Хрест проти Тризуба: чому символіка ЗСУ викликає суперечки та досі функціонує за законами 20-річної давнини
Чому офіційний символ ЗСУ схожий на георгіївський хрест та досі регулюється законами 2006 року: геральдисти та історики про суперечки між хрестом і бойовим тризубом
В Україні обговорюють нову військову символіку / © ТСН
Чергові баталії навколо символіки українського війська розгортаються у соцмережах. Офіційний символ ЗСУ — малиновий хрест запідозрили у російському походженні.
Художники та геральдисти Збройних сил відповідають: вони вже давно розробили нову концепцію символіки армії країни, що воює. Втім, процеси гальмують законотворці, через що армійські символи продовжують жити за законами, ухваленими ще 20 років тому.
Чому де-факто однострої та стяги прикрашають тризуби, а де-юре — хрести, які нагадують георгіївські, — з'ясовувала кореспондентка ТСН Неллі Ковальська.
Прапори як мотиваційні символи
Пан Олексій розгортає важкий темно-зелений оксамитовий прапор. На ньому вишито чорного ведмедя з криваво-червоними пазурями.
«Вони дають збройний вигляд тварині, яка зображена на геральдичних щитах», — пояснює він.
На реверсному боці золотом вишито герб інженерних військ.
«49-та окрема механізована бригада — це інженери, які займаються розмінуванням та інженерними комунікаціями для війська. Це ми робимо мотиваційні прапори», — додає він.
Цей прапор, як і інші стяги, які пан Олексій у своїй майстерні шиє для різних бригад, фактично є просто прикрасою. Адже офіційний статут передбачає зовсім інше.
«У нас в державі, на жаль, за законом про бойовий прапор військової частини він залишається малиновим, який скоріше рожевий, ніж малиновий. І в сьогоденні ми маємо картину, коли із жовто-червоним знаменом іде молодий хлопець», — зазначає фахівець.
Історик та науковець Ярослав Тинченко демонструє радянські та перші українські стяги.
«Оці прапори були передані до музеїв у 2018 році. До 2018 року частина бойових частин Збройних сил України зберігала бойові прапори радянського зразка, на 90% вони не мали нічого спільного з Другою світовою війною», — розказує Ярослав Тинченко.
Звідки взявся малиновий хрест ЗСУ
Поруч із радянськими червоними стягами зберігаються вже українські малинові. Вони відрізняються хіба відтінком та вишиттям — на українських вишито хрест. Втім, і він є контраверсійним.
«Це абсолютно класичний орден Святого Георгія IV ступеня, який належав гетьману Скоропадському і був переданий його донькою нашому музею у середині 90-х років», — показує історичний експонат Ярослав Тинченко.
Цей орден був однією з головних імперських нагород, заснованою ще Катериною II. Український гетьман отримав його за часів Першої світової війни, коли воював у складі імперської армії. Саме з цього ордена на початку 2000-х років тогочасні дизайнери змалювали хрест, який і досі є офіційним символом Збройних сил України. Його перефарбували у малиновий колір, запозичений із козацьких прапорів.
«На той час, звісно, якщо брати до уваги, що йшлося про боротьбу з радянською символікою — радянською зіркою, серпом і молотом — це була величезна перемога. Станом на той час це був нечуваний прорив», — пояснює історик.
У 2006 році і хрест, і колір були затверджені законодавчо. Відтоді закон не змінювали. Однак після докорів щодо російського походження хреста його взялися перемальовувати.
«Ті, хто знайомий хоч трішки з геометрією, можуть зрозуміти, що тут чотири трикутники, які зійшлися в центрі. У цього це видовжений трикутник, який вершиною сягає протилежної сторони. Тобто він за конфігурацією інший», — демонструє зміни український художник та геральдист Олекса Руденко.
Олекса Руденко є дизайнером більшості українських нагород, гербів, прапорів, а також президентського штандарта та печатки. Саме він перетворював геометрію хреста, хоча сам переконаний, що це була марна робота:
«Інші символи повинні заступити попередній етап. По суті для нас оцей Малиновий хрест — це хрест довоєнної, нейтральної, слабкої України. Бойовий гранований тризуб, де всі три зуби — це як холодна зброя, це символ озброєної нації. От, власне, у цьому різниця».
Водночас Ярослав Тинченко застерігає від інших крайнощів:
«Поза всяким сумнівом, треба прибрати оці малинові хрести, але й втягувати на їхнє місце символ, пов'язаний винятково з православ'ям, я б теж не робив цього».
Які є альтернативи
Вивчаючи українську символіку протягом усього життя, Ярослав Тинченко зазначає, що хрести в історичних джерелах зустрічалися вкрай рідко. Науковець демонструє кокарди на основі широкого хреста:
«За великим рахунком, з ним теж не все гаразд, бо він взятий за зразком намогильного хреста XVIII століття — умовно з могили козацького отамана Івана Сірка. В УНР, у якої сучасна Україна запозичує більшу частину своїх символів, такі хрести використовувалися лічені рази. Це проєкт ордена 1920 року, він має якийсь такий трагічний присмак із похилими раменами. І в подальшому цей намогильний хрест використаний для хреста Симона Петлюри — це фактично той самий намогильний хрест, але чорний».
За словами історика, історія практично не знає малинових хрестів: є чорні, золоті, білі, кам'яні, а малиновий — дивний сучасний мікс.
Натомість пан Ярослав демонструє цілу добірку тризубів: сто років тому їх штампували фабрично, вирізали з фетру, кріпили на кітелі та малювали на авто.
«Це питання можна було б взагалі усунути і символіку Збройних сил робити на підставі бойового тризуба, який на сьогоднішній день масово використовується всіма, всі його полюбили і масово носять на військовій формі», — підкреслює науковець.
Борг перед армією та закони поза часом
У майстерні пана Олексія тим часом кипить робота: тут відшивають кашкети для військових моряків. Він показує головні убори, які вже не будуть дошиті:
«Ми робили персоналізовані капелюхи для міністра оборони, для головнокомандувача, для верховного головнокомандувача. Це ще Валерію Залужному робилося. Це дуже гарна річ як мерч, коли в офіс до нього приїздять закордонні делегації».
Олексій згадує, як на початку війни понад десять років тому він разом із групою активістів-науковців створював із нуля символіку нового українського війська.
«Це робилося на якихось волонтерських засадах, збиралася в пабах група ентузіастів, яка це все робила», — пригадує він.
Втім, через десятиліття більшість результатів цієї ентузіастської праці все ще залишаються поза законом. Олексій сподівається, що народні депутати врешті-решт законодавчо затвердять сучасні символи українського війська, а прапори, які зараз прикрашають лише штаби, офіційно стануть бойовими стягами ЗСУ.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: НОВИНИ НА ТСН ОНЛАЙН | 20:00 2 жовтня | МАРАФОН "ЄДИНІ НОВИНИ" НАЖИВО