Європа може штовхнути Януковича в обійми Путіна

Новий відтінок

Поїздка Віктора Януковича в Москву на неформальний саміт СНД 15 травня 2012 року мала показати, які відносини будуть між Україною та Росією і найближчому майбутньому і як на них вплине черговий президентський строк Володимира Путіна.

Під час своєї передвиборчої кампанії новий російський президент вже не раз говорив про те, що прагне надати інтеграції на пострадянському просторі нового імпульсу.

На думку російських аналітиків останнім часом Путін не був задоволений тим, як Кремль просуває свої інтереси на території найближчих сусідів і чому Росія взагалі втрачає вплив на світовій арені. Адже за останні півроку Москва не проявила себе в питанні Арабської весни і втратила можливості впливати на регіональну політику. Тепер ситуація має змінитися, саме тому майже одразу після інаугурації президента Путіна посол Росії в Україні Михайло Зурабов заявив, що він чекає від президента нового імпульсу для посилення відносин між країнами.

З іншого боку зараз сам Київ, завдяки завзятій внутрішній боротьбі з опозиціонерами опинився в ситуації, коли йому може загрожувати ізоляція з боку ЄС. Тому, на думку голови Центру прикладних політичних досліджень Володимира Фесенка, зараз відносини з Росією та їхня тональність буде визначатися в самій Україні.

"Поле для маневру у Віктора Януковича зараз дуже звузилося. І тут треба почекати чи наважиться він розв'язати цю ситуацію шляхом звільнення Юлії Тимошенко або переведення її на лікування", - розказав експерт ТСН.

В Росії також вважають, що сам Володимир Путін і раніше формував зовнішню політику країни, тому суттєвих змін одразу не відбудеться. Єдиним новим відтінком, який він може привнести в політику залишається утворення і просування інтересів Євразійського Союзу. На думку Андрія Рябова з Московського Центру Карнегі, зараз цей проект може стати основним у вигляді залучення України до орбіти інтересів Росії.

Крім того, багато експертів вважають, що зараз Москва може взяти певну паузу в силовому тиску на Київ і почекати, коли Європа зовсім відштовхне Україну, аби запросити її до себе.

Незважаючи на досить агресивну риторику по відношенню до інших великих держав, Володимир Путін може змінити свою силову політику щодо України, на більш продуману. Адже українська влада вже показала, що не піде в Митний Союз під силою тиску, і тут Москва може використати інші прийоми, такі як зміна пропорцій в формуванні ціни на газ чи підтримка певних нових політичних сил і проектів на майбутніх виборах в парламент, аби зробити Київ більш поступливим.

"Злий" Путін  

Одразу після виборів в березні 2012 року в Росії експерти почали говорити, про те, що новий строк Володимира Путіна буде відрізнятися від попередніх періодів його правління. Це підтверджувалося і його постійними заявами про те, що внутрішня опозиція отримує гроші з міжнародних фондів, а світовий престиж Росії треба знову піднімати.

"Не вирішивши внутрішні суперечності, доктрина Путіна полягала в переведенні уваги суспільства на міжнародну арену і особливо на інтеграцію з її сусідами", - розказав аналітик Центру політичного прогнозування в Москві Яков Самохін.

На його думку, саме тому багато хто думав, що одразу після приходу Володимира Путіна до влади його позиція щодо відносин з Україною буде швидко змінюватися.

Це також підкріплювалося і внутрішньою нестабільністю в Росії, коли суспільні протести опозиції негативно вплинули на міжнародний імідж нового президента, а свій перший візит він вирішив здійснити не на саміт Великої Вісімки у Кемп-Девід в США, а до Мінська. Тим самим дав зрозуміти, що для нього буде дуже важливим просувати свої інтереси на території найближчих сусідів.

Так, на думку народного депутата України Олексія Донія, зараз Росія продовжить втягувати Україну в інтеграційні об'єднання. "Вони можуть називатися по різному проте, матимуть одну спільну рису – відверте домінування Москви", - вважає політик.

Цей політичний курс підтвердили і в Кремлі, коли новий президент заявив, що відмова Віктора Януковича вступати в Митний Союз була скоріше емоційною реакцією, а не продуманим рішенням. Крім того, депутат Партії Регіонів Вадим Колесніченко вважає, що зараз товарообіг між країнами стрімко зростає і тому вони мають домовлятися про взаємну співпрацю.

Нарешті після перших кроків Володимира Путіна стає зрозумілим, що зараз він не стане робити різких заяв та сильно тиснути на Україну. "Цей рік має стати часом аудиту наших власних позицій та аналізу перспектив Росії на міжнародній арені", - вважає Олексій Власов голова Інформаційно-аналітичного центру при МДУ.

На його думку вже наступного року президент зможе чітко визначити, в якому напрямку буде рухатися Росія, і кого вона обиратиме в стратегічні партнери. І тому зараз чекати сильних змін у відносинах, навіть за жорсткої риторики Володимира Путіна не варто. Крім того, багато що буде залежати від внутрішньої ситуації в Україні та її просування до ЄС, а ці процеси в Москві називають непередбачуваними.

Юля як елемент для маневрування

За часів президента Дмитра Медведєва Україна намагалася проводити політику балансування між двома політичними силами. На думку Володимира Фесенка таку політику Київ проводив і за часів Леоніда Кучми, проте зараз поле для маневру трохи звузилося.

"Ми бачимо дисонанс між внутрішнім курсом та політикою на просування України до Європи", - вважає експерт. На його думку відносини з Брюсселем та Росією будуть більше залежати від того, чи наважиться Київ владнати питання з Юлією Тимошенко.

Московське експертне середовище також вважає, що зараз це питання треба зняти. Тому пропозицію відправити колишнього прем'єр-міністра на лікування до Росії видається там досить виваженим. За словами Олексія Власова це прохання мало зняти відчутну заполітизованість питання Тимошенко та послабити нервовість навколо цього. Проте, на його думку, Україна не виконає цього прохання.

З іншого боку Україна постійно нагадує, що хоче просуватися до ЄС. Це також може бути елементом маневрування. Адже в квітні 2011 року, коли Київ відвідував тоді ще голова російського уряду Володимир Путін, українська влада витримала тиск і не пішла на підписання угода про вступ в Митний Союз. А одразу після цього візиту до України прибув Жозе Мануель Баррозу і запропонував посилити роботу над договором про асоціацію України в ЄС.

Таким чином, зараз залагодивши ситуацію з Юлією Тимошенко, Україна зможе знову отримувати широке поле для маневрів між двома геополітичними центрами. З іншого боку, якщо це не буде зроблено, на думку голови Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, Європа може відпустити Україну і не змушувати її рухатися на Захід. В таких умовах Київ може легко відійти на орбіту інтересів Росії.

Газ і вибори

Нарешті на думку багатьох аналітиків, Росія може проявити більше гнучкості в своїй політиці. Адже тиск на Віктора Януковича, за словами Володимира Фесенка, може призвести лише до його більшого спротиву ідеям інтеграції, і тому, можливо, Москва захоче змінити свою політику.

Першим аргументом тут може бути ціна на газ для України. Адже зараз промисловість сплачує по 450 доларів за тисячу кубометрів навіть враховуючи знижку за Харківськими угодами.

Як зазначає Вадим Колесниченко, Україна буде піднімати питання про більш справедливу ціну на блакитне паливо. Проте, багато хто не вірить в успіх цього питання, тому влада почала робити ставку на поставки скрапленого газу, буріння на шельфі Чорного моря чи переоснащення української металургії.

Експерти вважають, що Москва, аби привабити Україну до інтеграції на пострадянському просторі, може почати розмови про перегляд формули оплати транзиту газу чи навіть пообіцяти переглянути Харківські угоди. Хоча радикального зниження ціни на газ для України ніхто не очікує. Адже це буде можливо лише за умови вступу Києва до Митного Союзу, а цього не хоче українське керівництво.

Другим засобом м'якого тиску на Україну можуть стати наступні вибори в парламент. Експерти сходяться на тому, що офіційно Москва не буде нікого підтримувати в цих перегонах. Проте, на негласному рівні може допомагати деяким політичним проектам.

По-перше, це буде частина Партії Регіонів, яка на думку Олександра Донія, близька до Росії. По-друге, Москва може підтримати і проекти Віктора Медведчука, хоча він ще не виступив як лідер конкретної політичної сили. Нарешті, за традицією Кремль тяжітиме до Комуністичної партії чи ПСПУ Наталії Вітренко.

Загалом зараз всі чекають, як довго Україна зможе балансувати між Брюсселем та Москвою, і не вирішувати проблему ув'язнення Юлії Тимошенко. Тому Володимиру Путіну поки не потрібно робити гучних заяв, чи тиснути на Київ. Варто просто почекати: якщо ситуація не зміниться, Віктор Янукович сам прийде до нього у Євразійський Союз, резюмують експерти.    

Павло Сивоконь