Радикальні зміни у мобілізації: від ТЦК до призовного віку — що готує команда Хмари

Міністерство оборони під керівництвом нового міністра Євгенія Хмари спільно з Генеральним штабом готує масштабні зміни щодо мобілізації в Україні. Зокрема, можуть переглянути призовний вік та підходи до роботи територіальних центрів комплектування. Водночас наразі жодних конкретних рішень щодо цих змін не ухвалено.

Яких нововведень можуть очікувати військовозобов’язані українці та що уже раніше обговорювали політичне та військове керівництво — читайте на ТСН.ua.

Мобілізація по-новому: що хоче змінити команда Хмари

Новий план мобілізації — його опрацьовують Міноборони, Драпатий і Генштаб

Новий міністр оборони Євгеній Хмара під час виступу у Раді заявив про новий план щодо мобілізації. Він додав, що його опрацьовують з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим та Генштабом.

«Це способи відбору, набору особового складу, екіпірування, тренування, забезпечення озброєнням, здобування досвіду, виконання бойових завдань і відновлення», — сказав міністр оборони.

Хмара наголосив, що рішення щодо мобілізації має бути комплексним та пов’язаним з планом ведення війни.

«Від виконання цієї задачі ми рухаємося далі до плану мобілізації. Він прямо залежить від плану і бачення війни. Воно має бути сформовано, має бути зараз викристалізовано…Відповідно до розробленого плану буде здійснено вивчення питання», — зауважив він перед народними депутатами.

Після опрацювання усіх моментів щодо мобілізаційного процесу буде доповідь президенту Володимиру Зеленському.

Викорінити «ганебні випадки»: зміни у роботі ТЦК

Тема поведінки представників ТЦК вже давно є одним із найбільш болісних питань мобілізації. Попередньому міністру оборони Михайлу Федорову закидали провал щодо ТЦК. Можливо, саме тому новий міністр оборони передусім взявся за реформи у роботі територіальних центрів комплектування.

Зауважимо, що ТЦК та СП входять до системи Сухопутних військ ЗСУ, а їхню діяльність у військовій вертикалі координують Генеральний штаб та Головнокомандувач ЗСУ. Водночас Міноборони відповідає за політику та забезпечення комплектування особовим складом, тому повністю відокремлювати його від мобілізаційного процесу не можна.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в коментарі телеканалу NTA повідомив, що Генеральний штаб планує без внесення законодавчих змін вжити заходів, щоб викорінити так звані «ганебні випадки» у роботі ТЦК та СП. Йдеться, зокрема, про порушення з боку окремих представників територіальних центрів комплектування, які негативно впливають на ставлення суспільства до мобілізації.

«Там вже є певні напрацювання: щось вони зробили, щось планують зробити. Генштаб планує зробити навіть без законів деякі речі, для того, щоб прибрати ганебні випадки», — сказав Костенко.

Водночас конкретного механізму, як саме змінять роботу ТЦК, наразі не оголошено. Ще у квітні Костенко розповідав, що обговорюється можливість передати поліції частину функцій ТЦК. Зокрема, йшлося про перевірку документів та окремі функції, пов’язані з розшуком військовозобов’язаних. Водночас тоді наголошувалося, що це лише пропозиція, а остаточного рішення немає.

В армію до 50 років: зменшення призовного віку

Також серед можливих змін, які Міноборони разом із Генеральним штабом розглядає у межах оновлення мобілізаційної політики, — зниження верхньої межі призовного віку.

Нині загальна мобілізація стосується військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років. У 2024 році законодавчо знизили граничний вік перебування на військовому обліку призовників із 27 до 25 років.

За словами Романа Костенка, її можуть зменшити з нинішніх 60 до 50 або 55 років. Він зазначив, що військовозобов’язані старшого віку можуть залишатися корисними для армії, зокрема працювати водіями, ремонтниками чи у сфері забезпечення. Водночас, за його словами, недоцільно направляти на штурмові посади людей, які фізично не здатні виконувати відповідні завдання.

«Є люди, яких записують у штурмовики у 55 років, а він не спроможний пройти й трьох кілометрів. Це тільки навантаження для бригад. Тому тут треба ухвалювати рішення, і я думаю, вони це питання розглянуть», — заявив парламентар.

Костенко підкреслив, що головне — не вдаватися до «радикальних кроків», які можуть погіршити ситуацію, але водночас необхідно підвищувати якість комплектування війська.

Він також зазначив, що за власним бажанням люди зможуть продовжувати службу і після досягнення встановленої верхньої вікової межі.

Водночас парламентар наголосив, що остаточного рішення щодо цього питання наразі немає.

Якість замість кількості

За словами Костенка, Міноборони та Генштаб хочуть відійти від підходу, коли мобілізацію оцінюють насамперед кількістю людей. За його словами, військове керівництво розглядає підходи, за яких до армії залучатимуть менше людей, але вони будуть краще підготовлені та придатніші для виконання бойових завдань.

«Головне, що у них була теза: перевести кількість у якість. І вони над цим працюють. У них є тези — ну, для мене вони поки не зовсім зрозумілі, як саме їх будуть виконувати, — що треба, наприклад, може й менше набирати, але більш якісного особового складу. Бо робили розрахунки: з тієї кількості, що ми набираємо (хай 30 тисяч), із них велика частина або не доходить до фронту, або тікає, а ті, хто доходять — неспроможні виконувати бойові завдання. Тому вони зараз будуть над цим працювати різними методами», — сказав Костенко.

Костенко також заявив, що Генштаб може впровадити частину змін без внесення нових законів.

Про які зміни в мобілізації говорили раніше

Нові покарання для ухилянтів

Ще одним напрямком можливих змін, які обговорювали раніше — ще до приходу Хмари у Міноборони, — посилення відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства. У Верховній Раді допускають, що жорсткіші заходи можуть стосуватися насамперед чоловіків, які отримали повістку, але без поважної причини не з’явилися до ТЦК у визначений час.

Про можливість таких змін раніше повідомляли джерела ТСН.ua у парламенті. За їхніми словами, у межах реформування ТЦК можуть шукати нові механізми роботи з порушниками мобілізаційного законодавства, зокрема й способи посилення відповідальності.

«Реформування системи призову — це буде окремий етап змін. Це відбудеться пізніше, орієнтовно — за два місяці», — повідомила в коментарі для ТСН.ua представниця парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська наприкінці травня.

Серед можливих інструментів, які обговорювалися, називали й використання податкового номера для пошуку людей, які вже мають адміністративне порушення та несплачений штраф. Водночас у парламенті наголошували, що конкретних рішень щодо запровадження такого механізму на той момент не ухвалювали.

Також депутати говорили про необхідність зробити процес оповіщення громадян у громадських місцях менш конфліктним. Тобто потенційні зміни можуть передбачати одночасно більш цивілізовану роботу ТЦК та жорсткішу відповідальність для тих, хто свідомо ігнорує вимоги військового обліку.

Водночас будь-яке посилення відповідальності потребуватиме окремих рішень — або ухвалення відповідних законодавчих змін Верховною Радою, або внесення змін до урядових постанов у межах повноважень Кабміну.

Наразі йдеться саме про можливі механізми, а не про вже затверджені нові покарання для ухилянтів.

Знизити призовний вік

За останній рік це питання неодноразово порушувалося, однак прямого рішення про зниження віку влада не ухвалила. Навпаки, Зеленський у січні 2025 року заявляв, що першочергово потрібно забезпечити вже наявні бригади технікою. 14 січня 2025 року Володимир Зеленський відповів на заклики партнерів знизити мобілізаційний вік.

«Ми багато разів чули сигнали щодо віку наших військових, мобілізаційного віку тощо. І, як правильно сказали, і від представників колишньої адміністрації (США — ред.), також є представники країн НАТО… Знаєте, я не говоритиму дуже чітку цифру, тому що це небезпечно, але в нас понад сто бригад на полі бою, і кожна з цих бригад щодня потребує укомплектованості, техніки», — сказав тоді глава держави.

10 червня 2025 року президент вкотре повторив, що Україна не мобілізує 18–24-річних і не вважає правильним примусовий призов із 18 років. Натомість для цієї категорії запропонували річні контракти.

Посилити мобілізацію

8 грудня 2025 року уже колишній головнокомандувач ЗСУ Сирський заявив уже прямо про необхідність посилити мобілізацію та рекрутинг через наступ російських військ. Зокрема, за його словами, українська армія потребує близько 30 тисяч людей на місяць.

Він підтвердив, що цифра у 30 тисяч, про яку раніше говорив Зеленський, відповідає нинішній потребі ЗСУ. Водночас конкретні мобілізаційні показники він назвав конфіденційними.

Також Сирський наголосив на необхідності цифровізації мобілізації, щоб держава знала, де перебувають військовозобов’язані.

Переглянути бронювання

Окремо можуть переглянути підходи до бронювання військовозобов’язаних. Йдеться не обов’язково про масове скасування відстрочок, а про оцінку того, наскільки доцільно залишати бронь за конкретними працівниками.

У квітні Роман Костенко наголошував, що під час таких змін важливо враховувати потреби держави у фахівцях. Зокрема, частина інженерів та інших спеціалістів може бути потрібна як у Силах оборони, так і на підприємствах оборонно-промислового комплексу.

За його словами, підхід «розбронювати всіх і відправляти в армію» не має сенсу, якщо через це підприємство припинить працювати. Натомість потрібно визначати, де конкретний фахівець принесе більше користі — безпосередньо у війську чи на виробництві.

«І тут потрібно не просто тупо розбронювати всіх, а зрозуміти, як ми маємо розпорядитися цими важливими для країни кадрами. Якщо вони вважають, що в армії будуть краще на дронах літати — так. Але це не має бути задача „розбронювали і всіх в погони“, тому що підприємство не працює. Кадри — це наше все. Треба розуміти, де кадри більше можуть зробити: чи в армії, чи в оборонно-промисловому комплексі», — наголосив Костенко в інтерв’ю «Telegraf».