Україна змусила путінську військову машину перейти в оборону, і тепер у Києва є реальний шанс — WSJ

Україна продовжує військову кампанію, яка практично не має аналогів у сучасній історії. Крім утримання лінії фронту, ЗСУ завдають ударів по тилу РФ на понад 2500 км углиб. Уже 12 років країна воює зі значно більшою та багатшою державою. Як постійна адаптація до нових умов і передові технології виснажують росіян?

Про це пише The Wall Street Journal.

Україна змінює сучасну війну: як виснажується стратегічний потенціал Росії

Ударів зазнають російські передові позиції, системи протиповітряної оборони, паливні склади, логістичні вузли й об’єкти інфраструктури, паралельно з цим триває ізоляція тимчасово окупованого Криму.

Повністю знищити військову машину РФ силами України малоймовірно, однак систематичне завдання шкоди, деградація війська ворога та створення постійного дефіциту пального можуть кардинально змінити рівняння.

Україна має помітні успіхи в цій стратегії. Останні атаки по Росії на НПЗ, нафтові термінали, помпові станції, системи ППО, командні пункти та транспортні вузли виправдовують себе.

У Міністерстві енергетики РФ уже визнали, що удари по паливно-енергетичній інфраструктурі призвели до перебоїв із постачанням навіть у таких віддалених регіонах, як Сибір, а також на території тимчасово окупованого Криму.

У Росії триває найсильніший дефіцит пального протягом останніх років. А Крим з неприступної військової фортеці Путіна перетворюється на дуже вразливе місце. У регіоні вже тривають масові відключення світла, дефіцит пального і відтік громадян. Зокрема, у Криму оголошений надзвичайний стан.

У чому задум України

Ця стратегія відрізняється від класичного «стратегічного бомбардування» часів Другої світової. Тоді союзники атакували німецькі заводи із синтезу пального, НПЗ, авіабудівні підприємства та залізничні мережі. Це все вимагало гігантських промислових потужностей, тисяч літаків і повного панування в повітрі. Іншим історичним прикладом є підводна операція США проти Японії, яка підірвала економіку Токіо через знищення торгівельного флоту із сировиною, їжею та пальним.

Україна реалізує подібний підхід, але повністю іншими інструментами. Оскільки в України немає важкої бомбардувальної авіації чи океанського флоту, Сили оборони застосовують безпілотники, ракети, комерційні засоби зв’язку, розвідувальні мережі, спеціальні операції, адаптивне програмне забезпечення та оперативну винахідливість.

Мета України полягає в накопичувальному ефекті дезорганізації. Нафтопереробний завод сьогодні, радари завтра, паливний склад наступної ночі. Все це змушує РФ розтягувати ППО, займатися постійним відновленням пошкодженого та пояснювати власному населенню причини дефіцитів.

Це класична «війна адаптацій»: перемагає той, хто швидше перебудовується під нові умови. Звісно, росіяни також адаптуються. Зокрема, ворог удосконалює РЕБ, зміцнює об’єкти, нарощує виробництво дронів та впроваджує нові тактики застосування КАБів.

Однак, чи здатна РФ адаптуватися настільки швидко, аби наздогнати Україну, яка продовжує критичний тиск? Чи зможе Москва відновити ППО, ремонтні потужності НПЗ та захистити тили без послаблення лінії фронту, зберігши при цьому Крим як функціональну військову базу, покаже час.

Прогнозовані результати

Історичний досвід показує, що вибрана Україною концепція — правильна. Історія показує, що один прорив, окремий вид зброї чи конкретна наступальна операція навряд чи визначать результат майбутніх воєн. Вирішальним фактором стає здатність завдавати безперервного тиску швидше, ніж противник може відновлюватися.

Попри суттєві досягнення, перед Україною залишається чимало викликів. Росія продовжує завдавати ударів по українських містах та інфраструктурі, а ситуація на лінії зіткнення залишається важкою. Москва користується нестачею систем ППО та ракет до них.

З усім тим, Україна змогла змінити головне фокусне питання цієї війни. Якщо на початку аналітики розмірковували про те, чи вистоїть Україна проти масованої сили РФ, то зараз усе частіше постає питання: чи зможе Росія витримати постійний тиск та високу швидкість адаптації ЗСУ.

Війна в Україні: останні новини

Нагадаємо, президент РФ Володимир Путін не має наміру припиняти війну та розраховує на захоплення нових українських територій. До такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни.

Приводом для розширення окупації на Сумську та Харківську області Кремль називає необхідність створення «буферної зони» для захисту своїх прикордонних регіонів.

На думку експертів, Москва використовує українські удари по території РФ лише як інформаційний привід для виправдання подальшої ескалації та прагне загарбати землі поза межами Донеччини та Луганщини.

Водночас в ISW зазначають, що ця мета є розпливчастою та недосяжною для російських військ, чиї темпи просування знижуються.