Сім'я бойфренда Тимошенко старанно вичищає інформацію про себе - ЗМІ

Сім'я нового бойфренда Євгенії Тимошенко прикладає всі зусилля, щоб не світитися у ЗМІ, пише "Комсомольская правда" в Украине".

За даними газети, сім'я Чечоткіних вже багато років поспіль старанно вичищає з відкритих джерел будь-яку інформацію про себе, однак проблем із законом ні в Артура, ні у його батька не було.

Кілька років тому вони переписали всю зареєстровану на них нерухомість в Одесі на інші прізвища, - розповів співробітник в обласній міліції. Артура Леонідовича ж і зовсім прописали за адресою, за якою він ніколи не проживав - в однокімнатній квартирі в центрі міста.

Насправді Артур жив у типовому одеському дворику-колодязі. Щоправда вхідні ворота до нього наглухо закриті. Чужих тут не буває, мешканці не бояться прямо посеред двору сушити білизну.

У двох кроках звідси - колишній обком партії, обласний комісаріат, штаб військового округу. Тому при Союзі квартири в цьому дворі простим смертним не давали. Тільки вищим офіцерам, партійної номенклатури і заслуженим діячам.

Батько Артура був з останніх - у 80-ті чудово виступав на спортивній арені. Після розвалу СРСР був одним із засновників Одеської федерації греко-римської боротьби.

А згодом разом з нинішнім президентом федерації Олександром Галицьким став головним спонсором усіх чемпіонатів. Тут сім'ю Чечоткіних добре знають, але от з пресою говорять украй неохоче.

"Чечоткіних мало не бандитами виставили. Це неправда... Ми добре їх знаємо і дуже високої думки про цю родину. І з пресою говорити не будемо", - лише зазначила сусідка родини Олександра.

Але одна людина таки погодилась говорити. Олександр - добре знав Артура Чечоткіна в 90-ті роки. Шляхи їх розійшлися, коли Артур виїхав до США. Але Олександр впевнений - справа тут не в криміналі. Чечоткіни не були пов'язані зі злочинним світом.

За словами Олександра, і до знайомства Артура з дочкою Тимошенко Чечоткіни робили все можливе, щоб про них не писала преса. Взагалі намагалися не світитися.

"З чим це пов'язано, я не знаю, - каже він. - Все почалося після того, як старший Чечоткін перебрався до Києва і зайнявся там бізнесом. Були навіть розмови про те, що вони пропонували винагороду тим, хто їх раніше знав, за те, щоб вони "забули" факт знайомства".

Тому і в школі, де вчився Артур, його "не пам'ятає" не тільки директор, але навіть класний керівник. А в будинку, де він жив, на журналістів готові собак спустити. Цікаво, що за нинішньою Бруклінською адресою Артура Чечоткіна теж кажуть, що про такого не чули, і просять більше не турбувати.