Вихваляв роками, а знищив за одну ніч: навіщо Путін наказав бити по Києво-Печерській лаврі

Святиня, яку у Кремлі десятиліттями називали «духовною колискою» та головним центром православ’я, опинилася під прицілом російської зброї. Росіяни здійснили підступну атаку безпілотниками на Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Внаслідок ворожого нальоту спалахнув та зазнав важких руйнувань історичний Успенський собор.

Про це пише Bloomberg.

За інформацією видання, кадри палаючого храму спричинили ефект бомби, що розірвалася, у світовій політиці, та змусили Дональда Трампа кардинально переглянути своє ставлення до російсько-української війни.

Які масштаби катастрофи

За офіційними даними Міністерства культури України, ворожі дрони пошкодили щонайменше 19 будівель на території архітектурного комплексу. Найважчого удару зазнало саме серце Лаври. Наразі експерти намагаються оцінити масштаби руйнувань історичної пам’ятки.

«Внаслідок атаки було пошкоджено 19 будівель на території Лаври. Найбільших руйнувань зазнав Успенський собор, де було знищено близько 80% даху. Загальна сума збитків, за попередніми оцінками, перевищує 500 мільйонів гривень», — повідомили у відомстві.

Особливого цинізму ситуації додає той факт, що Володимир Путін особисто використовував цей об’єкт як головний інструмент своєї пропаганди про «один народ». Під час своїх візитів до Києва він демонстрував особливу повагу до монастиря.

«Ми не забули та ніколи не забудемо, що для нас означає Києво-Печерська лавра», — заявляв російський диктатор під час візиту у 2004 році.

Сьогодні ж його слова перетворилися на попіл разом із дахом собору.

Як відреагувала влада

Президент України Володимир Зеленський невідкладно прибув на місце трагедії, аби на власні очі побачити наслідки російського варварства. Світлини знищеної перлини архітектури Глава держави особисто продемонстрував лідерам «Групи семи» (G7) під час саміту, що викликало хвилю обурення серед західних партнерів.

Не стримував емоцій і відомий архієрей Православної церкви України Олександр Драбинко, який свого часу особисто зустрічав Путіна в Лаврі. На запитання журналістів про те, що б він зробив із російським президентом зараз, єпископ відповів без вагань.

«Я б просто нокаутував його. Після невдач вони почали вважати Україну втраченою. А коли щось втрачено, це потрібно відірвати та знищити», — емоційно підкреслив Драбинко.

Тим часом у Москві звично увімкнули режим заперечення реальності. Російські представники в ЮНЕСКО почали цинічно виправдовуватися, перекладаючи провину на українську протиповітряну оборону.

Символ нищення української культури

Удар по Києво-Печерській лаврі є не поодиноким випадком, а цілеспрямованою політикою Кремля зі знищення української ідентичності. За інформацією Офісу Президента, масштаб руйнувань релігійних споруд та пам’яток по всій країні вже є катастрофічним.

«Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали вже 937 культурних об’єктів, серед яких 336 церков, мечетей та синагог», — повідомила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська.

Історія Успенського собору трагічна: у XIII столітті його нівечила монгольська навала, у XX столітті під час Другої світової війни він був повністю підірваний, а згодом відбудований незалежною Україною. Тепер Росія вписала себе в один ряд із найкривавішими загарбниками людства, піднявши руку на те, що сама ж називала священним.

Обстріл Києво-Печерської лаври — останні новини

Вночі проти 15 червня РФ атакувала Києву-Печерську лавру. На території зайнявся загорівся дах Успенського собору. Влучання відбулося просто в Степанівський приділ і відбулося сильне займання. Окрім того, у соборі достатньо сильні пошкодження іконостасу, є пошкодження розписів, фресок, які там перебувають.

Після атаки РФ у Лаврі терміново евакуювали святині - стародавні ікони, антимінси, а також інші богослужбові предмети, які могли опинити.

До слова, уряд України розпочав підготовку до відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври. Прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що найближчим часом із резервного фонду виділять кошти на консервацію та ремонт даху, а також наголосила на залученні міжнародної спільноти до захисту культурної спадщини. До фінансування робіт також готові долучитися український бізнес та меценати.