Чому потрібна війна

Назвіть війну - війною. Досить ховатися за байдужими абревіатурами від тривоги і власної бездіяльності. АТО - це десь далеко, там страшно, але якось минеться. В АТО більшість України продовжує жити мирним життям, чіпляючись за кожен літній день, за метушню, інфляцію, кредити.

АТО - це десятки волонтерів і добровольців, решта - відкупається смс-ками по 5 гривень. АТО хочеться уникнути, вислизнути, операція дратує і здається, що обійдуться без тебе. Ти ж регулярно платиш податки. Поки ти сидиш в кафе, витрачаєш час і гроші в кіно чи на дискотеках, в українських містах ховають чоловіків, загиблих там, на Сході.

І можна на пам'ять вивчити тези ПОП про важливість переговорів, про неможливість залучення військової допомоги і кредитів під час військового стану. Але досі війна триває не за рахунок військової допомоги чи кредитів. Вона – це люди, їхня масштабна відповідь на агресію. І здається, саме з цим світом, з людьми воює Путін. І аж ніяк не з українською владою, яка не здатна навіть заборонити власним депутатам продавати росіянам запчастини до літаків, снарядів та ракет, які прилетять назад.

Війну потрібно увібрати в себе, вона мусить залунати масштабніше. Зробити татуювання, вписати слово "війна" в меню столичних ресторанів та концертні афіші. Бо вона - в повітрі. І якщо війну не назвати війною, а ворога - ворогом, то дуже скоро він буде тут, в Києві та Львові.

Вітчизняна війна-2014. Так сказав президент, але військовий стан так і не оголосив. Замість нього - спільне патрулювання кордону прикордонниками України і Росії. Спільне! З ворогом, який обстрілює нас вже навіть не через цей клятий кордон, а з нашої власної території. Це космос, бо земна логіка відмовляється працювати в таких умовах.

Назвіть війну - війною! Бо в цій політкоректній млявості ми не можемо переконати солдатських матерів, що їхні діти захищають не Донецьк чи Луганськ, а всю Україну включно з їхніми власними хатами! Ми не можемо називати дезертирами бійців, які вирішують зі зброєю поїхати з фронту додому - на відпочинок. Це на війні немає відпочинку і є дезертири, а у нас же АТО!

Назвіть усе це війною. І покарайте за законами військового часу зрадників - офіцерів, які кидають власних бійців, крадуть під час закупівель і заважають армії власним існуванням. Бо поки вони є, а війни нема, можно скільки завгодно ходити колонами від Генштабу до Адміністрації президента, нікому не довіряти і закликати до третього Майдану. А тим часом на фронт відправляють добровольців без зброї.

Усе - для фронту, усе - для перемоги. Так повинно бути, якщо це війна. Два дні тому волонтери Автомайдану запустили дрона в небо над одним зі складів Міністерства оборони.

Картина шокувала – камера дрона зняла десятки гармат. Вони схожі на 152-міліметрові гаубиці, яких так не вистачає там, де наші бійці - з автоматами проти танків і "Ураганів". На складі - тиша, і жодна душа не поспішає виконувати указ Кабінету міністрів щодо негайної передачі військової техніки в штаб АТО. Таких складів - декілька в кожній області. Усюди та сама картина. Бо замість війни Україна, здається, грає у війну.

Назвіть війну - війною. І настане момент істини. Боягуз покаже власний страх, а герой заспокоїться. Бо війна - це вже не безглузде нищення героїв, а ланцюг відповідальності – один за всіх. Це не хаос, а співпраця штабів та родів військ. Війна - це мобілізація кожного туди, де він буде потрібен найбільше. Це подолання корупції, бюрократії і логістичного жаху, це безперервний потік сил, зброї та грошей між фронтом і тилом. Війна - це коли волонтери сядуть в крісла Міністерства оборони, а талановиті бойові офіцери очолять фронт. Тому що антитерористичну операцію ще можна затягувати, а війну потрібно вигравати за будь-яку ціну.

Тут подейкують, що Україна – банкрут, вона не потягне війну. Але ж народ тягне її, тупу, зрадницьку та братовбивчу. Трохи розуму і менше брехні – й війна стане простішою.

Дайте війні бути війною, дайте героям можливість перемагати. А коли переможуть, стане зрозуміліше, кого обирати на виборах, а кого - забути назавжди. Бо справжній мир наступає тільки після війни.