НАБУ і САП проти Офісу генпрокурора: хто кого звинувачує та що стоїть за справою «Карфаген» — всі деталі

Між НАБУ і САП та Офісом генерального прокурора розгорілося протистояння на тлі справи «Карфаген». Антикорупційні органи розслідують можливу злочинну діяльність посадовців ОГП, а генпрокурор Руслан Кравченко у відповідь підписав підозру керівнику НАБУ Семену Кривоносу. Зокрема, він звинуватив директора антикорупційного органу у підробленні документів та інших правопорушеннях.

Що саме стало причиною конфлікту, у чому НАБУ і САП звинувачують посадовців Офісу генпрокурора, які претензії Кравченко висунув керівництву антикорупційних органів і хто кого зараз розслідує — читайте у матеріалі ТСН.ua.

З чого все почалося: справа «Карфаген»

НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, учасники якої, за версією слідства, систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а потім легалізовували отримані кошти.

За даними антикорупційних органів, організатором схеми міг бути керівник одного зі структурних підрозділів Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. Йому та іншим фігурантам інкримінують створення злочинної організації, яка нібито забезпечувала незаконну діяльність кол-центрів та отримувала від цього гроші.

НАБУ повідомляло, що в межах провадження йдеться про легалізацію активів на суму понад 89,9 млн грн. За версією слідства, йшлося не просто про діяльність самих шахрайських кол-центрів. Правоохоронці вважають, що за ними могла стояти система прикриття, до якої були залучені люди, пов’язані з правоохоронними структурами.

Сам Кропива — на плівках НАБУ «Канцлер» — провину заперечує. Його захист також заявляв, що оприлюднені правоохоронцями записи розмов були вирвані з контексту.

Чому справа дійшла до самого Офісу генпрокурора

Справа набула особливого розголосу після обшуків у приміщеннях Офісу генерального прокурора.

4–5 вересня НАБУ і САП провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користувалися працівники ОГП. Зокрема, обшуки проводилися у приміщеннях, пов’язаних із генеральним прокурором Русланом Кравченком та його першою заступницею Марією Вдовиченко.

За словами самого Кравченка, обшуки відбувалися не лише у його службовому кабінеті, а й у будинку.

Слідчі дії також проводилися у приміщеннях, якими користувалася Вдовиченко. Після цього перша заступниця генпрокурора подала заяву про відставку.

Тобто розслідування, яке починалося як справа про можливе «кришування» шахрайських кол-центрів, безпосередньо зачепило керівництво Офісу генерального прокурора.

Сам Кравченко свою причетність до будь-якої схеми заперечував. Він також відкидав звинувачення в отриманні коштів від незаконних кол-центрів.

У чому НАБУ і САП звинувачують Офіс генерального прокурора

За версією НАБУ і САП, йдеться про можливу систему прикриття незаконного бізнесу, до якої залучені прокурори ОГП.

Антикорупційні органи стверджують, що учасники злочинної організації могли:

• «кришувати» діяльність шахрайських кол-центрів;

• систематично отримувати від них неправомірну вигоду;

• легалізовувати отримані кошти;

• використовувати службові зв’язки та становище для забезпечення роботи схеми;

• залучати до неї працівників прокуратури та інших пов’язаних осіб.

Саме участь або можлива причетність працівників Офісу генпрокурора зробила цю справу особливо резонансною.

Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»

Після обшуків та розвитку справи «Карфаген» Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Він назвав це «політичним рішенням» та заявив, що це не означає визнання ним будь-яких звинувачень.

Водночас генпрокурор почав висувати претензії вже до самих антикорупційних органів. Кравченко стверджував, що справа «Карфаген» могла використовуватися не лише для розслідування діяльності окремих працівників ОГП.

За його версією, під час слідчих дій НАБУ нібито отримало доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, у яких фігурують працівники НАБУ та САП.

Кравченко заявляв, що таким чином антикорупційні органи могли намагатися отримати інформацію про власні провадження та фактично зупинити їх. НАБУ ці звинувачення заперечило.

У чому Кравченко звинувачує Кривоноса

Вранці 14 вересня Кравченко зробив заяву, яка фактично перевела конфлікт на новий рівень. Генпрокурор повідомив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.

За словами Кравченка, йдеться про підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Окрім того, він повідомив про підозру близькій до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка людині «за вплив на суддів ВАКС, пропозицію йому неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації».

«Я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Я впевнений у цих матеріалах і можу їх оприлюднити», — заявив Кравченко.

НАБУ відповіло на звинувачення Кравченка

Після заяви Кравченка в НАБУ відреагували на звинувачення. У бюро заявили, що станом на ранок 14 вересня Семен Кривонос не отримував офіційного повідомлення про підозру.

У НАБУ і САП назвали заяви генпрокурора продовженням «системної атаки на незалежні антикорупційні органи».

«Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора. НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі. Ми діємо виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи», — йдеться в заяві.

Крім того, НАБУ заперечило слова Кравченка про нібито вилучення кримінальних проваджень.

Антикорупційні органи також заявили, що їхні нинішні твердження мають не лише публічний, а й процесуальний контекст, та заперечили, що вимагали для своїх працівників будь-якого «імунітету».

Нові звинувачення Кравченка щодо Кривоноса

Після підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу Кравченко, перебуваючи за кордоном, за його словами, у відрядженні, опублікував так звані «плівки ОГП» проти Кривоноса. Перше відео він підписав як «Епізод №1. Частина перша», натякнувши, що це не останнє відео зі звинуваченнями.

У першому епізоді Кравченко звинуватив Кривоноса у «фіктивному усиновленні» дитини, яке, за його словами, мало допомогти уникнути покарання за підкуп студентів.

Посилаючись на дані судового розгляду, генпрокурор заявив, що у квітні 2008 року Кривонос нібито вступив у злочинну змову з іншими людьми для проведення незаконної передвиборчої агітації шляхом підкупу студентів двох київських університетів. За словами Кравченка, на це йому нібито виділили 90 тисяч гривень.

Кравченко стверджує, що для уникнення кримінальної відповідальності Кривонос нібито фіктивно всиновив дитину. Крім того, за словами генпрокурора, під час співбесіди до НАБУ Кривонос начебто ввів в оману членів конкурсної комісії.

Водночас Кравченко наголосив, що згодом Кривонос, попри це минуле, успішно пройшов конкурс за участю міжнародних експертів та очолив НАБУ.

Хто кого розслідує: коротка хронологія

НАБУ і САП розслідують посадовців Офісу генпрокурора у справі «Карфаген». За версією слідства, Сергій Кропива та інші фігуранти могли організувати схему прикриття шахрайських кол-центрів, отримувати від них неправомірну вигоду та легалізовувати отримані кошти.

Руслан Кравченко заявив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. За словами генпрокурора, йому інкримінують підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

Втім, НАБУ заявило, що Кривоносу підозру не вручали. У бюро також заперечили твердження Кравченка про вилучення кримінальних проваджень і назвали його заяви частиною «системної атаки на незалежні антикорупційні органи».

Кравченко, зі свого боку, звинувачує НАБУ і САП у спробі отримати доступ до матеріалів проваджень щодо їхніх працівників. Генпрокурор стверджує, що саме це могло бути однією з цілей слідчих дій у межах «Карфагена».

Фактично сторони опинилися по різні боки конфлікту: НАБУ і САП розслідують посадовців ОГП, а Офіс генпрокурора заявляє про можливі порушення вже з боку керівництва антикорупційних органів.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на підозру директорові Національного антикорупці́йного бюро України (НАБУ) Семену Кривоносу від генпрокурора Руслана Кравченка.