Зброя вже в космосі: США вперше офіційно підтвердили розгортання систем на орбіті
У Штатах вперше підтвердили розгортання зброї у космосі.
Космос
США вперше офіційно підтвердили, що мають зброю, розміщену на орбіті. У Космічних силах США заявили, що йдеться про системи, здатні захищати американські військові сили від ворожих дій у космосі.
Про це повідомляє France 24.
У заяві представника Космічних сил США зазначається, що Вашингтон має «орбітальні засоби контролю космічного простору», які можуть використовуватися як для оборонних, так і для наступальних цілей. Водночас конкретних характеристик або назв розгорнутих систем американська сторона не розкрила.
У США пояснили, що під контролем космічного простору мається на увазі комплекс заходів, спрямованих на протидію можливостям супротивника та захист власних систем.
Особливу увагу Вашингтон приділяє потенційним загрозам з боку Китаю та Росії. У Космічних силах США зазначають, що Китай розвиває космічні та протикосмічні можливості в межах військової модернізації. Росія, своєю чергою, розглядає космос як окрему сферу ведення бойових дій та вважає перевагу в ній важливим фактором майбутніх конфліктів.
Мілітаризація космосу почалася ще під час космічної гонки. Після запуску СРСР супутника «Супутник-1» 1957 року США та Москва почали розробляти можливості для захисту власних і знищення ворожих супутників.
У 1967 році держави уклали Договір про космос, який забороняє розміщувати на орбіті зброю масового знищення. Водночас документ не забороняє всі види звичайних озброєнь у космосі.
Останніми роками США, Росія, Китай та Індія розвивають технології, здатні впливати на супутники інших держав. Такі системи мають стратегічне значення, адже супутники використовуються для військового зв’язку, розвідки, спостереження та навігації.
Раніше йшлося про те, що оборонно-промисловий комплекс США може не впоратися з оперативним відновленням космічної інфраструктури у разі масштабного конфлікту з Росією чи Китаєм. За даними звіту RAND, головна проблема полягає не у технологіях, а в дефіциті кваліфікованих кадрів і неможливості швидко наростити виробництво супутників. Підготовка необхідних фахівців може тривати до 15 років, тоді як потреби галузі вже значно перевищують кількість нових спеціалістів. Додатковими перешкодами є тривалі процедури допуску до секретної роботи, конкуренція з цивільним ІТ-сектором та недостатня виробнича інфраструктура.