Тетяна Іванівна була в епіцентрі влучання "Орешніка" в Білій Церкві: як вона вижила та що на місці удару

Україна та США спільно вивчають уламки ракети «Орешнік», яку росіяни днями запустили по українській території. В уламках, вилучених у місті Біла Церква, куди «Орешнік» вгатив 24 травня, знайшли компоненти лише з Росії та Білорусі, про що офіційно повідомив радник президента з санкційної політики Владислав Власюк. Застосування балістичної ракети середньої дальності, яка теоретично здатна нести ядерний заряд, у Києві справедливо трактують як чергову ескалацію. Водночас остання атака по Київщині наочно виявила: ця перероблена «старіюча» радянська ракета, яку Росія нині щосили намагається представити світові як нову грізну суперзброю, є щонайменше вкрай неточною.

На місці влучання «Орешніка» побувала кореспондентка ТСН Марія Васильєва.

Росія дорогою ракетою атакувала гаражний кооператив у Білій Церкві

Російська так звана «зброя апокаліпсису» — міжконтинентальна балістична ракета «Орешнік» — мала б випалювати все дотла, як пафосно заявляв лідер Кремля.

Проте цього разу «сонце» вдарило по місту Біла Церква, що за 90 кілометрів від Києва. Журналісти вирушили туди, щоб на власні очі побачити, куди саме намагалися поцілити росіяни та наскільки значним є реальний масштаб руйнувань. На тлі заяв Путіна про «кінетичний потужний удар, як метеорит падає», реальність виявилася набагато прозаїчнішою.

«Ось цей центр ухвалення рішень — гаражний кооператив. Отут вирва, яка утворилася від однієї з шести оцих болванок. Я зараз сюди спущуся, щоб показати, якої вона глибини. Це десь 3 метри в діаметрі та максимум метр двадцять — завглибшки», — каже Марія Васильєва.

Єдина людина, яка перебувала там у момент «прильоту» — чергова охоронниця кооперативу Тетяна Іванівна. Жінка, яка дивом пережила удар «Орешніка», сильно злякалася, але вже знову заступила на свій пост. Від пережитого стресу вона досі почувається зле і згадувати ту страшну ніч відмовляється. А от власники вщент зруйнованих гаражів від самої неділі водять сюди журналістів, як на екскурсії, та охоче демонструють справжні наслідки «аналоговнєтного» влучання.

«Вибухи ми чули — два. Як гатануло. А потім з роботи телефонують, приїжджай, кажуть, гаражів нема. У мене отам крайній гараж зруйнований. СБУ приїжджала, поліція, сказали, що „Орешнік“», — каже Володимир Дмитрович, власник зруйнованого гаража.

Чоловік сумно перераховує, скільки цінного інструменту знищила ракета середньої дальності в його приміщенні. Також він додає, що на місці спалахнула сильна пожежа, адже в автокооперативах завжди зберігають каністри з пальним і мастилами: «Все вигоріло, палало, вибухало. У мене ж там бензин був і масло».

Що небезпечніше: «Орешнік» чи «Шахед» — аналіз

Кремлівська пропаганда продовжує малювати апокаліптичні картинки руйнувань, запевняючи, що ракета знищує підземні бункери.

Проте Марія Васильєва з місця подій спростовує ці вигадки.

«Зараз ми перебуваємо біля того місця, яке, судячи з усього, і є епіцентром влучання цього „Орешніка“. Це, увага, гараж! Був гараж. Тепер це просто вирва, яка утворилася від потрапляння однієї з частин цієї балістичної ракети. Тут був підвал під гаражем, і боєприпас пробив оцю бетонну плиту. Але якщо, знаєте, оці міфи російської пропаганди про якісь вольфрамові стрижні, які мають якусь надпотужну силу пробиття. Якщо чесно, здається, це неправда. Розміри та глибина вирви не свідчать про те, що це якась дуже висока пробивна сила», — каже Марія Васильєва.

Загалом журналісти знайшли на території кооперативу три місця влучань бойових блоків «Орешніка». Всі вони лягли на відстані не більше 50 метрів один від одного. Це має вкрай дивний вигляд, адже сенс розділення ракети на шість окремих бойових блоків полягає не в тому, щоб влаштувати скупчений ефектний салют в одній точці — ця зброя розроблялася для ураження великих площ.

Ба більше, інша половина з шести заявлених блоків узагалі не залишила на землі жодних видимих слідів. Експерти припускають, що вони просто розвалилися і фрагментувалися ще до зіткнення з поверхнею, підтверджуючи слова Путіна про «колосальну силу удару» лише як черговий блеф.

«З космосу падає об’єкт, як метеорит. Порівняно з космічними швидкостями він повільний, і він утворює кратер. Там немає ані фугасного ефекту, ані уламкового ефекту. І саме тому наслідок падіння одного блоку «Орешніка» значно менше загрозливий, ніж вибух «Шахеда» з посиленою бойовою частиною», — йдеться у сюжеті.

Ганебний промах на 100 кілометрів та нештатний пуск на Донеччині

Як виявилося, у ніч проти 24 травня Росія здійснила одразу два пуски ракет «Орешнік» по Україні. Цю інформацію офіційно підтвердив президент Володимир Зеленський у своєму офіційному листі до президента США. Другий «Орешнік» тієї ж ночі вгатив десь на окупованій частині Донеччини.

Камера відеоспостереження у Донецьку випадково зафіксувала характерне падіння бойових блоків десь на північ від міста. Осінт-проєкт «Кіберборошно» чітко визначив місце встановлення цієї камери та напрямок її огляду. Оскільки на кадрах чітко видно недобудований великий ТРЦ Rose Park у Донецьку, об’єктив був направлений суворо на північ — у бік Авдіївки та Костянтинівки. Зараз там частково окупована територія, а частково — лінія фронту, тому визначити точну точку «прильоту» наразі неможливо.

Натомість цілком очевидним є те, що цей район взагалі не міг бути запланованою ціллю для російських військових. Це прямо означає, що пуск відбувся нештатно, і ракета просто відхилилася на десятки кілометрів від визначеного курсу. Відповідно і звичайні цивільні гаражі в Білій Церкві постраждали винятково через те, що «Орешнік» промахнувся мало не на сотню кілометрів, а справжньою стратегічною ціллю окупантів, найімовірніше, був Київ.

У такому разі це вкрай неприємна новина для самого Кремля. Адже головна мета їхніх демонстраційних повітряних ударів по Україні — налякати потенційним ядерним ударом європейські країни. Саме тому пускові комплекси демонстративно розташували на території Білорусі, вважає відомий військовий експерт Олег Катков.

«З Білорусі „Орешнік“, який має не лише максимальну дальність, він має ще й мінімальну дальність… І оця мінімальна дальність, якщо він розміщений у Білорусі, вона не дозволяє по Україні стріляти фактично. Але має стріляти за Португалію», — каже військовий експерт.

Чим може відповісти Україна: полювання на «завод смерті»

Погана для нас новина полягає в тому, що росіяни тепер прагнутимуть якнайшвидше реабілітуватися після таких ганебних промахів та повернути «Орешніку» репутацію грізної «зброї відплати». Найпевніше, вони спробують виправити цей технічний провал новим ударом, сподіваючись на більший успіх. Фактично вони й до цього проводили випробування своєї чергової експериментальної зброї судного дня, пристрілюючи ракету на українських містах, щоб наочно зрозуміти її можливості та усунути недоліки.

Україна наразі не має протиракетних систем великої дальності для збиття ракет такого класу. Натомість Сили оборони спроможні асиметрично відповісти прямими ударами по Воткінському заводу. Це гігантське підприємство в Удмуртії виготовляє не лише «Орешнік», а й балістичні системи «Іскандер», а також стратегічні міжконтинентальні ракети «Ярс», «Тополь-М» і морську «Булаву».

Варто нагадати, що 20 лютого по цьому заводу, розташованому на відстані 1400 кілометрів від державного кордону України, вже було завдано успішного удару українськими ракетами «Фламінго». Внаслідок тієї атаки було суттєво пошкоджено один із провідних виробничих цехів. Однак загальна площа цього оборонного підприємства величезна, і щоб повністю зупинити цей «завод смерті», знадобиться ще не одна потужна комбінована атака.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 З АЛЛОЮ МАЗУР НАЖИВО! ПІДСУМКОВІ НОВИНИ П’ЯТНИЦІ, 29 ТРАВНЯ