Скандал між Києвом і Сеулом набирає обертів: таємна угода, вибачення і дипломатичний конфлікт — все, що відомо

Між Україною та Південною Кореєю відбувся дипломатичний скандал через двох північнокорейських військовополонених. Приводом стала заява президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН про те, що Київ передав їх Південній Кореї. У Сеулі заявили, що Україна порушила домовленість про конфіденційність. Натомість у Києві це заперечують і наголошують, що повідомили лише про сам факт передавання полонених, не розкриваючи деталей операції.

Все, що відомо про скандал між Києвом і Сеулом через полонених КНДР — читайте у матеріалі ТСН.ua.

Як двоє військових КНДР опинилися в Україні

Двох північнокорейських військових українські сили захопили у січні 2025 року в Курській області Росії. Вони входили до контингенту військових КНДР, направлених Пхеньяном для участі у війні на боці Росії.

Як повідомляє The Guardian, обидва полонені заявили про бажання залишитися в Південній Кореї. Це стало важливим фактором у подальшому вирішенні їхньої долі. Південна Корея розглядає громадян Північної Кореї як своїх громадян, тому Сеул від самого початку заявляв про готовність прийняти військовополонених.

У липні 2026 року Володимир Зеленський та президент Південної Кореї Лі Чже Мьон домовилися врегулювати питання полонених із дотриманням міжнародного права та гуманітарних принципів і з урахуванням вільного волевиявлення самих військових.

За даними The Guardian, на початку вересня військових доправили до Південної Кореї через третю країну.

Чому виник скандал між Сеулом та Києвом

Про завершення цієї історії публічно стало відомо 23 вересня. Під час виступу на Генеральній асамблеї ООН Зеленський заявив, що Україна передала двох захоплених північнокорейських військових Південній Кореї.

Про це також повідомляло Reuters, зазначивши, що військові потрапили в український полон після участі у боях на боці Росії.

Саме публічне оголошення стало причиною нового витка напруги між Києвом та Сеулом.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Україна порушила домовленість про нерозголошення інформації. За його словами, сторони погодилися не розкривати деталі передачі, оскільки це могло створити проблеми для дипломатії, національної безпеки та безпеки Корейського півострова, писало Yonhap.

Чому Сеул образився на заяву Зеленського

Після заяви Зеленського Лі Чже Мьон висловив жаль через публічне розголошення інформації.

За версією Сеула, Україна та Південна Корея заздалегідь домовилися зберігати передачу полонених у таємниці. У Південній Кореї пояснюють, що питання було надзвичайно чутливим через можливі наслідки для самих військових, їхніх родин у КНДР, дипломатичних відносин та безпеки Корейського півострова.

The Korea Times повідомляє, що південнокорейський президент назвав розголошення порушенням домовленості про нерозголошення.

Водночас у Сеулі не підтвердили, що йдеться саме про окремий письмовий документ.

Як зазначає The Guardian, на запитання журналістів, чи була домовленість оформлена письмово, південнокорейське МЗС не надало прямої відповіді. У відомстві заявили лише, що обидві сторони вирішили вести питання конфіденційно.

Тож одна з головних суперечностей зараз полягає саме у формулюванні домовленості: Сеул говорить про чітке погодження конфіденційності, а Київ заперечує, що обіцяв приховувати сам факт передачі.

Що відповіли в Києві

В Офісі президента заперечили, що Україна брала на себе зобов’язання приховувати передачу військових. Українська сторона наголосила, що Київ повідомив лише сам факт передачі двох полонених, не розкриваючи деталей операції.

Як пише РБК-Україна, джерело в ОП заявило, що Україна не обіцяла приховувати передачу військових, а українці мають право знати про долю полонених.

«Зберігати в секреті абсолютно все» українська сторона вважає дивним, йдеться у повідомленні.

Таким чином, Київ фактично не погоджується з трактуванням Сеула, що публічна згадка про сам факт передачі була порушенням попередньої домовленості.

Сеул каже, що знав про заяву Зеленського заздалегідь

Водночас у цій історії є ще одна важлива деталь. Південнокорейський посадовець заявив, що Сеул заздалегідь знав про намір України публічно розповісти про передачу полонених.

За його словами, Київ повідомив корейську сторону про план, однак інформація була недостатньо конкретною. Зокрема, Україна нібито не пояснила, у якій формі та з якими деталями буде зроблена публічна заява, повідомляє The Korea Times.

Тому в Сеулі вважають, що навіть після такого повідомлення Київ мав дотриматися попередньої домовленості про конфіденційність.

Українська сторона натомість наголошує: йшлося лише про повідомлення факту передачі, а не про розкриття чутливих деталей.

Чому Сеул хотів зберегти передачу в таємниці

Південна Корея пояснює свою позицію насамперед безпекою. Йдеться не лише про самих військових, які прибули до країни. Сеул побоювався можливих наслідків для родичів полонених, які залишаються у Північній Кореї.

Раніше Південна Корея навмисно не підтверджувала прибуття військових, посилаючись на можливу загрозу їхньому життю та безпеці їхніх сімей.

Як зазначає The Guardian, південнокорейська сторона також стверджує, що Київ побоювався внутрішньої критики через те, що передача двох північнокорейських військових до Південної Кореї могла означати відмову від потенційної можливості обміняти їх на значну кількість українських військовополонених.

Водночас це саме версія південнокорейської сторони, а не встановлений факт.

Сеул викликав українського дипломата

Після публічного розголосу ситуація вийшла на дипломатичний рівень. 28 вересня Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Вєшкіна. Перший заступник міністра закордонних справ Пак Юн Джу передав українському дипломату «рішучу позицію» Сеула.

Як повідомляє Yonhap, південнокорейська сторона висловила серйозне занепокоєння позицією Києва та заявила, що заперечення існування домовленості серйозно шкодить взаємній довірі між двома країнами.

Сеул також зажадав від України офіційних пояснень та вибачень.

Український дипломат, зі свого боку, заявив, що передасть позицію південнокорейської сторони Києву.

Сеул наполягає, що домовленість була

Наступного дня Південна Корея знову підтвердила свою позицію.

Як повідомляє Yonhap, південнокорейське МЗС заявило, що між двома країнами було чітке розуміння щодо конфіденційного характеру передачі військових.

Таким чином, Сеул не відмовляється від твердження, що Київ порушив попередню домовленість.

Водночас українська сторона продовжує наполягати, що не брала на себе зобов’язання приховувати сам факт передачі.

Чому ця історія важлива для Південної Кореї

Для Сеула питання має не лише гуманітарний, а й безпековий характер.

Північна Корея направила до Росії тисячі військових для участі у війні проти України. Двоє полонених стали особливо чутливим випадком, адже вони висловили бажання залишитися у Південній Кореї. Пхеньян при цьому досі публічно не коментував їхню передачу.

За даними The Guardian, південнокорейське Міністерство об’єднання заявило, що не зафіксувало пов’язаних із цією ситуацією нових подій.

Чи може скандал вплинути на допомогу Україні

Окреме питання — можливі наслідки конфлікту для відносин Києва та Сеула. Південна Корея засудила російське вторгнення, приєдналася до західних санкцій проти Москви та в липні 2026 року оголосила про пакет підтримки України на $100 млн.

Водночас Сеул дотримується політики ненадання прямої летальної зброї країнам, які перебувають у стані війни.

The Guardian зазначає, що після нового дипломатичного конфлікту в Південній Кореї вже пролунали заклики переглянути допомогу Україні. Зокрема, депутат Демократичної партії Кім Бьон Джу запропонував переглянути підтримку Києва.

Однак говорити про те, що Сеул уже ухвалив рішення скоротити або припинити допомогу Україні, наразі підстав немає.

Що буде далі? : дипломатичний конфлікт вийшов у публічну площину

Наразі головна суперечка між Києвом та Сеулом зводиться до одного питання: чи домовлялися сторони про повне нерозголошення факту передачі двох військовополонених.

Південна Корея наполягає, що така домовленість була, і вимагає від України офіційних пояснень та вибачень. Українська сторона заперечує, що брала на себе таке зобов’язання, наголошуючи, що розкрила лише факт передачі без деталей операції.

Тим часом дипломатичний конфлікт уже став публічним: Сеул викликав українського дипломата, заявив про шкоду для взаємної довіри та продовжує вимагати пояснень від Києва.

Нагадаємо, Південна Корея в ООН заявила, що співпраця Росії та КНДР затягує війну проти України.