Сьогодні йому 80
В день 80-річчя Блаженнішого Митрополита Володимира я не хотів би говорити про нього у минулому часі, бо у Бога немає мертвих, у Бога – всі живі.
© УНІАН
Сьогодні, 23 листопада 2015 року, виповнилося б 80 років Блаженнішому Митрополиту Володимиру (Сабодану). Багато людей будуть згадувати і розповідати про нього. Не буду оригінальним, і запропоную власну історію першої зустрічі, під час якої був натяк і на день прощання з Блаженнішим.
Було це на Трійцю 1993-го року. Ми, троє друзів-студентів філософського факультету Київського Університету, за традицією прийшли на велике свято в Лавру. Один з нас готувався до іспиту під деревом на оглядовому майданчику за Трапезним храмом. Другий малював (до речі, про пророчий зміст цього малюнку, який зберігся в мене і до цього дня, я розповім пізніше). А я пішов в храм і вперше потрапив на богослужіння, яке звершував Блаженніший Митрополит Володимир. На той час паралельно з університетом я вже навчався в семінарії, викладав "Історію релігій" в школі, збирав церковну бібліотеку і чув багато різних проповідників. Але та проповідь мене надзвичайно вразила – вона була проста і водночас глибока. Її слова давали ппривід для роздумів студентові і при цьому торкалися серця старенької бабусі, яка стояла поруч в переповненому храмі. До того ж тоді хвороба ще не скувала рухів Блаженнішого, і перед нами на амвоні стояв яскравий і емоційний проповідник, який говорив мудрі речі простою мовою.
Це була проповідь про Блаженного Августина, який ходив берегом моря, розмірковуючи про таїну Святої Трійці – одну з найглибших і незбагненних богословських таємниць Християнства. І ось він побачив хлопчика, який викопав ямку і носив до неї воду, що набирав в морі. "Що ти робиш?" – запитав його Августин. "Намагаюся вичерпати море," – відповів хлопчик. "Але це неможливо!" – вигукнув філософ. "Так само неможливо вичерпати таїну Святої Трійці," – відповів юнак і Августин зрозумів, що це ангел, через якого Бог дає йому просту відповідь на складне запитання. А ще це називають апофатичним (негативним, заперечним) богослов'ям.
А тепер про малюнок. Мій товариш подарував мені свій малюнок олівцем з видом Дальніх печер Лаври з дзвінницею Різдва-Богородичного храму в центрі композиції і підписом "День Святой Троицы. 6.06.93". І тільки в день погребіння Блаженнішого Митрополита Володимира я зрозумів, що в той момент, коли я вперше в житті слухав його проповідь, мій друг намалював місце, де Блаженнішого буде поховано.
Наостанок розповім власну таїну спілкування з Блаженнішим Митрополитом Володимиром. Хтось з журналістів, під час інтерв'ю після смерті митрополита запитав мене: "А як він з Вами спілкувався – на "Ви" чи на "ти"?" І я не зміг відповісти, бо ніколи за 20 років знайомства, останні 13 з яких пройшли безпосередньо під його проводом в режимі майже щоденного спілкування (я був його прес-секретарем і речником Церкви), я не звертав уваги на те, звертався митрополит до мене на "Ви" чи на "ти". Я почав пригадувати, як це було, і зрозумів, що якщо Блаженніший говорив мені "Ви", то це було як "ти", а якщо він звертався до мене на "ти", то це було як на "Ви". Остаточної відповіді на це запитання я не маю і сьогодні, але, напевно, вона і не потрібна. Це буде мій апофатичний досвід спілкування з ним.
Тому сьогодні, в день 80-річчя Блаженнішого Митрополита Володимира, я не хотів би говорити про нього у минулому часі, бо у Бога немає мертвих, у Бога – всі живі.
Многая літа, Блаженніший Владико!
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!