Скандал із Південною Кореєю: у розвідці країни зробили нову заяву про передавання військовополонених КНДР

Україна першою звернулася до Південної Кореї з проханням не розголошувати передавання двох військовополонених із Північної Кореї. Відповідну заяву зробила Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) під час брифінгу для парламентського комітету з питань розвідки.

Про це пише Yonhap.

Скандал між Україною та Південною Кореєю — нові деталі

За даними спецслужби, Київ і Сеул від початку процесу передавання мали спільне розуміння щодо необхідності зберігати цю інформацію в таємниці.

Депутат південнокорейської опозиційної партії «Сила народу» Ю Йон Ха розповів, що Україна наполягала на суворій конфіденційності через побоювання, що розголошення інформації може вплинути на майбутні переговори щодо обміну військовополоненими.

«На ранніх етапах переговорів Україна попросила забезпечити сувору конфіденційність», — заявив політик після засідання парламентського комітету.

За його словами, NIS разом із Міністерством закордонних справ Південної Кореї брала участь у процесі передавання військових. Переговори між Києвом і Сеулом, як стверджується, від самого початку проводилися з розумінням, що інформація залишатиметься конфіденційною.

У розвідці також зазначили, що домовленість про нерозголошення обговорювалася через кілька каналів. Водночас спецслужба не має інформації про те, чи була окрема домовленість щодо конфіденційності безпосередньо між президентами України та Південної Кореї.

Відомо, що двоє північнокорейських військовослужбовців прибули до Південної Кореї в середині вересня. За даними NIS, серйозних проблем зі здоров’ям у них немає.

Про передавання військовополонених публічно стало відомо минулого тижня. Президент України Володимир Зеленський під час виступу в ООН повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох військових КНДР, захоплених українськими силами минулого року.

Після цього президент Південної Кореї Лі Чже Мьон та його адміністрація заявили, що Київ порушив домовленість про нерозголошення, яка мала захистити полонених від можливих ризиків після оприлюднення інформації про їхнє передавання.

Водночас представник української сторони, за даними ЗМІ, заперечив існування такої угоди.

Через це Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Вєшкіна. Сеул висловив Києву серйозне занепокоєння через заперечення домовленості про конфіденційність.

Як ми писали, між Україною та Південною Кореєю виник дипломатичний конфлікт через передавання Сеулу двох північнокорейських військовополонених, захоплених українськими силами у Курській області. У Сеулі заявили, що сторони домовлялися про конфіденційність, а публічна заява Володимира Зеленського в ООН нібито порушила цю домовленість. Київ натомість заперечує, що брав на себе зобов’язання приховувати сам факт передавання. Південна Корея вимагає від України пояснень і вибачень та викликала українського дипломата. На тлі скандалу в країні вже лунають заклики переглянути програми допомоги Україні, однак про фактичне скорочення підтримки наразі не йдеться.