Блискавична катастрофа: як Земля мільйони років тому стала безплідною пустелею

Нове дослідження скам’янілостей у Канаді доводить, що перше масове вимирання на Землі було не поступовим, а миттєвим. Вчені виявили, що 80% біосфери зникло через раптову нестачу кисню у воді.

Про це пише T4.

Перше масове вимирання на Землі

Близько 550 млн років тому Земля пережила перше масове вимирання — подію, відому як Котлінська криза. Довгий час учені вважали, що вона відбувалася повільно й супроводжувалася поступовим зменшенням біорізноманіття. Однак нові унікальні скам’янілості, виявлені на ділянці Внутрішній Луг на сході Канади, свідчать: катастрофа була стрімкою та значно руйнівнішою для давніх екосистем.

Дослідники встановили, що організми, які раніше відносили до різних геологічних епох, насправді співіснували одночасно й активно розвивалися безпосередньо перед кризою. Це повністю спростовує гіпотезу про повільну зміну домінувальних форм життя. Вимирання сталося раптово — за короткий час зникло приблизно 80% усіх великих організмів, а багаті на життя океани перетворилися на майже безжиттєві простори.

Причина масового вимирання організмів

Основною причиною стрімкого колапсу вчені називають різке падіння рівня кисню у воді. Хімічний аналіз порід свідчить про масштабну задуху, яка змусила тварин виживати лише на невеликих придатних ділянках. Ситуацію ще більше ускладнили ранні донні організми — вони активно рили ґрунт і руйнували стабільне середовище існування інших видів.

«Серйозність події вимирання, пов’язаної з Котлінською кризою, набагато глибша. Темпи фонового вимирання в найдавніших біотах майже дорівнюють нулю», — наголосив співавтор дослідження Дункан Макілрой, пояснюючи, що масова загибель сталася фактично без попередніх сигналів.

Реконструювати перебіг подій вдалося завдяки винятковому стану збереження знахідок. Вулканічний попіл, що осідав у воді, миттєво «запечатав» екосистему, зберігши навіть контури м’яких тканин організмів. Опубліковані в журналі Geology дані дають ученим унікально точну хронологію та показують: життя на Землі може руйнуватися під дією екологічного стресу значно швидше, ніж вважалося раніше.

До слова, через рух тектонічних плит через 200–250 млн років Земля може сформувати новий суперконтинент, що спровокує масове вимирання та радикальну зміну клімату. Вчені розглядають чотири основні моделі: «Новопангея» (закриття Тихого океану), «Пангея Проксіма» (кільце навколо внутрішнього басейну), «Аурика» (об’єднання на екваторі, що призведе до сильної спеки) та «Амасія» (згуртування суші біля Північного полюса, що викличе глобальне зледеніння). Будь-який із цих сценаріїв зруйнує океанічні течії та змусить види жорстко конкурувати за ресурси.