Скандал між Сеулом та Києвом через полонених набирає обертів: що сталось і як це вплине на допомогу Україні

Південна Корея та Україна опинилися в центрі несподіваного та гострого дипломатичного конфлікту. Причиною суперечки стали обставини передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених, які воювали на боці Росії та потрапили в український полон.

Все почалося після виступу президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН, де він публічно заявив, що Київ «відправив двох північнокорейських військовополонених до Республіки Корея». Хоча Сеул тривалий час декларував готовність прийняти цих людей, замість позитивної реакції заява викликала демарш: МЗС Південної Кореї викликало найвищого українського дипломата в країні та висунуло вимогу офіційних вибачень.

Видання The Guardian зробило розбір того, що сталося і чому ця ситуація переросла в серйозну дипломатичну кризу.

Хто ці полонені і як вони опинилися в Сеулі?

Українські сили взяли у полон двох північнокорейських солдатів у Курській області Росії в січні 2025 року. Вони були серед тисяч військових, яких Пхеньян відправив на допомогу Москві. Обидва полонені заявили про бажання виїхати до Південної Кореї, яка за своїм законодавством вважає всіх громадян КНДР своїми співвітчизниками.

У липні 2025 року Володимир Зеленський та президент Південної Кореї Лі Чже Мен домовилися врегулювати це питання з урахуванням «вільного волевиявлення» бійців. Раніше цього місяця обидва полонені прибули до Південної Кореї через третю країну. Зазвичай перебіжчики з КНДР проходять перевірку Національної розвідувальної служби Кореї перед відправкою до центру адаптації, хоча чутливі справи можуть проходити за прискореною процедурою.

Чому Сеул настільки розлючений?

Головна причина гніву Південної Кореї — порушення режиму таємності. У Сеулі стверджують, що саме Київ спочатку просив зберегти передачу в таємниці, остерігаючись внутрішньої критики через те, що втратив можливість обміняти двох північнокорейців на «велику кількість» полонених українців. Південнокорейська сторона погодилася на конфіденційність, посилаючись на безпеку самих військових, їхніх родин у КНДР, а також на дипломатичні ризики.

Однак виступ Зеленського в ООН зруйнував цю домовленість:

• Президент Південної Кореї Лі Чже Мен заявив у мережі X, що Україна порушила «угоду про нерозголошення» (NDA) і висловив глибокий жаль.

• Радник Зеленського Дмитро Литвин у відповідь заявив у Facebook, що жодної подібної угоди не існувало.

• Це викликало шквал критики всередині Південної Кореї, де опозиція звинуватила свого президента у брехні (його рейтинг на той момент впав до рекордно низьких 37,9%).

• В Офісі президента Кореї назвали заяву Києва «неправдивою» та такою, що «серйозно підриває довіру» між державами, після чого МЗС викликало тимчасового повіреного у справах України.

Чи була угода про нерозголошення насправді?

На запит журналістів The Guardian МЗС Південної Кореї заявило, що існувала «чітка домовленість» вирішити питання конфіденційно, однак відмовилося уточнити, чи було укладено письмові документи. Посольство України в Сеулі від коментарів утрималося.

Як реагує Північна Корея?

Наразі Пхеньян утримується від офіційних коментарів. У Міністерстві об’єднання Південної Кореї заявили, що продовжують моніторинг ситуації.

Експерти зазначають, що для режиму Кім Чен Ина це чутливий удар. Пхеньян героїзує своїх солдатів і прославляє тих, хто наклав на себе руки, аби не потрапити в полон. Факт того, що двоє бійців вижили і добровільно обрали Південну Корею, є фатальним для пропаганди КНДР, тому режим, найімовірніше, замовчуватиме це всередині країни.

Якими можуть бути наслідки для України?

Скандал може мати відчутні наслідки для підтримки України з боку Сеула:

• Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Південна Корея приєдналася до західних санкцій та виділила Україні $100 млн допомоги. Водночас Сеул дотримувався обережності, відмовляючись постачати деструктивну та смертоносну зброю напряму Києву, зважаючи на економічні зв’язки з РФ та ризики загострення з КНДР.

• Нинішній дипломатичний скандал перетворив обережну підтримку України на відкриту критику, особливо з боку соратників самого президента Лі. Впливовий південнокорейський депутат Кім Бьон Джу вже заявив, що немає «жодних причин чи потреби» підтримувати Україну, і закликав уряд негайно переглянути програми допомоги Києву.

У Києві розповіли, чи домовлялися з Сеулом про секретність

Нагадаємо, МЗС Південної Кореї 28 вересня викликало виконувача обов’язків посла України Андрія Вєшкіна. Сеул вимагає від Києва офіційних пояснень і вибачень.

Зазначимо, що у Києві звинувачення відкидають. Радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин у Facebook заявив, що «такої угоди не було».

Водночас високопоставлений український чиновник, знайомий з питанням, у коментарі Financial Times зазначив, що хоча передання детально обговорювали під час зустрічі голів МЗС у червні, на президентському рівні «не було досягнуто жодної домовленості» про нерозголошення інформації щодо в’язнів.

«Дивно очікувати, що ми можемо приховати цю історію після того, як вони говорили про неї все літо», — зазначив він.

Посольство України в Сеулі на запит про коментар не відповіло. Своєю чергою посольство Південної Кореї в Києві зазначило, що «зберігає послідовну позицію щодо питання північнокорейських військовополонених в Україні» та проводить «консультації з Україною і відповідними міжнародними організаціями».