).

Подільською РДА визначено 10 локацій для встановлення мобільних укриттів.