Збірка-концерт із супершлягером

Шевченківський комітет оприлюднив остаточний перелік цьогорічних лауреатів. Попереду – підписання відповідного указу президентом України та урочисте нагородження. Але переможців вітають (та обговорюють) уже зараз, попри те, що на сайті Шевченківського комітету офіційного релізу досі не розміщено. Однак, у стрічках новин культури неодноразово опублікована новина – із посиланням на фейсбук-сторінку члена Шевченківського Комітету, в.о. директора Інституту Книги Ростислава Семківа – про те, що переможцем третього туру в номінації "Література" став Іван Малкович із книжкою "Подорожник з новими віршами". А опис книжки на сайті Комітету, де зазначено, що збірка номінована Любов'ю Голотою та підтримана іншими членами Комітету, Ростиславом Семківим та Сергієм Жаданом, можемо вважати опосередкованим підтвердженням зазначеної інформації.

То про що ж "Подорожник..."? Фактично, це вибране Івана Малковича. З післямови Костянтина Москальця дізнаємося: кожне видання поезій Малковича є, по суті, оновленою (новою?) збіркою. Автор додає свіжі вірші, змінює загальну структуру книжки, розташовує твори у цілком новому порядку, що додає їм іншого звучання через зміну контексту. Іноді змінюється і сам текст: розвиваючись, визріваючи, митець по-іншому сприймає власні твори і продовжує їх дошліфовувати. А іноді він просто повертає янголів у вірші – ангеликів, викреслених та позмінюваних ще радянською цензурою. Так, один із варіантів назви першої збірки Малковича – "Ангелик у яферах", що, зрозуміло, у 1985 році не могло бути допущено до друку; книжка вийшла під назвою "Білий камінь".

У збірці вибраного Іван Малкович залишається одним із яскравих представників покоління вісімдесятників. Творчий експеримент залишається у цих, заданих раніше, рамках: поет відточує попередні знахідки, вдосконалює оригінальну метафорику. Авторський стиль стає більш зрілим, але Малкович впізнаваний на кожній сторінці, у вірші з будь-якого року, чи то 1990-го, чи то 2016-го. Із середини 1990-х він не перевершує читацьких очікувань, але й не руйнує їх. Все та ж улюблена, якісна, хороша поезія.

Я загубив свій ключ: я голочку соснову / назвав своїм ключем – і загубив чомусь, / і чомусь не знайду, й, відшукуючи, знову / знаходжу не його – і до дверей тулюсь. // Я всі ці довгі дні ключа свого шукаю, - я загубив свій ключ? я мав його чи ні? / який він? і чому так пахне він мені, / як голочку сосни у пальцях розтираю…

Це ж стосується і композиції збірки. Вона вийшла у поетичній серії Малковичевого видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", в якій представлені книжки вибраної поезії найкращих українських поетів сучасності – від Ліни Костенко до Сергія Жадана. Сам Іван Малкович активно бере участь в упорядкуванні кожної книжки, керуючись, наскільки можемо робити висновки з результату,  принципом включення найкращих, найвідоміших творів, які й очікує побачити у підсумковій збірці вірний читач. Без цього зауваження складно зрозуміти й сам "Подорожник...", який закінчується не найновішими поезіями (які тут теж є – датовані останніми кількома роками), а знаменитим "Із янголом на плечі (Старосвітська балада)":

Краєм світу, уночі, / при Господній при свічі / хтось бреде собі самотньо / із янголом на плечі. […] Віє вітер вировий / виє Ірод моровий, / маятник все дужче бухка, / стогне янгол ледь живий… // А він йде і йде, хоча / вже й не дихає свіча, / лиш вуста дрижать гарячі: янголе, не впадь з плеча.

Якщо Малковича-поета треба розуміти, пам'ятаючи про Малковича-музиканта, то й справді збірка побудована як концерт зірки-легенди і завершується супершлягером, який для кожного із фанатів означає щось своє. Тож це вибране неможливе ще й без "крихітної свічечки букви "ї" і "місячного серпика букви "є" що зрізаний з неба разом із ниточкою", є тут любовна лірика, до якої якнайбільше пасує визначення "інтимна", і вірші про скрипальок, і "враз баранчик народився".

хочеш – прозоро – я буду гора / ти ж – отим що в душі лишається коли пролетить птаха /я наповню чуттям кожну свою грань / і ловитиму тебе великим серцем де нема страху

У одному із віршів автор нібито жалкує (іронія, щирість, маска – чи вгадаємо?) про те, що концентрується на поетичній творчості не в першу чергу:

пробач / що не завжди / чую твій голос // що вже не схоплююся ночами / аби змережати найсокровенніше// колись ти наснила / що зашіптуєш у мене / зерна снів і слів / аби я перемелював їх / на добрі вірші // знаю що сподівалася від мене більшого / що я так нікчемно мало / відчитав твоїх знаків // що змалів на старість / і пішов пастушити дітей

Образ видавця – насамперед дитячого – і справді надзвичайно тісно переплетений із образом Малковича-поета. Можливо, якщо йдеться про медійність, то й справді ця роль виглядає чільною. Та скільки у тому провини особисто авторової? Зрештою, усі купують книжки своїм дітям, а поетичні читання відвідують одиниці. "Малий кович галамазький" - так скромно називає себе нинішнього поет. Шевченківський комітет відзначив цю його роботу як неодмінний, вагомий додаток до персонального літературного доробку. На сайті за підписом Сергія Жадана і Ростислава Семківа читаємо, зокрема, таке: "Окремо варто відзначити неабияку подвижницьку діяльність Івана Малковича в царині книговидання  його успішні проекти у видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА": книги "Снігова королева", "Улюблені вірші", цикл романів про Гаррі Поттера, котрі першими серед українських видань набули статусу бестселерів. Вплив цих видавничих проектів на розвиток дитячого читання у нашій країні важко переоцінити. Окреме визнання належить "дорослим" проектам очолюваного Іваном Малковичем видавництва: повернення з небуття романів Юрія Косача, поетичні антології, видання цікавих зразків сучасної української романістики".

Цього року діяльність оновленого Шевченківського комітету обійшлася без гучних скандалів. Здається, й результати роботи так само більш ніж задовільні: до вручення Національної премії рекомендовано людину, творчість і діяльність якої визнані суспільством без заперечень. І правда ж: Малкович написав та видав книжки, на яких багато хто виріс, а підрісши, відкрив для себе його міцну дорослу поезію.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і стежте за оновленнями розділу!