Кривонос розповів про причини витоків даних в НАБУ

В процесі розслідувань витоки даних можуть мати різні джерела. Найбільш поширеними є людський фактор і технологічне втручання, але третій важливий аспект.

Про це розповів директор НАБУ Семен Кривонос в ZN.UA.

Першим фактором витоків даних Кривонос назвав людський чинник. Це може статися як через випадкову неуважність чи порушення встановлених процедур в правоохоронних органах, так і через недобросовісну поведінку співробітників всередині цих органів.

«У великих установах повністю виключити подібні ризики неможливо, але ми постійно працюємо над тим, щоб зменшити їх до мінімуму», — зазначив директор НАБУ, для якого це вже другий випадок витоків даних за час його каденції. Першим був скандал, коли інформація з справи Юрія Голика була передана на Банкову.

Кривонос також акцентував на масовості витоків з Єдиного реєстру судових рішень (ЄДРСР). Як повідомив директор НАБУ, один суддя зробив понад мільйон запитів з 5830 IP-адрес.

Другим ризиком він назвав витоки даних через залучення великої кількості учасників до слідства. «У досудових розслідуваннях не лише детективи беруть участь, але й експерти, представники Держфінмоніторингу, державні аудитори, банки та інші органи, до яких ми надсилаємо запити. Ніхто не може гарантувати, що на якомусь етапі дані не витечуть», — підкреслив Кривонос.

Третім чинником директор НАБУ назвав технологічне втручання. Він згадав випадок із втручанням в Єдиний реєстр судових рішень, організованим адвокатською компанією Дмитра Борзих. Як з’ясувалося, такі втручання не є винятковими для правоохоронної системи.

Кривонос наголосив, що між людським фактором та технологічними витоками є велика різниця, і це зовсім інший рівень проблеми. «Ми працюємо з важливими фігурами, у яких є власні служби безпеки, і які вміють захищати свої дані. Отримати інформацію в таких умовах — це серйозний виклик, що вимагає високої кваліфікації та творчого підходу детективів», — зазначив він, коментуючи справу Борзих.

Директор НАБУ також заперечив поширену думку, що майже всі фігуранти їхніх справ мають «своїх людей» в НАБУ. «Один із фігурантів справді мав справи з детективами НАБУ на своїй попередній роботі, але це не означає, що в нього є з ними контакт», — пояснив він. Кривонос зазначив, що серед співробітників бюро є багато колишніх поліцейських, працівників СБУ, податкової міліції, які можуть бути знайомі з фігурантами. У випадку конфлікту інтересів детективи самі заявляють про це, і їх виводять зі слідчої групи, щоб уникнути витоку інформації.

«Якби у нас справді були „свої люди“, адвокати не вдавалися б до створення складних систем доступу до реєстрів за допомогою хакерів», — підсумував Кривонос.

Нагадаємо, раніше и писали про те, що у справі про виток персональних даних українців у Тelegram-каналі вже підтверджено злочинну діяльність 25 осіб.