"Не впізнала свого хлопця": жінка зі "сліпотою на обличчя" шокувала своєю історією
Прозопагнозія вражає кожного 50-го мешканця планети, змушуючи людей орієнтуватися на голоси, ходу та дрібні деталі гардероба замість рис обличчя.
Обличчя та руки / © Credits
Випадкова зустріч у супермаркеті з власною коханою людиною після пів року відносин закінчилася непорозумінням: дівчина проходила повз у відділі пластівців і зреагувала лише тоді, коли почула його голос. Для багатьох це звучало б як байдужість, але для людей із прозопагнозією — це буденність.
Про це пише BBC.
Прозопагнозія, або «сліпота на обличчя», — це особливий стан, за якого людині складно або взагалі неможливо запам’ятовувати та ідентифікувати обличчя. За даними науковців, цей розлад трапляється орієнтовно в 1 з 50 людей.
Чому виникає сліпота на обличчя
Експерти виділяють дві основні форми цього стану:
Набута: розвивається внаслідок фізичного ушкодження головного мозку (наприклад, після інсульту чи травми). За словами професорки Борнмутського університету Сари Бейт, такі випадки трапляються рідко.
Вроджена: зустрічається найчастіше і проявляється ще з раннього дитинства. Вона має генетичне підґрунтя, хоча одного «гена сліпоти» не існує — це складний комплекс факторів.
На розвиток здатності розпізнавати обличчя можуть впливати й події дитинства. Порушення зору в ранньому віці (наприклад, дитяча катаракта або необхідність носити оклюдер для ока), обмежені соціальні контакти або розлади аутистичного спектра (через уникання зорового контакту) здатні порушити формування необхідних нейронних зв’язків.
Як мозок сприймає обличчя
Процес розпізнавання облич спирається на цілу мережу взаємопов’язаних структур мозку:
Первинна обробка: зорова інформація надходить у потиличну частку мозку, яка реагує саме на контури обличчя.
Аналіз та ідентифікація: інформація рухається до скроневої кори, де обличчя звіряється з пам’яттю, підтягуючи ім’я, біографію та відчуття знайомості.
Усвідомлення: префронтальна кора формує остаточне свідоме сприйняття.
За словами нейронауковиці з Університету Бергамо Заїри Каттанео, у людей із прозопагнозією спостерігаються слабші зв’язки між цими відділами. До того ж із віком ділянки мозку природно стають менш вибірковими, через що погіршення розпізнавання облич може спостерігатися й у людей похилого віку.
Діагностика та спроби лікування
Для підтвердження діагнозу використовують спеціальні тести, де поруч із опитуваннями про щоденний досвід перевіряють здатність упізнавати відомих особистостей. Люди з прозопагнозією часто легко плутають світових зірок чи політиків — наприклад, можуть ідентифікувати одного відомого ведучого, але не впізнати популярних музикантів, акторів чи державних діячів.
Наразі дієвих ліків від прозопагнозії немає:
Електрична стимуляція: науковці випробовують методики неінвазивного впливу струмом на шкіру голови для синхронізації нейронів, але це дає лише незначне прискорення реакції на кілька мілісекунд.
Вправи для мозку: стандартні когнітивні тренування демонструють дуже обмежену ефективність.
Фахівці радять використовувати лайфхаки та адаптивні стратегії: приходити на зустрічі першими у чітко обумовлені місця, а також запам’ятовувати людей за нетиповою ходою, тембром голосу, зачіскою чи яскравими деталями гардероба.
Раніше ми писали, яке запитання варто ставити собі щоранку: відповідь на нього може змінити ваше життя.