Українські біженці у ЄС: кому можуть не подовжити тимчасовий захист

Єврокомісія пропонує подовжити тимчасовий захист для українських біженців у ЄС ще на рік, адже війна в Україні триває, тобто до березня 2028-го. Пропонується й запровадити обмеження: у статусі можуть відмовляти військовозобов’язаним українцям, насамперед чоловікам. У Раді Європи заявили про можливу дискримінацію та закликають держави-члени не ухвалювати такі правки.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки «Радіо Свобода» Зоряни Степаненко спеціально для ТСН.

Чого очікувати українцям у ЄС

Пропозиція Єврокомісії подовжити тимчасовий захист для українців та не давати його військовозобов’язаним не стала сюрпризом. Ідею давно обговорювали. Пропозиція Єврокомісії — результат тісних консультацій і з Україною, і з ЄС.

Про те, що Німеччина, Польща, Чехія, які прийняли найбільше українських біженців, більше не хочуть давати притулок чоловікам з України, відомо давно. Деякі, точніше одна — Данія, — взагалі не стала чекати на рішення на рівні ЄС. Копенгаген цього тижня оголосив, що більше не дає захист українським чоловікам віком від двадцяти трьох до шістдесяти років, які не звільнені від військової служби.

У Євросоюзі ж наполягають, що його пропозиція стосується не чоловіків. Нікого не дискримінують за статевою ознакою, а саме — військовозобов’язаних українців. Тобто умовно жінки-медсестри в армії, якщо не звільняться зі служби, теж не зможуть претендувати на тимчасовий притулок у ЄС.

Магнус Бруннер, єврокомісар з міграції: «Наша пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не повинен надаватися особам, які прибувають вперше та яким не дозволено залишати Україну у зв’язку з їхніми військовими обов’язками згідно з українським законодавством. Саме про це нас попросила Україна. Саме це ми й робимо. Це також відображає результати обговорень з державами-членами, особливо з тими, які прийняли найбільше українських біженців».

Кого торкнуться нововведення та коли чекати на рішення

Тобто тимчасовий захист у ЄС не відберуть в українців, які його вже отримали і живуть у Євросоюзі, навіть якщо вони ухиляються від служби в армії. Нововведення торкнеться саме новоприбулих. У Єврокомісії розраховують, що держави-члени схвалять її пропозицію найближчими тижнями, у крайньому разі — у вересні.

Водночас Рада Європи закликає країни-члени не голосувати за обмеження через серйозні ризики порушення прав людини.

З офіційної заяви Ради Європи: «Виключення цілої групи осіб на підставі статі та віку потребує обґрунтування відповідно до міжнародних стандартів недискримінації, зокрема статті 14 Європейської конвенції з прав людини».

Позиція комісара з прав людини та право на статус біженця

У Раді Європи пропонують альтернативні та гнучкіші підходи до розгляду подібних кейсів.

Майкл О’Флаерті, комісар з прав людини Ради Європи: «Було б набагато ефективніше й логічніше, якби сама система тимчасового захисту передбачала можливість робити винятки, коли для них є підстави. Наприклад, людина, яка за релігійними переконаннями відмовляється від військової служби, повинна мати можливість заявити про це в рамках режиму тимчасового захисту. І якщо вона відповідає встановленим критеріям, то має його отримати!».

У Єврокомісії натомість наполягають, що механізм тимчасового захисту чітко дає змогу виключати з нього деякі групи. Там повністю відкидають звинувачення у можливому порушенні прав людини, зокрема тому, що виняток роблять не на підставі статі, а винятково через наявність військового обов’язку чи його відсутність. Цю інформацію європейські структури звірятимуть безпосередньо з українською владою.

Наголошується також, що військовозобов’язані, як і раніше, зберігають за собою право подати індивідуальну заявку на статус біженця. Держави-члени розглядатимуть такі кейси окремо та індивідуально.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ПЕРШІ ГОДИНИ на рідній землі! ЕКСКЛЮЗИВ з ОБМІНУ! 10 МЛРД ЄВРО ДЛЯ УКРАЇНИ | ТСН 18:00 26 червня