Пекельні санкції проти Росії: чи наважиться Трамп покарати Путіна та його друзів, які тримають Кремль на плаву

«Є велика ймовірність, що закон буде ухвалений». Так Дональд Трамп прокоментував можливість підписання ним двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії, який у ЗМІ часто називають пекельним. Його автори — покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, республіканець Роджер Вікер, а також демократи Річард Блюменталь і Джин Шахін. За словами Трампа, «це на честь Ліндсі — це була його справа».

Напередодні раптової смерті, яка вже обросла теоріями змови, сенатор Ліндсі Грем перебував із візитом до Києва, де зокрема заявив, що автори законопроєкту про санкції проти Росії досягли згоди з Білим домом, тому він скоро стане законом. Грем додав, що документ передбачає надання президенту США повноважень запроваджувати мита та санкції проти країн, які купують російські енергоносії, підживлюючи таким чином війну проти України.

Нагадаємо, що законопроєкт про пекельні санкції проти Росії з’явився в Сенаті навесні 2025 року, коли адміністрація Трампа відновила контакти з Кремлем для завершення війни Росії проти України. Як вже стало зрозуміло пізніше — за рахунок територіальних поступок з боку України. Найгучніша норма документу — запровадження 500% тарифів щодо експорту з країн, які купують нафту та газ у Росії. Майже півтора роки законопроєкту не давали ходу. Лише зараз після погодження з Білим домом сенатори презентували оновлену редакцію, яка має шанси потрапити до Трампа на підпис.

Тож коли законопроєкт про пекельні санкції проти Росії може пройти Конгрес? Та як це пов’язано зі свіжими заявами Трампа про швидке закінчення війни? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Законопроєкт про пекельні санкції проти Росії — вже не перший доробок сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя. У вересні 2022 року за президентства Джо Байдена вони вносили в Сенат проєкт про визнання Росії країною-спонсором тероризму. Проте його так і не розглянули. В адміністрації Байдена та Держдепі були категорично проти, бо це начебто могло поставити під удар найближчих союзників США, адже визнання країною-спонсором тероризму автоматично запускає вторинні санкції проти третіх країн чи іноземних компаній, які продовжують вести бізнес із Росією.

Адміністрація Байдена, як відомо, обрізала всі контакти з Кремлем. Проте на рішучі кроки проти Росії не наважувалася, провадячи політику управління ескалацією — не підтримувати Україну занадто сильно, щоб не провокувати Путіна. Адміністрація Трампа, навпаки, відновила контакти з Путіним, вивівши його з міжнародної ізоляції. На момент появи в Сенаті двопартійного законопроєкту про пекельні санкції проти Росії, спецпредставник Трампа Стів Віткофф у березні-квітні вже тричі зустрівся з Путіним у Москві та Санкт-Петербурзі.

Сенатори-демократи та республіканці, а після виборів у 2024 році Республіканська партія отримала контроль над обома палатами Конгресу, намагалися хоч якось врівноважити спроби адміністрації Трампа будь-що домовитися з Путіним. Хоч публічно це подавалося як покарання країн, які роблять «криваві гроші», купуючи російські енергоносії. Зокрема Ліндсі Грем називав цей законопроєкт «економічною протибункерною бомбою», яка вдарить по Китаю, Індії та Бразилії, які купують російську нафту. А в спільній заяві Грема та Блюменталя йшлося також про наступне:

«Ці санкції будуть запроваджені, якщо Росія відмовиться брати участь у добросовісних переговорах щодо довгострокового миру з Україною або розпочне інші зусилля, включаючи військове вторгнення, які підриватимуть суверенітет України після мирних переговорів».

Росія, як бачимо, і не думала починати «добросовісні переговори». А чергова війна проти Ірану, яку США не можуть ні виграти, ні закінчити, схоже, змусила адміністрацію Трампа діяти інакше. На саміті НАТО в Анкарі, як відомо, Трамп пообіцяв надати Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot. А через кілька днів після цього сенатор Ліндсі Грем оголосив про підтримку Білим домом двопартійного законопроєкту про пекельні санкції проти Росії.

Згодом сенатори презентували оновлену редакцію проєкту, де експортні тарифи для друзів Путіна знизили від 500% до 100%. Для країн, які імпортують менше 15% природного газу з Росії, пропонуються винятки. Це напряму стосується Японії, Франції, Угорщини та Бельгії. Також законопроєкт передбачає запровадження санкцій проти російського тіньового флоту, фінансових установ, включно з Центробанком РФ, та найбільших державних енергетичних проєктів, таких як «Ямал ЗПГ» (російський завод із виробництва зрідженого газу на півночі Тюменської області) та «Арктік ЗПГ» (завод на півночі Західного Сибіру, який вже під американськими санкціями від 2023 року).

За словами помічників сенаторів-співавторів законопроєкту, яких цитує Reuters, п’ятіркою найбільших покупців російської сирої нафти є Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан, а найбільшими імпортерами російського природного газу — Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.

Щоправда статистика щодо покупців російської нафти каже про наступні країни: Китай, Індія, Туреччина, Угорщина та Словаччина. Разом за перше півріччя 2026 року вони імпортували нафти на близько $52 млрд. Росії цього вистачає більш ніж на 4 місяці ведення війни. Також за ці гроші Україна могла б забезпечити себе більш ніж 10 тис. ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Що ж до покупців російського газу — це Китай, Японія, Франція, Бельгія та Іспанія. Разом за перші шість місяців 2026 року вони імпортували газу з Росії на $18 млрд, що еквівалентно вартості приблизно 3600 ракет-перехоплювачів до Patriot.

Нафтогазові доходи Росії — це основна стаття поповнення російського бюджету війни. За інформацією The New York Times, Трамп готовий підтримати законопроєкт Грема-Блюменталя, якщо він гарантуватиме йому виключне право призупиняти або відмовлятися від запровадження санкцій — умову, яку він вважає критично важливою для переговорів з Росією. Напевно саме з цим пов’язана «свіжа» заява Трампа про те, що Путін готовий укласти угоду про завершення війни, і це може статися незабаром. Можливо як важіль тиску Трамп якраз і хоче використати законопроєкт про пекельні санкції.

Його ухвалення стане першим випадком згоди Конгресу на застосування масштабних імпортних мит проти третіх країн в якості санкційного примусу. Щоправда, й про це теж треба зазначити, минулорічна спроба Трампа розв’язати торговельні війни майже зі всіма країнами успіху не принесла. Особливо з Китаєм. ТСН.ua вже писав, як у жовтні 2025 року США знизили мита на китайські товари на 10% — від 57% до 47%, й відмовилися від запровадження 145% тарифів; Китай у відповідь на рік призупинив обмеження на експорт рідкоземельних елементів — ключових для оборонної галузі.

КНР контролює близько 70% їхнього видобування та ще 90% переробки. Монопольна позиція Китаю на переробку рідкоземів зараз навіть більша, ніж ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти) коли-небудь мала щодо нафти.

Тож навіть у разі ухвалення Конгресом і підписання Трампом законопроєкту про пекельні санкції проти Росії та друзів Путіна дива чекати не варто. Хоч сенатори впевнені, що документ проголосують до серпневої перерви на Капітолійському пагорбі, вже зараз між законодавцями й Білим домом виникають нові суперечності. Зокрема, Трамп хоче додати до проєкту також Іран та Хезболлу, на що в Сенаті дивляться не дуже добре.

«Це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він хотів цього більше, ніж будь-чого іншого. І є дуже хороші шанси, що це буде зроблено (законопроєкт буде ухвалений», — також заявив Дональд Трамп.