Бюст проти мізків

Лише ті, хто володіє обома цими прекрасними частинами організму, розуміє всю біду цього протистояння. Нерідко – апріорі програшного. І не треба мені про примітивізацію, я все це знаю. У мене також є цицьки. 

Існують жінки, котрим їхні груди — кісткою в горлі. Вони вважають, що груди переважають, затуляють їхній розум, блискучу начитаність і обізнаність у приготуванні кави методом четвертої хвилі. І чим більші груди, вважають вони, – тим гірше. Замість пишатися наявністю цього унікального природного феномену, вони дратуються і соромляться. Груди стають їм ворогом, вони нахабно переманюють на себе увагу з інших частин тіла, повстають проти власної хазяйки і взагалі рвуться поперед батька в пекло. Не допомагають ні мішкуваті светри, ні бюстгальтери на два розміри менші, ні бандажі, тому що краса – непереборна і здатна врятувати світ. Мем про розумові здібності жінок з пишними формами обійшов соцмережі: мало того, що в них менший шанс на діабет, то ще й якесь омега-3 поліпшує роботу мозку. Але жінок це все одно не влаштовує.

Жінки скаржаться на об’єктивацію, мовляв їхні фізіологічні принади стають на заваді адекватному сприйняттю їхньої особистості. Гасла на кшталт «Індивідуальність – понад стать» сьогодні модні так само, як колись були модні шиньйони і фіолетові лосини. Але ж, дами, що поганого в тому, що вашій красі віддають належне? Хто сказав, що якщо хтось похвалить ваші сідниці або очі, це автоматично робить вас лише об’єктом для сексуальних фантазій?

Соцопитування давно довели, що чоловік передусім дивиться не на груди і навіть не на сідниці, а на фігуру загалом. Усі чули, що чоловіки люблять очима. А раз так, то всі вони – хворі збоченці, і Едипів комплекс глушить в них ті зачатки розуму, що вони успадкували від мавп. Їм, мовляв, подавай красиву картинку, а що у неї всередині – цукерки чи таргани – без різниці. 

Але ж, помилуйте, дайте чоловікам шанс! В непростому ритмі сьогодення ми забуваємо, що всі чоловіки – то великі діти, і їхня жага до пізнавання нового і до ігор – перманентна. Всі ці їхні машини, заводи, фінансові піраміди – просто доросла проекція дитячих конструкторів. Ви думаєте, що вони місяцями колупаються в ваших «Жигулях», бо мріють поставити цей брухт на колеса? Ні, їм просто подобається процес. І так це працює з усім, що їх оточує. Якось я жартома запитала у свого друга, чому чоловікам так подобаються жіночі груди. Він був щиро здивований: «Як ти не розумієш, - він аж хвилюватися почав, – у нас же такого нема!»

Спрацьовує віками налагоджуваний механізм «вполюй мамонта». І хай нам твердять про еволюцію, рівноправ’я і 21 століття – цей механізм у чоловіків спрацьовував в неоліті, і спрацьовує зараз, тому що прагнення за недосяжним – у них в крові, і часом – за всяку ціну. 

Днями двоє колумбійців вставили собі силіконові імпланти замість грудей. Посперечалися за якусь дурницю, а щоб нікому не було образливо, то поставили обидва. І обидва – в повному захваті, кажуть, певний час іще з ними походять, бо видалити завжди можна, а от самого себе мацати за груди, виявляється, дуже приємно. От вам і 21 століття.

Жарти жартами, але все ж, любі дами, давайте не лукавити, демонізуючи чоловіче прагнення до об’єктивації. Скажете, ви жодного разу не обговорювали з подругами зад нового співробітника? Чи його біцепси? Як сказав класик: не вірю. Адже ви не кажете: «О, який у нього шикарний сертифікат прошареного старшого коуча менеджерів з управління». Ви кажете: «У нього усмішка, як у Зеленського, а вуса прекрасні, як у Зіброва». Уявімо ситуацію: у барі навпроти вас сидить двоє чоловіків. Один – лисий із пивним животом, інший – смаглявий білявець, схожий на Кріса Гемсворта. Перший зростом вам по прес. До преса іншого ви ледь дістаєте, стаючи навшпиньки. Обидва пропонують вам приємне знайомство за келихом молочного коктейлю. Руку на серце – кого ви оберете? Череваня з двома рядками волосин на голові, тому що у нього – вища освіта, чи Гемсворта, хай навіть він заледве складає літери в слова? 

Одразу прошу вибачення в усіх тих, котрі вважають блюзнірством знайомитись у барах і дивитись на чоловічі зади – бо я, грішна, за старим звичаєм іноді дозволяю собі на такі розваги, і мене щиро засмучує нездатність деяких жінок оцінити власні переваги. Морочачись цими надскладними дилемами, я вирішила звернутися за коментарем до приятеля – інтелігентного чоловіка, для якого очевидячки пишний бюст і довгі ноги не в стані були б затьмарити сприйняття жінки як індивіду. 

    – Слухай, – запитала я, – що в жінці для тебе переважає: бюст чи мозок?

    Мій приятель задумався.

    – Я б, звісно, відповів, що мозок, – сказав він нарешті, – але все залежить від мозку. Адже якщо бюст може бути красивим або не дуже, то і мозок може бути видатним, або не дуже. Ну а якщо мозок не видатний, я б волів бюст. Бо ж хіба бюст винен?..

Читайте також: Немолода, негарна і неуспішна шукає щастя