Дипломатична пастка Кремля: чому Росія блокує завершення війни та на що розраховує Путін

Поки у Женеві тривають чергові раунди переговорів, реальні перспективи миру стають дедалі примарнішими. Попри колосальні втрати на фронті та економічну кризу, Москва продовжує триматися за свої радикальні вимоги, фактично заводячи глобальний переговорний процес у безвихідь.

The Washington Post аналізує, чому задекларований «прогрес» у діалозі є лише фасадом, за яким ховається небажання Росії йти на реальні компроміси.

Ультиматуми замість домовленостей

Попри зміну майданчиків та залучення нових посередників, позиція РФ залишається незмінною: мир можливий лише на умовах Кремля. Це охоплює не лише територіальні апетити, а й політичні вимоги, спрямовані на повний підрив української державності та усунення легітимної влади у Києві.

Джерела, близькі до переговорів, констатують: «Усі кажуть про "продуктивність", але насправді все зупинилося. Ми узгодили те, що могли, і далі жодного руху». Росія демонструє готовність до миру лише на папері, тоді як на практиці висуває «довгий список» вимог, зокрема заборону українського націоналізму та відмову від НАТО, що робить угоду практично неможливою.

Час працює проти Москви, але агресія не вщухає

Західні чиновники зазначають, що час припинив бути союзником Путіна. Російська економіка хитається, а втрати армії за останні два місяці перевищують можливості  поповнення. Проте замість пом’якшення позиції Кремль посилює тиск, намагаючись виторгувати переваги до того, як адміністрація Трампа відволічеться на внутрішні проміжні вибори в США.

Повернення у переговорний процес Володимира Мединського — ідеолога, який заперечує суверенітет України — аналітики називають чітким сигналом: Москва планує подвоїти зусилля саме на найбільш жорстких політичних вимогах.

Безпекова пастка

Головний ризик нинішньої ситуації, на думку європейських лідерів, полягає в тому, що Росія намагається здобути за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.

• Позиція Києва: Україна готова до певних кроків, як-от проведення виборів після двомісячного припинення вогню або демілітаризація Донбасу, але виключно за умови залізних безпекових гарантій від США.

• Позиція РФ: Москва категорично відкидає присутність західних миротворців, що робить будь-яку буферну зону легкою здобиччю для майбутнього російського наступу.

«Це велика помилка — дозволяти агресору щось забрати», — попереджає президент Володимир Зеленський. Українські посадовці наголошують: без довгострокових (мінімум 20-30 років) гарантій будь-яка пауза буде використана Кремлем лише для переозброєння та нової ескалації.

Економічний шантаж та удари в спину

Паралельно з розмовами про «мир» РФ продовжує тероризувати українську енергетику, намагаючись паралізувати країну взимку. На дипломатичному ж фронті Москва маніпулює обіцянками економічних угод зі США, сподіваючись уникнути нових санкцій та залишити Україну віч-на-віч зі своєю агресією.

Шанси на прорив залишаються мізерними. На думку аналітиків, поки Росія розглядає переговори не як шлях до справедливого миру, а як інструмент для капітуляції Києва, дипломатія приречена залишатися у глухому куті.

«Москва розуміє лише мову сили», — резюмує очільник МЗС України Андрій Сибіга, і нинішній стан справ лише підтверджує цю тезу.

Нагадаємо, у вівторок, 17 лютого, швейцарська Женева стала майданчиком для третього етапу тристоронніх переговорів за участі представників України, США та РФ. Ключова мета зустрічі — пошук механізмів для завершення повномасштабної війни. Переговорний процес розгортається в умовах потужного дипломатичного впливу з боку адміністрації Дональда Трампа. Нагадаємо, Вашингтон визначив чіткий часовий ліміт для підписання фінальної угоди — червень 2026 року.