Лехаїм!

Дебютний роман "Шалом" мінського художника, письменника і сценариста Артура Клинова – це, коли до правди, білоруський варіант "Москви – Петушків" Венедикта Єрофєєва. Андрійко, сучасний художник з глухої провінції, що повертається зі своїх європейських варягів у рідні пострадянські греки, – такий собі партизан від мистецтва, що воює проти європейських арт-бюрократів і провінційного начальства.

Їдучи додому, він щосили намагається "наслідити" в європейських салонах, залишивши після себе непозбутній присмак тубільного свята, клоунського шоу, і зрозумілої, зрештою, істерики старіючого "совка". Зображуючи вояка-інваліда в купленому на барахолці шоломі прусського офіцера, який немов зійшов з полотен художника-експресіоніста і співака декадансу Отто Дікса, герой роману виступає з неоковирним перформансом в містах Європи, безжально спекулюючи на горезвісному "комплексі провини" західних німців, і в той же час відроджуючи бойовий дух східних варварів.

Пригадується, так само "танцював кіно" герой-емігрант в романі "Місяць Аркашон" Андрія Тургенєва, а інший персонаж з класики жанру вигукував, потрясаючи милицями: "На Белград! На Белград!" Утім, постмодерністська фантасмагорія білоруського автора – це, звичайно ж, не сатиричні "Пригоди бравого вояка Швейка" Ярослава Гашека, і навіть згаданий алкогольний шедевр "Москва – Петушкі" Венедикта Єрофєєва узятий тут лише за основу подорожі.

Таким чином, "Шалом" - "шолом" по-білоруськи і "привіт" по-єврейськи, а разом – "мир вам без анексій і контрибуцій" – це цілком авантюрний роман, сповнений барокових надмірностей і специфічного гумору у дусі Нестерки – головного героя-жартівника білоруського фольклору. У своєму театралізованому пориві зібрати данину з народів Європи і рушити на підкорення далекої і морозної Росії, герой роману за допомоги свого автора намагається вискочити з колії підступного фатуму і заодно типової роуд-сторі. Але в тому-то й річ, що у новому тисячоліття це не так вже й просто.