Війна в Україні влітку 2026 року: що задумав Путін та чи є загроза для Києва

Війна в Україні триває. Росія попри численні обіцянки свого диктатора не спромоглася організувати весняний наступ на фронті. Але ворог не відмовився від намірів продовжувати війну — про це свідчать його агресивні дії та інтенсивні обстріли українських міст: Києва, Дніпра, Одеси та інших.

Чого очікувати від противника влітку, які можливі зміни на фронті та чи піде Путін повторно на Київ, ТСН.ua розповів військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генштабу (2006–2010 рр.) Ігор Романенко.

Війна в Україні: прогноз на літо та ситуація на фронті

За словами експерта, влітку війна буде приблизно такою ж, як вона є зараз: росіяни намагатимуться зібрати ресурси для наступу, і якщо їм це вдасться зробити, відповідно на одному з напрямків фронту буде інтенсифікація з їхнього боку.

«Усе залежить від наявних у противника ресурсів, а також від логістики, чи зможуть вони її організувати. Якщо їм вдасться її організувати, відповідно будуть потужніші дії на фронті. Завдання на цей рік у них сформульовано — це захопити Донецьку та Луганську області. Саме тому Путін наполягав на їх добровільному передаванні, на що ми ніколи не підемо», — розповідає він.

Найгарячіші напрямки наступу росіян

До цього генерал-лейтенант додає, що подальший розвиток подій залежить і від того, які ресурси сторони зможуть протиставити влітку та як і чим зможуть забезпечити свої збройні сили.

«Ресурс — це не лише люди, а ще й низка чинників — озброєння, техніка, боєприпаси, те, що може забезпечувати наступальні дії. Якщо говорити про противника, то росіяни намагатимуться просуватися від Покровська та Мирнограда, а також західніше Гуляйполя і Костянтинівки в бік Слов’янська. Також варто брати до уваги їхню окрему концепцію щодо прикордонних буферних зон — це Сумська та Харківська області. Наразі більше нового в діях ворога немає, але може виникнути, якщо стануться зміни з додатковими ресурсами та їх постачанням на фронт», — пояснює він.

Чи можливий повторний наступ на Київ з Білорусі

Щодо можливого повторного наступу на Київ, про який зараз усі говорять (нібито росіяни стягують ресурси на кордоні між Україною та Білоруссю), то Ігор Романенко таку можливість наразі не підтверджує.

«Наразі такої загрози з боку Білорусі немає. Звісно, ми можемо говорити про це від ранку до вечора, як це було в попередні роки війни: «А що там у Білорусі відбувається?», «Коли вже почнеться наступ?» Але я в таких розмовах участі не беру. По ситуації на зараз відповідного угруповання російських військ у Білорусі немає. Чи можливий такий наступ на Київ? Так, можливий. Але для цього Путіну потрібен ресурс, а йому його не вистачає, щоб виконувати вже поставлені завдання на території України, що вже казати про ще один фронт з півночі», — підкреслює він.

Водночас експерт не виключає, що російський диктатор усе ще може змінити плани, але повторний похід на Київ коштуватиме йому дуже й дуже багато зусиль, насамперед у плані фінансів та інших ресурсів.

Ракетний удар по Києву: як часто ворог може атакувати балістикою

А от щодо масованих повітряних ударів по Києву з використанням балістики та великої кількості ударних дронів, то росіяни, на думку Ігоря Романенка, спроможні завдавати їх із періодичністю у тиждень.

«Десь сім днів їм потрібно, щоб зібратися та підготуватися до наступного ракетного удару того масштабу, який завдавався по Києву 24 травня. А далі Путін використовуватиме цей важіль залежно від потреб. Удар такого масштабу — це дуже коштовна справа, яка, серед іншого, потребує великих зусиль. Останній удар по Києву, коли місто зазнало численних руйнувань, був нічим іншим, як помстою від Путіна. Він намагається помстися за НПЗ та військові об’єкти, які були уражені нашими дронами у глибокому російському тилу», — розповідає він.

Помста за «Рубікон»: чому ракети полетіли на Київ

Експерт додає, що найболіснішим для Путіна було знищення штабу російського військового спецпідрозділу «Рубікон» у районі міста Старобільськ Луганської області. Від удару загинув керівник цього підрозділу та оператори дронів, яких готували для фронту і після навчання мали перекинути на пріоритетні напрямки.

«Зазвичай курсантів закладу одразу направляли на пріоритетні напрямки фронту. Але цього разу з випуском не склалося, вони були знищені. За значенням цей підрозділ противника — це десь як наш „Мадяр“. Тому Путін вирішив помститися за таку втрату, адже після знищення великої кількості пілотів російські дрони менше й повільніше атакуватимуть наші позиції», — каже він.

Виробництво ракет в РФ та запаси зброї

Щодо можливості виробництва ракет та їх накопичення у найближчі три місяці Ігор Романенко підкреслює: росіяни виготовляють усі типи ракет, які використовують для повітряних атак по наших містах.

«Спроможності у них є, не дивлячись на численні санкції. Лише „Орешніка“ у них, за різними оцінками, до десятка. Два вони використали зараз, мають ще для наступних ударів. Але тут питання не в тому як вони, а як ми. Росіяни виробляють зброю, і щоб завдавати ударів по Києву, можливості у них є. Тут питання в нас, як ми масштабуємо свої ударні засоби, щоб унеможливити російське виробництво зброї, та що маємо для посилення протиповітряної оборони. І на останньому нам треба передусім зосереджуватися, щоб захистити міста від російської балістики», — зазначає він.

Повітряні атаки РФ як інструмент тиску та стимул для пропаганди

Експерт вважає, що ми маємо робити все можливе для захисту міст від ракетних ударів противника. Водночас заклики, які зараз лунають навіть від політиків високого рангу, мовляв, киянам треба виїхати з міста, бо «буде гучно», лише шкодять боротьбі з агресором.

«Противник робить усе можливе, щоб цими атаками зламати дух і волю киян. Росіяни вдало використовують це у своїй пропаганд і роблять це увесь час війни. Згадаймо, що заявляв путінська маріонетка Дмитро Медведєв у червні 2022-го. Він прогнозував, що за два роки України, як держави, вже не існуватиме. Якщо зараз аналізувати цю заяву, то тут перше питання: у якому стані сп’яніння він її робив? А друге: наразі невідомо, де буде сам Медведєв через наступні два роки, і невідомо, що з ним буде. Тому зараз Путін просто максимально піднімає ставки, активізувавши повітряний терор, бо ситуація у війні складається не так, як він би того хотів. Саме тому це робиться — заради тиску на Україну та пропаганду в РФ», — підсумовує він.