Миротворці на Донбасі: експерти висловили всі "за" і "проти"

На початку лютого Рада провалила голосування за заяву, яку активно просував "Опозиційний блок" - щодо переговорів з Росією і введення в Україну міжнародного миротворчого контингенту.

Як пояснив тоді глава фракції "Блоку Петра Порошенка" Юрій Луценко, ці миротворці будуть також російські, тому фактично це було б проханням до Росії окупувати українську територію і надовго заморозити конфлікт, як це сталося в Грузії.

Однак тепер за необхідність проведення на Донбасі миротворчої місії висловився і сам президент. 18 лютого Порошенко запропонував Раді національної безпеки і оборони звернутися з відповідним проханням до ООН.

Пізно ввечері секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що на засіданні 18 лютого "було прийнято рішення про звернення до ООН, ЄС про розгортання операції з підтримки миру, безпеки". Крім того, Турчинов розповів, що МЗС вже підготував відповідне звернення, і висловив сподівання, що Верховна Рада підтримає його.

Секретар РНБО наголосив, що введення миротворців дозволить фіксувати і локалізувати порушення режиму припинення вогню. За словами Турчинова, миротворці повинні стояти вздовж лінії розмежування на Донбасі і на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону.

Однак успіх миротворців в Україні залишається спірним питанням. Хтось бачить в цьому єдиний вихід з ситуації, що склалася на Донбасі, інші ж висловлюють великі сумніви. ТСН.ua зібрав думки політичних і військових експертів з цього питання.

Політтехнолог Тарас Березовець:

- Раніше я вже висловлював сумнів, що введення миротворців на Донбас здатне вирішити ситуацію у короткостроковій перспективі.

Ключова проблема з появою "блакитних касок" полягає в тому, що це завжди означає нездатність конкретної держави забезпечити державний суверенітет на своїй території. Ключове значення також має, хто видає мандат на перебування миротворців. Так, статут ООН передбачає розгортання операцій з підтримання миру на основі мандатів Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй.

Чи видасть такий мандат постійний член РБ Російська Федерація? Відповідь на це питання дала маріонетка Кремля т.зв. "Голова Народної ради ДНР" Андрій Пургін. "Якщо нам і потрібні миротворці, то це миротворці РФ. Але зараз ОБСЄ виконує контрольні функції. Це передчасний захід", - сказав він. Тому вето Росії на рішення РБ ООН вельми прогнозовано.

Крім ООН, миротворчий мандат може видати і ОБСЄ. Але тут може виникнути безліч питань у світлі ефективності роботи існуючої моніторингової місії ОБСЄ. Тому єдиний реалістичний варіант для України, найімовірніше, пов'язаний з поліцейською місією ЄС. Про це, до речі, вчора на засіданні РНБО обмовився і Петро Порошенко.

Однак ключове питання: чи погодиться на це сам ЄС? Особливо у світлі невиразної, а часто проросійської позиції низки країн Євросоюзу. Однак тут вже справа честі Ангели Меркель і Франсуа Олланда, об чию репутацію старанно витер ноги Володимир Путін.

Оригінал публікації

Політолог Юрій Палійчук:

- На мою думку, всі дипломатичні інструменти, крім введення миротворчого контингенту, себе вичерпали.

Миротворці - це реальна сила, яка може допомогти припинити вогонь на Сході України. Але тут є проблема. Росія буде наполягати на тому, що миротворці повинні бути їхні. Зрозуміло, що ми на це не погодимося, тому що це прихована окупація. Ми будемо вимагати, щоб це були миротворці з країн Заходу. На що у відповідь вже не погодиться Москва. Якщо це будуть країни-учасники НАТО. І виходить такий глухий кут.

Залучення нейтральних держав виглядає досить проблематичним, тому що варіантів дуже мало. Можна було би шукати такий от гібридний варіант, коли у нас може бути миротворчий контингент Білорусі, Казахстану й, умовно кажучи, Іспанії та Бельгії. Для нас це була б ідеальна конструкція, якби такий варіант був можливий. Якщо такі миротворчі сили зайдуть на лінію розмежування, тоді дійсно з'явиться шанс на те, що бойові дії припиняться. І далі вже можна буде говорити про політичне й дипломатичне врегулювання.

Більше читайте в блозі Юрія Палійчука: Бажане і дійсне

Співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник:

- Останнім часом все частіше звучать пропозиції щодо проведення на сході України міжнародної миротворчої або просто миротворчої операції. У нашій ситуації - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці.

Міжнародна миротворча операція, як правило, затверджується або ініціюється низкою країн, зазвичай у форматі міжнародної організації. Класичний варіант - ООН, але також вони можуть здійснюватися під егідою, наприклад, ОБСЄ або ЄС.

Якщо ж буде просто миротворча операція, то її може провести Росія - на зразок тих, які вона проводить у Придністров'ї і провела в Південній Осетії у свій час. Операція такого "миротворця" це не просто шлях до замороженого конфлікту - це міна з годинниковим механізмом, яка в будь-який момент може якщо не вибухнути, то спалахувати і затухати за командою з Москви.

Щоб узагалі розгорталася миротворча операція, обидві сторони конфлікту повинні прийти до згоди, що вони припиняють вогонь і дають добро на введення миротворчих сил. Звичайно, так звані "ДНР" - "ЛНР" вже запрошують до себе російські миротворчі сили. У Верховній Раді "проштовхнути" таке рішення намагається "Опозиційний блок". На щастя, поки безуспішно - про загрози такого рішення сказано вище.

Щоб ввести на Схід міжнародні миротворчі сили, необхідно виконання тих самих умов - припинення вогню і згода сторін. І тільки тоді в зону розосередження або ж, наприклад, контрольовану сьогодні проросійськими бойовиками територію вводиться миротворчий контингент, мета якого - демілітаризація і налагодження мирного життя.

Так, це міг би бути перший крок до припинення війни - контроль над тією ділянкою кордону, яка не контролюється з боку України. Але враховуючи те, що кілька місяців відхилялася навіть пропозиція щодо розширення повноважень спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на спостереження по всій території україно-російського кордону якраз з боку Росії, ймовірність проведення подібної операції, навіть якщо вона буде ініційована ОБСЄ або Євросоюзом, вкрай мала.

Ще один нюанс. Навіть миротворці (справжні) - не можуть припинити війну там, де в цьому не зацікавлені обидві сторони. У багатьох інших випадках після прийняття рішення про введення миротворчих сил цей процес або навіть не починався, або на якомусь етапі поновлювалися бойові дії. Тому миротворці змушені були йти або ж, як зараз ми спостерігаємо, наприклад, у Судані, бути присутнім, але не виконувати свого мандата - їм не дають можливості виконувати його. Тому навіть введення міжнародних миротворчих сил - не панацея від війни.

Більше читайте в колонці Олексія Мельника: Миротворче питання

Донецький журналіст Кирило Сазонов:

- Пропозиція українського керівництва про введення миротворців на територію, окуповану російськими військовими і підконтрольними Кремлю бойовиками, ставить Путіна у неймовірно важку ситуацію. Це свого роду шахова вилка, з якої неможливо піти без втрат.

У разі швидкої згоди Євросоюзу та США на цей сценарій, російський агресор однозначно програє. Вибір у Москви залишається, але не більший, ніж у молодого бійця в армійській їдальні. Ти не можеш вибирати з великого меню. Твій вибір - жерти, що дають або піти голодним. Тобто програти тактично або стратегічно.

У разі перекриття кордонів міжнародним контингентом у бойовиків зв'язані руки - вони вже не можуть імітувати українські обстріли і безкарно здійснювати вилазки диверсійних груп. Стріляти зі своєї території по Україні або миротворцям теж дуже небезпечно. Тому що у відповідь прилетить не тільки український снаряд і європейська стурбованість. Прилетить американська чи європейська ракета системи "томогавк", а може і не одна. А в Москву прилетять такі санкції, що Кобзона взагалі ніколи буде жаліти. Платити таку ціну Путін і його маріонетки не захочуть. Від розпалювання війни доведеться відмовитися. Це, власне, вже ламає нинішній сценарій московського спектаклю.

Оригінал публікації

Донецький блогер і журналіст Денис Казанський:

- Рішення запрошувати в Україну миротворців - правильне, шкода тільки, що запізніле. Приймати його потрібно було давно, замість другого марного Мінська. Не дивно, що Росію вже корчить від заяв РНБО.

Якщо РФ тепер буде блокувати введення миротворчого контингенту в Донбас, це вже буде виглядати відвертою апологією агресії і дасть в руки Україні додаткові козирі. А головне - в черговий раз підтвердить зраду Росією "Новоросії". Якщо Росія проти миротворців - значить за війну. Значить, за те, щоб російськомовні люди Донбасу і далі гинули під ураганним вогнем артилерії, значить, розглядає донеччан і луганчан як гарматне м'ясо, якому судилося загинути за інтереси кремлівських олігархів.

Що ж, краще пізно, ніж ніколи. Підтримую Турчинова. Україна в черговий раз продемонструвала світу, хто за мир, а хто - за війну.

Оригінал публікації

Військовий експерт Дмитро Тимчук:

- Що стосується Об'єднаних Націй, то в РБ ООН чвари почнуться вже на стадії прийняття резолюції про створення миротворчої місії - Росія, яка може заблокувати будь-яке рішення РБ, наполягатиме на введенні своїх "миротворців" (точніше - намагатися легалізувати воюючих на Донбасі окупантів). Таким чином, для нас бажана саме місія Євросоюзу без участі представників країни-агресора.

Плюс від подібного рішення - надія на "фіксацію" лінії зіткнення сторін і таки припинення вогню.

Мінус від можливої миротворчої місії - гарантоване "заморожування" конфлікту. Тобто, для України - прощавай, Донбасе, на невизначений термін. Але в умовах, коли український Генштаб протягом багатьох місяців так і не навчився воювати, коли ніхто з українських генералів ні за що не несе відповідальності і не робить ніяких висновків з помилок і провалів (за місяць не організувати оборону Дебальцевського плацдарму - це ще треба примудритися), - думається, це не найгірше рішення.

Оригінал публікації