Депутатом можна буде стати, купивши 10% виборців свого округу

Днями Центральна виборча комісія встановила кількість одномандатних округів на виборах до Верховної Ради в кожному регіоні. Оскільки по "мажоритарці" обиратиметься половина парламенту, то і округів ЦВК традиційно виділив 225 – саме така кількість депутатів-мажоритарщиків буде у майбутній Верховній Раді 7-го скликання.

Округи нарізали чесно, але є одне "але"

Згідно державного реєстру виборців, 36 млн українців мають намір взяти участь у голосуванні на виборах. Виборчі округи створюються із приблизно рівною кількістю виборців, середня кількість виборців в одному окрузі – 160 тисяч.

Кількість виборчих округів нині дещо змінилася порівняно з попередніми виборами. Два округи втратила Донецька область, один – Луганська. Відповідно, за рахунок цього на один збільшилась кількість округів у м. Києві, у Київській та Івано-Франківській областях.

Андрій Магера, заступник голови Центрвиборчкому констатує, що "з точки зору виборчого законодавства, математично поділ на округи за кількістю виборців розподілений правильно".

З ним погоджується голова правління Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська. "Якщо обрахувати середньостатистичну кількість відхилень кількості виборців у кожному окрузі, то максимум це до 6%. Тож можна говорити, що порушень логіки процесу чи законодавства не відбулося", - сказала Айвазовська у коментарі ТСН.ua.

Поки що немає інформації щодо меж округів, за законодавством вона повинна бути оприлюднена не пізніше, як за 175 дні до виборів, тобто 30 квітня - кінцевий термін розбивання меж.

З іншого боку, голова Центру соціологічних і політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран вважає, що "нарізка" не супроводжується прозорим і зрозумілим поясненням. Зокрема, дивно виглядає рішення про скасування можливості для виборців, які перебувають за кордоном, голосувати за мажоритарних депутатів. 

"Влада, по суті, залишає собі можливість потім скасувати частково або повністю результати виборів. Тому що у нас ці виборці позбавляються конституційного права робити вибір – за партію можуть голосувати, а за людину не можуть", - сказав ТСН.ua експерт.  

Нарізка меж округів – річ тонка

Щоб створити більшість у парламенті, кандидати вдаються до різних заходів. Зокрема, політичні партії, які входять до Комітету опору диктатурі, постановили висувати за мажоритарною системою по одному кандидату від створеної ними організації, аби виборцю, симпатії якого на боці опозиції, було легше визначитися.

Але Ольга Айвазовська каже, що зарано прогнозувати перемогу якоїсь політичної сили у якомусь конкретному окрузі. "Потрібно дивитися на кожен округ індивідуально. Тобто важлива не тільки кількість виборців у кожному з них, а й межі, якими вони будуть окреслені", - зазначає експерт.

Вона припускає, що у парламентських виборах може бути застосований "джеррімендерінг" – система маніпуляцій із межами округів, яка мала місце в США багато років тому. Її суть в тому, що коли формується округ, його межі визначаються під певні електоральні групи і пласти. Вони не обов'язково прив'язані до сходу чи заходу. Вони можуть накладатися на великі підприємства, вищі навчальні заклади, де велика концентрація виборців. Також вони можуть накладатися на сільські території або території, де проживають певні національні меншини.

"Коли ми побачимо остаточно визначені межі та географію округу, тоді ми зможемо говорити про те, де які кандидати потенційно мають більше шансів на перемогу. Тому що навіть невелику територію з компактним проживанням національних меншин, де потенційно буде балотуватися людина, яка представлятиме їхні інтереси в парламенті,  можна розділити між двома округами. В такому випадку математика буде збережена, але за рахунок меж буде здійснений серйозний вплив на результати волевиявлення", - каже Айвазовська.

Дмитро Панько, директор  Агентства стратегічних досліджень, наводить приклад Луганської області, де перемозі Партії регіонів нічого не загрожує, але там межі округів намагаються провести неприродним чином. Причина - наявність в області різних груп впливу. Місто Стаханов, за даними експерта, взагалі планують розірвати на дві частини між різними округами.

"Явним лідером у Стаханові є місцевий бізнесмен Сергій Шахов, за підтримки якого мером міста стала людина, непідконтрольна видному регіоналу Олександру Єфремову. Тепер, за наявною інформацією, частину Стаханова намагаються об'єднати з Лисичанськом, щоб влаштувати сутичку між Шаховим і так званими "газовиками". Щось подібне відбувається і в Краснодоні, де намагаються не пропустити представника групи Рината Ахметова", - каже Панько.

Він додає, що мова навіть не йде про боротьбу між владою і опозицією. "Боротьба відбувається і всередині регіоналів. Адже за результатами розподілу округів між групами впливу всередині ПР можна буде судити, яка з них сьогодні виходить на головні ролі. У центральній Україні ситуація схожа, але тут вже додається і необхідність не тільки забезпечити перемогу кандидату зі своєї групи в ПР, але і не пропустити в Раду представників опозиції", - розповів експерт.

"Продам голос. Дорого"

Вибори для електорату вже перестали бути просто актом волевиявлення. Кандидати у владні структури привчили виборця до заохочення за правильно відданий голос – чи то продуктовим пайком, чи грошовим винагородженням.

"Корупція стала невід'ємною частиною виборчого процесу, - вважає Андрій Магера, - а запровадження мажоритарної системи цьому неабияк сприятиме". Він говорить, що найлегше буде купувати невеликі округи.

Сергій Таран теж констатує, що підкуп у мажоритарних округах буде. Проблема полягає в тому, що підкуп і адмінресурс там застосувати найлегше. "Оскільки увага всіх, зазвичай, прикута до виборів за партійними списками, тому що балотуються харизматичні особистості, весь процес відбувається в Києві. Натомість на  мажоритарні округи мало хто звертає увагу. А саме там відбуватимуться найбільші підкупи і найактивніше застосування адмінресурсу", - вважає Таран.

Дослідження, яке проводив Центр Разумкова та Фонд "Демократичні ініціативи", свідчить про те, що близько 18% громадян готові продати свій голос на майбутніх виборах.

За розрахунками Ольги Айвазовської, навіть 10% в окрузі – це досить великий показник. Якщо мобілізувати цю кількість виборців, і вони проголосують, то 10% цілком достатньо, аби в середньостатистичному окрузі виграти.

Два етапи виборів

Та значно дешевше купити прохідного кандидата, ніж цілий округ. Про таку схему формування більшості у парламенті громадськість дізналася із записів, які оприлюднив народний депутат Роман Забзалюк. У розмові з бютівцем очільник депутатської групи "Реформи заради майбутнього" Ігор Рибаков зізнається: "Нам потрібні будь-які депутати. Головне, щоб вони були з нами. Ті, що мають рейтинг на Західній Україні. Не важливо (слово змінено – авт.), звідки вони – бютівські-небютівські…  Головне – щоб у мене були ці раби".

Схема, за словами Рибакова, проста: "Мажоритарку віддамо під них. Усю владу, яка є – область, губернатор, голови адміністрацій, СБУ, прокуратура – все буде під нього".

Далі він перелічує і вимоги до кандидатів: "Але потрібно, щоб хоча б на 50 він сам починав. 50 – ми дамо адмінресурсом, а 50 - повинен він. Не якийсь там Вася Іванов непрохідний".

Але скуповування депутатів для парламентської більшості продовжиться й після виборів, припускає Сергій Таран.

"На мою думку, ці вибори проходитимуть у два тури. Перший тур на мажоритарних округах відбудеться офіційно, де контроль буде здійснювати Центральна виборча комісія, де будуть присутні спостерігачі та журналісти.  А другий тур буде вже після виборів, у Верховній Раді, коли протягом перших місяців скуповуватимуть "тушок". Цей "другий тур" виборів і буде вирішальним, адже після нього утвориться більшість у Верховній Раді", - каже експерт.

Із ним погоджується Дмитро Панько: "Все буде вирішуватися після виборів - хто б не переміг на тому чи іншому окрузі, до нього будуть підбирати індивідуальний підхід".

І нічого дивного, каже експерт, не буде в тому, що значна кількість депутатів, які пройдуть через мажоритарні округи від "Батьківщини" та інших партій, що входять до КОД, врешті решт будуть голосувати в унісон з диригентськими жестами Михайла Чечетова.

Наталя Кондратьєва, Надія Майна