Ніхто не знає, що робити з Росією: ліцензія на Patriot і кілька місяців переваги — сигнал Путіну з Анкари

Цьогорічний саміт НАТО в Анкарі засвідчив, що Росія становить довгострокову загрозу для євроатлантичної безпеки та стабільності. Про це йдеться у підсумковій декларації зустрічі лідерів Альянсу. Документ не містить згадки про перспективу членства України. Натомість союзники погодилися, що Київ «робить свій внесок у трансатлантичну безпеку», в той час як європейські союзники та Канада забезпечують переважну більшість допомоги Києву. Адже адміністрація Трампа, як відомо, зупинила збройну та фінансову підтримку України.

Перекладаючи з дипломатичної мови — Європа та Канада надають Україні всебічну підтримку для стримування Росії, щоб зокрема й самим підготуватися до можливої майбутньої війни. Адже військовий вихід США з Європи, який в адміністрації Трампа називають «НАТО 3.0» — доконаний факт. А мінлива підтримка Сполученими Штатами своїх союзників — яка сьогодні є, а завтра її немає — гостро порушила питання забезпеченості європейського континенту власними засобами стримування. Йдеться як про системи ППО, так і про крилаті, балістичні та гіперзвукові ракети. В цьому Європа довго покладалася на США.

Тож Україна виграє для Європи час на переозброєння, намагаючись збільшити для Путіна ціну продовження війни. Гострий дефіцит пального, який починався з тимчасово окупованого Криму наприкінці травня, наразі охопив вже всю Росію. Й українські далекобійні санкції не збираються на цьому зупинятися. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що Росія не має жодних шансів виграти цю війну. Проте як її зупинити й прийти хоча б до сталого припинення вогню ані Трамп, ані європейські лідери не знають. Хоча президент США й продовжує наполягати, що Путін хоче закінчити війну.

Що залишилося за кадром саміту НАТО в Анкарі? Чому на п’ятому році повномасштабної війни західна спільнота не хоче зробити дієвих кроків, щоб зупинити Росію? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Перетерпіти Трампа: Європі потрібна американська зброя

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган назвав саміт НАТО в Анкарі успішним і навіть історичним. Можливо він став таким саме для Туреччини, яка, за словами Ердогана, серед небагатьох союзників по Альянсу виробляє власні винищувачі, танки, кораблі та системи ППО.

Мало хто про це каже, але на п’ятому році повномасштабної війни, коли Росія постійно б’є по Україні «Калібрами», «Іскандерами», «Кинджалами», «Цирконами» тощо, європейські країни-члени НАТО не мають власних аналогів балістичних та гіперзвукових ракет. А європейські крилаті ракети поступаються російським за дальністю. Не кажучи вже про те, що, за словами єврокомісара з питань оборони й космосу Андрюса Кубілюса, Росія за рік виробляє увосьмеро більше ракет, ніж країни-члени ЄС.

У четвер, 9 липня, під час виступу у Бундестазі після повернення з Анкари Фрідріх Мерц оголосив, що США продадуть Німеччині крилаті ракети великої дальності Tomahawk. Хоча на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні адміністрація Джо Байдена оголосила про розгортання Tomahawk у ФРН разом із зенітними та протикорабельними ракетами, а також гіперзвуковою зброєю, щоб захистити Європу хоча б від російських «Іскандерів» у Калінінграді, поки союзники не запустять виробництво власних аналогів. Проте Пентагон скасував це рішення, повідомивши про це Берлін разом із наміром вивести з Німеччини 5 тис. американських військовослужбовців.

ТСН.ua вже писав, що частково ці рішення адміністрації США були продиктовані образою Трампа на європейських союзників, які відмовилися приєднатися до війни проти Ірану. Власне, на саміті НАТО в Анкарі Трамп заявив, що перемир’ю з Іраном кінець, відновивши авіаудари. Проте союзники майже ніяк на це не відреагували. Як і на заяву президента США про те, що подальший вивід американських військ з Європи залежатиме від Гренландії, а також на його погрозу зупинити торгівлю з Іспанією, якщо та не збільшить свої оборонні витрати.

Джон Болтон, радник Трампа з нацбезпеки під час його першого президентського терміну, радить союзникам просто перетерпіти чинного президента США й зберігати хоч якусь подібність живого НАТО.

«Пріоритетом має бути "не нашкодь", особливо в питаннях України та Ірану. Метою має бути, щоб до 20 січня 2029 року (до інавгурації наступного президента США — Ред.) збереглася хоч якась подібність живого НАТО. Якими б не були емоції лідерів з приводу Трампа — це не час отримувати бали для особистого чи національного політичного порядку денного», — вважає Болтон.

Європейці чудово розуміють, що без американської зброї їм не обійтися, поки їхні ВПК не стануть на ноги. Адміністрація Трампа, військово та репутаційно ослаблена війною в Ірані, яку не може ані виграти, ані завершити, теж зараз не піде на ще більший конфлікт з Європою. Тож з огляду на це цьогорічний саміт НАТО в Анкарі можна назвати радше збереженням статус-кво, ніж проривним чи багатим на якісь значущі рішення.

Ліцензія на Patriot: Трамп змінив ставлення до України

Водночас безумовним позитивом саміту НАТО в Анкарі можна вважати зустріч Дональда Трампа з Володимиром Зеленським, де президент США заявив про надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot.

«Одна пташка мені нашептала про факт, що ми дамо їм право робити Patriot. Ми покажемо їм, що робити це дуже складно, насправді. Але ви вмієте робити складне швидко. Тож ми говорили про те, що дамо вам ліцензії робити Patriot. Це оборонна зброя, яка мені подобається більше, ніж наступальна», — заявив Трамп, додавши, що готовий надати (вочевидь, продати через механізм PURL — Ред.) Україні деякі ракети-перехоплювачі до систем Patriot з американських запасів.

Це справді проривне й переможне рішення не тільки для України, а й для Європи в цілому, яка має лише франко-італійський ЗРК SAMP/T. ТСН.ua вже писав, що війна на Близькому Сході суттєво виснажила американські запаси зброї. На їхнє поповнення, як зазначає американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), може піти від 3 до 5 років. А це якраз ракети Tomahawk, ракети-перехоплювачі до систем Patriot тощо.

Загалом за рік США можуть виробити до 650 перехоплювачів до систем ППО Patriot із можливістю масштабування до 2 тис. до 2030-го. Японія має американську ліцензію на виробництво цих ракет. Щоправда, обсяги доволі низькі — лише до 50 одиниць на рік. На кінець 2027 року спільне виробництво «Петріотів» буде розгорнуто в Німеччині. Щоправда, обсяги теж будуть незначними — до 180 ракет на рік.

Як пишуть Bloomberg та The New York Times, виробництво перехоплювачів до Patriot американської Lockheed Martin Corp. в Україні буде складним завданням як з огляду на контроль над технологіями, перевантажені ланцюги постачання, навчання персоналу, так і на те, що новий завод стане пріоритетною ціллю для російських атак. Водночас, за словами міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, виробництво може початися вже за кілька тижнів.

«Польща входить до чотирьох країн НАТО — окрім Польщі, це Німеччина, Швеція та Нідерланди — яким в Анкарі надано статус країни, до якої може бути передано технології, пов’язані з виробництвом та обслуговуванням ракет Patriot. Польща є однією з країн, визначених США для цього виробництва та обслуговування, тому ми будемо співпрацювати з Україною і тут», — запевнив польський міністр.

Що ж до переговорного процесу, який, як констатував держсекретар США Марко Рубіо, в трикутнику США-Україна-Росія зайшов у глухий кут, Трамп запитав у Зеленського під час переговорів в Анкарі: «Ви поїдете до Москви?». Йшлося про відповідь Кремля на постійні заклики президента Зеленського до Путіна нарешті зустрітися, щоб покласти край війні, провести такі переговори у Москві.

«Це складно, там зараз багато українських дронів у небі, це буде небезпечно», — пожартував Володимир Зеленський.

У НАТО вважають, що вікно можливостей для України — перевага на полі бою та дієві далекобійні санкції — триватиме 6-9 місяців. А президент Чехії Петр Павел переконаний, що Україна та союзники мають у запасі лише два місяці для відновлення переговорів, перш ніж Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після виборів до Держдуми наприкінці вересня цього року.