Скелі Довбуша — добре розкручений бренд

Скелі Довбуша - унікальне та мальовниче місце Українських Карпат. 70 мільйонів років тому тут було море, і на його дні з піщаника утворилися скелі, висота яких - приблизно 80 метрів.

Море пішло, і зараз скелі підносяться над його рівнем на 668 метрів, тому вони ваблять до себе скелелазів і альпіністів, але сюди приїжджають і звичайні туристи. Причому не лише з України, а й з інших країн світу.

Основний масив скель має площу понад двохсот метрів на один кілометр. Але тут багато й інших окремих скель, багато з них вищі за декілька десятків метрів. Скелі мають різні химерні обриси, за що їм дали відповідні назви: Колобок, Лялька, Відьма, Книжка, Австрійка.

ІСТОРІЯ

Почнемо з язичництва. У давні часи на цьому місці було розташоване святилище. Стародавні не тільки вивчали зірки, але і поклонялися їм. Коли сюди прийшло християнство, там з’явився скит. Це чернече поселення було стратегічно важливим. Воно дозволяло вести спостереження за прилеглою територією і в разі нападу ворогів інформувати родичів про це заздалегідь.

Тому Ярослав Осмомисл, князь Галицький, вирішив побудувати тут фортецю. Вона була зведена, щоб протистояти монголо-татарській навалі. Тут можна побачити безліч печер, лазів і проходів, які нерідко виручали богатирів під час сутичок з противником. І сьогодні цими місцями можна пройти, щоб відчути життя наших предків.

ВАТАЖОК ОПРИШКІВ

Назву це місце отримало за іменем ватажка опришків, повсталих проти феодальної деспотії. Олекса Васильович Довбуш жив у Карпатах у XVIII столітті. Народився в бідняцькій сім’ї, пас овець. З дитинства бачив, як страждають місцеві жителі від поневольників. Коли виріс - подався до опришків.

Їх тоді звали ще й "чорними хлопцями". Вони грабували і вбивали багатіїв, спалювали їхні маєтки, отримані цінності залишали собі, але більшу частину віддавали біднякам. 1730 року Олекса очолив один із загонів, який вів боротьбу на Прикарпатті. Бідняки і мирне населення підтримували цей рух та  вважали їх народними месниками. Загін був потужним і не раз робив набіги на землі українських, польських та угорських феодалів і поміщиків.

Ховалися повстанці в цих місцях, тут же ховали і скарби, які йшли на купівлю зброї та харчів. Також тут можна було вести нерівний бій з переважними силами противника: ліс і гори чудово захищали опришків. Саме на честь відомого ватажка і було названо скелі у радянські часи.

ВІДОМА ПАМ’ЯТКА

Сьогодні скелі Довбуша - добре розкручений бренд. Сюди приїжджають тисячі туристів. Ці місця оголошені заповідними, і тут заборонено полювання. Біля підніжжя скель розташовані торгові намети, де можна придбати книги, сувеніри, напої та їжу, є кафе. Можна покататися на коні або на поні верхи, сфотографуватися на тлі синіх гір, наприклад, з соколом.

Екскурсія скельно-печерним комплексом платна, але не дорога. А для скелелазів і альпіністів тут існують спеціально розроблені маршрути, іноді проводяться змагання з гірського туризму. Якщо повертатися від скель назад у місто, можна побачити невеликий гірський водоспад, який, як Дівочі сльози, не замерзає взимку до кінця. Безумовно, таке дивовижне місце, як скелі Довбуша, залишаться у вашій пам’яті назавжди.

МАРШРУТ

Від міста Стрий можна взяти таксі прямо до скель Довбуша. Потрібно попередити водія, що скелі Довбуша — це не просто в’їзд на територію парку (до будки, у якій беруть гроші: 10 гривень — з легкової автівки, 25 — з автобуса), але і далі потрібно ще проїхати 3,5 км до печер. Якщо хочете, можна вийти біля будки і підійти під скелі пішки. Легкова машина від Стрия до печер нам обійшлася у 150 грн.

Більше про подорожі читайте тут: v-mandry.com