Ображатися на чоловіків корисно

Уявіть, мені вже стільки років, а я тільки нещодавно зробила таке відкриття. Що ображатися не тільки можна, але й корисно. Що треба говорити про свою образу, і навіть розраховувати на те, що тебе почують. І вибачаться і пообіцяють надалі так не чинити. Це взагалі для мене щось позамежне!

Почну з модної теми – з дитинства (говорить жалісно, співуче, накшталт "самі ми не місцеві"). Коли я була маленькою, мене хвалили за те, що я така необразлива. Ось сестра моя молодша тільки що – в образу, а я посміхнулася і пішла собі грати.

Я все життя вважала, що за будь-яких обставинах тримати гарний "фасад" – це правильно і добре. Всі будуть захоплюватися і дружити зі мною. Ось нагрубіянили мені – я посміхнулася і пішла далі. Сказали знецінюючий жарт про мої груди – я пожартувала у відповідь. І ніби як ображатися нижче моєї гідності. Або навіть так: висловлю претензію за те, як зі мною поводяться, ще ображу у відповідь, зі мною дружити не будуть. Це така залежність від відносин. Якщо я буду гарною, то мене будуть любити. А ображаються негарні дівчата, тому я не буду ображатися ні на що.

Ні, ну ви подумаєте, що я вдаю із себе таку великомученицю: підставляю мужикам ліву грудь, коли мене грубо хапають за праву. Я люблю себеі. Але довгий час намагалася це робити, не висловлюючи невдоволення, якщо воно було. Просто мовчки дистанціювалася. Могла навіть заблокувати контакти, теж мовчки. Замість того, щоб сказати: "Слухай, це ти дарма так зі мною, це мене ображає". І дати людині можливість вирішити, ображати мене далі або переглянути свою поведінку.

Чому, власне, вразливих дівчат не люблять? Тому що вони, по-перше, ображаються і не кажуть, на що. А чоловік мозок ламає, що з нею. Чи не ламає, а гмикне, мовляв, захоче – скаже, і піде далі в свої стрілялки на комп'ютері грати. А вона ображається ще більше, тепер вже на те, що йому байдуже. Це одна причина.

Друга причина в тому, що вона ображається буквально на все підряд. На будь-яку дрібницю ображається. Але не йде чомусь, а продовжує ображатися і виносити мозок. І таку даму хочеться запитати: "А тобі, взагалі, чого хочеться більше: щастя чи ходити скривдженою?" Тому що якщо хочеться щастя, то навіщо продовжувати відносини з людиною, яка тебе постійно ображає? Або навіщо ображатися, якщо тебе влаштовують стосунки? Але ось такі образливі жінки, зазвичай, і не можуть бути щасливими. Тому що хочуть, щоб весь світ відповідав їхнім уявленням. Їм всі винні. А кому подобаються люди, яким всі винні?

По-іншому треба ображатися, конструктивно. Ось він зробив щось, що тебе зачепило, і ти сердишся, – скажи про це. Вияви свої почуття. Якщо ти для нього важлива, він вибачиться, якщо був не правий. Або скаже, що не хотів тебе образити і ти ображаєшся на рівному місці. І тоді тобі вже вирішувати: чи дійсно на рівному місці виникла твоя образа або вона взагалі не до нього, а до всіх чоловіків, які тебе коли-небудь кривдили. Або ти можеш дійти висновку, що хлопцеві плювати на твої переживання, він буде чинити так, як звик, не рахуючись з твоїми почуттями. І тоді знову тобі доведеться вирішувати: припинити стосунки з ним або миритися з його поведінкою.

Ось чому вважають, що ображатися неправильно. Тому що дуже часто жінки говорять чоловікам про свої образи, але ті не змінюють своєї поведінки. А жінки продовжують і продовжують говорити. І це перетворюється вже на ниття. Чоловіки з постійно ниючими жінками стають депресивними, вічно незадоволеними, навіть агресорами. Це одна крайність.

Друга крайність – ніколи не говорити про свої образи, переживати їх мовчки. Бути такої ідеальною ведичною жінкою. А потім тихо застрелитися (я знаю реальну таку історію). Або злягти від важкої хвороби (такі історії я теж знаю, і не одну).