Кравченко оприлюднив підозру Кривоносу: в чому його звинувачують

Очільник Офісу генерального прокурора Руслан Кравченко виклав у відкритий доступ офіційний документ із деталізацією звинувачень проти керівника Національного антикорупційного бюро України Семена Кривоноса. Загальний обсяг оприлюднених матеріалів перевищує 30 сторінок.

Своїми звинуваченнями Кравченко продовжує ділитися в Telegram.

Генпрокурор Кравченко оприлюднив підозру очільнику НАБУ Кривоносу

За твердженням Руслана Кравченка, директору антикорупційного відомства інкримінують події 18-річної давнини.

Зокрема, генпрокурор, який перебуває за кордоном після згадок у кримінальних оборудках з колцентрами та кришуванні шахрайських схем, закидає очільникові НАБУ фальсифікацію документації та фіктивне усиновлення дитини.

Зазначені дії правоохоронці кваліфікують за частинами 2 і 3 статті 358 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також їх збут чи використання.

Про що йдеться на 34 сторінках тексту

Кривоносу інкримінують підроблення і використання свідомо фальсифікованих документів, організацію виготовлення підробленої оціночної документації, а також прохання надати неправомірну вигоду службовій особі в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб.

За даними слідства, витоки цієї справи сягають 2009 року, коли Голосіївський районний суд Києва розглядав щодо Кривоноса справу про порушення виборчих прав громадян. Побоюючись реального терміну ув’язнення та втрати права обіймати посади на державній службі, Кривонос нібито вирішив уникнути покарання. Оскільки підстав для застосування до нього амністії не було, він разом зі спільниками нібито розробив план штучного створення таких обставин.

Схема полягала у фіктивному оформленні батьківства щодо чужої неповнолітньої дитини для підпадання під дію Закону України «Про амністію». Для цього спільники нібито залучили одиноку матір двох дітей, яку обманом переконали подати до органів РАЦС спільну заяву про визнання Кривоноса батьком її малолітнього сина. Отримане таким чином свідоцтво про народження планувалося надати суду як підставу для закриття кримінальної справи за амністією.

Кравченко пише, що Кривонос нібито запропонував жінці подати спільну заяву до РАЦСу про визнання батьківства щодо її однорічного сина Максима, обумовивши, що «батьківство» триватиме лише один рік, щоб жінка надалі не втратила державні пільги.

17 червня 2009 року Кривонос і Хомченко прибули до Голосіївського відділу РАЦС у Києві. Батьком дитини тоді нібито визнали Кривоноса. Далі Кравченко стверджує про видавання фальсифікованого свідоцтва про народження дитини, а також про подання Кривоносом не пізніше 25 червня 2009 року клопотання до Голосіївського районного суду Києва з проханням амністувати його зі свідоцтвом про усиновлення дитини.

Також генпрокурор стверджує, що на основі фальшивих документів суддя Рибак І.О. ухвалив рішення про закриття кримінальної справи №1-519/09 та безпідставно звільнив Кривоноса від кримінальної відповідальності.

Крім усього, в підозрі йдеться про дієпис Семена Кривоноса під час його перебування на посаді очільника Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в Київській області 2014 року. За версією Кравченка, Кривонос порушив посадові обов’язки та антикорупційне законодавство задля одержання неправомірної вигоди.

У березні 2014-го сільський голова Старих Безрадичів Петро Горбаченко нібито висунув вимогу надати 72 тисячі доларів США хабаря за виділення 0,25 га землі громадянину В.В. Рузматову, який одразу звернувся до правоохоронців і надалі діяв під їхнім контролем.

Для реалізації схеми Горбаченко залучив очільника Обухівської реєстраційної служби Семена Кривоноса та кількох посередників: земля спочатку безкоштовно оформлювалася на підставну особу, а Кривонос нібито забезпечив оперативну реєстрацію права власності в системі юстиції. Щоб мінімізувати податки та обійти обмеження НБУ на готівкові розрахунки, Кривонос, за твердженням прокурорів ОГП, дав вказівку залучити оцінювача для виготовлення завідомо неправдивого звіту з заниженою вартістю ділянки, а також особисто взявся підшукати «зручного» нотаріуса для фінальної угоди.

Дії Семена Кривоноса кваліфіковано Кравченком за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (організація складання і видачі завідомо підробленого офіційного документа, вчинена за попередньою змовою групою осіб).

НАБУ та САП проти Офісу генпрокурора: хто, кого і в чому звинувачує

Нагадаємо, між НАБУ, САП та Офісом генерального прокурора триває гострий конфлікт, який розгорівся на тлі резонансної справи «Карфаген». Антикорупційні органи викрили ймовірну злочинну організацію, яка, за версією слідства, «кришувала» шахрайські колцентри та легалізувала майже 90 млн грн, а її організатором вважають посадовця ОГП Сергія Кропиву.

Справа набула максимального розголосу після того, як детективи провели обшуки у службових і житлових приміщеннях керівництва прокуратури, зокрема у генпрокурора Руслана Кравченка та його першої заступниці. Після цих подій Кравченко подав у відставку, назвавши це політичним рішенням, і категорично заперечив свою причетність до будь-яких незаконних схем.

Натомість очільник ОГП висунув зустрічні претензії до антикорупційних органів. Кравченко заявив, що під виглядом розслідування у справі «Карфаген» НАБУ нібито незаконно отримало доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, у яких фігурують самі працівники антикорупційних структур, щоб заблокувати їх розслідування.

Згодом протистояння вийшло на новий рівень: Кравченко публічно повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу в підробленні документів для отримання неправомірної вигоди. Крім того, генпрокурор оприлюднив матеріали, у яких звинуватив очільника Бюро в підкупі виборців-студентів 2008 року та подальшому «фіктивному усиновленні» дитини задля уникнення кримінальної відповідальності.

У НАБУ всі звинувачення рішуче відкинули, заявивши, що станом на день публічних заяв офіційної підозри Кривонос не отримував. Дії ОГП у відомстві назвали продовженням цілеспрямованої системної атаки на незалежність антикорупційної інфраструктури. На це безпрецедентне протистояння між правоохоронцями вже відреагував президент України Володимир Зеленський, який закликав Раду терміново звільнити Кравченка.