Крок до маніпулювання мозком
Робота українця відкриває нові перспективи для підвищення якості життя людей з вадами органів чуття.
Антон Філіпчук / © Фото Juan Miguel Gosálbez/ТСН.ua
Вчений-нейрофізик з Дніпра Антон Філіпчук зробив важливе та проривне відкриття у сфері нейронауки, результати якого надалі можуть бути використані для покращення якості життя людей, які втратили зір чи слух. Йому та його колегам вдалося встановити, що зони мозку, які відповідають за відчуття, комунікують між собою ще до нашого народження.
Про те, як результати дослідження можуть допомогти людям із вадами чуття чи зору і як застосувати на практиці важливе відкриття, український науковець розповів в інтерв'ю для ТСН.ua.
- Ви з колегами зробили відкриття механізму, що відповідає за адаптацію у разі втрати зору або слуху. У чому полягає його важливість?
- Важливість відкриття полягає у новому розумінні розвитку сенсорних систем та у виявленні дуже раннього механізму, церебральної компенсації у відповідь на втрату одного з органів чуття. Іншими словами, це відкриття дає нам уявлення, за які саме ниточки смикати мозок, щоб у майбутньому мати можливість поліпшити якість життя людей з втраченим зором або слухом.
- Під час роботи над своїм дослідженням ви проводили експерименти на мозку мишей. Чи планується надалі залучати до них людей?
- На теперішньому етапі ми працюємо над поглибленням розуміння відкритого механізму, використовуючи мозок миші. Поки що зарано говорити про залучення людини, передусім, через неможливість доступу до мозку живого людського ембріона для вивчення його церебральної активності.
Антон Філіпчук / © Фото Marta Ruiperez
- Яке практичне застосування вашої роботи?
- Практичне застосування цього відкриття не є питанням завтрашнього дня, але, як я вже казав раніше, воно дає нове розуміння, як саме мозок адаптується до втрат органів чуття. Якщо ми розуміємо механізм, то у кінцевому підсумку зможемо маніпулювати ним.
- Результати вашого наукового дослідження можуть допомогти людям з проблемами слуху та зору. Чи є якісь напрацювання, як саме це можна зробити?
- Ми вже маємо деякі попередні дані про те, як зовсім зупинити кальцієві хвилі під час критичного ембріонального періоду, і про те, які драматичні наслідки для церебрального розвитку це має. Наступним кроком буде спробувати розширити часове вікно існування механізму, щоби компенсувати втрати зору або слуху у більш пізньому віці.
- Ви захищали свою наукову дисертацію і працювали у Франції, а потім перебралися до Іспанії. Не змогли реалізувати себе в Україні?
- Так, я захистив свою дисертацію у Марселі, але під спільним франко-українським керівництвом: професора С. М. Корогода з ДНУ та професора Ж. Дюрана з Марсельського університету.
Варто зазначити, що попри значні традиції у сфері фізіології, які існують в Україні, наприклад, в Інституті фізіології ім. Богомольця, нейробіологічні дослідження - це дуже дороге задоволення. Вони потребують не лише дуже дорогого устаткування, але й дуже розвиненої логістики. Більше того, за публікації платять дослідники, а не навпаки. І це також великі гроші. Тож, для того, щоб мати можливість займатися подібними дослідженнями, особливо, якщо ти на початку самостійної наукової кар'єри, треба мати доступ до значних ресурсів. Цим і пояснюється робота у Західній Європі.
- Часто приїжджаєте додому?
- В Україну їжджу до батьків, раз на рік. Іноді на конференції. Хотілося б частіше, але немає часу.
Більше про відкриття Антона Філіпчука читайте за посиланням→.