Під загрозою траси до Києва: навіщо РФ готує атаки дронами з Білорусі і що насправді спокушає Путіна

Мінськ та Москва створюють підґрунтя, аби виправдати можливість атак ударними дронами по західних та північних регіонах України з території Білорусі. Про це попереджають аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

Приводом для таких висновків стала заява білоруського генерала про начебто 119 спроб українських безпілотників перетнути кордон у бік Білорусі протягом тижня. Такі заяви можуть стати приводом для завдання Росією «ударів у відповідь» по Україні з білоруської території, оскільки для наземного наступу у росіян наразі там немає ресурсів. А ось повітряний терор — саме те, що добре навчилися робити росіяни за чотири роки війни.

Експерти називають подібні дії Кремля прагненням втягнути сусідню Білорусь у війну проти України. Наразі це вигідно лише Росії, щоб отримати змогу з білоруської території атакувати найближчі регіони України.

Також аналітики не виключають, що це дозволить ворогу атакувати трасу Київ–Чоп — основний маршрут, який сполучає Україну з Польщею.

Гібридна війна: навіщо Путіну «перевірки» сусідів дронами

Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко називає такі дії Москви та Мінська елементом гібридної війни. Тобто прагненням воювати не напряму, а шукати можливості для провокацій на кордоні й постійно перевіряти противника на витривалість.

«Росія має досвід таких „перевірок“. 10 вересня минулого року вони вже перевірили таким чином ППО Польщі та НАТО, коли запустили понад 20 дронів без бойової частини, що забезпечує більшу дальність для БПЛА. Путін отримав результат: виявилося, що натівська ППО слабка, бо збили лише три безпілотники. У цей же день українська ППО знищила кілька сотень „Шахедів“. Зараз почастішали провокації з боку Росії і на кордонах з країнами Балтії, їх фіксують як у повітрі, так і на морі. Тому елементи гібридної війни цілком можуть бути спрямовані і на Україну», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.

Війна в Україні: чому Кремль шукає привід для ударів «у відповідь»

До цього експерт додає, що вже були прецеденти, коли з території Білорусі використовувалися відповідні засоби для наведення російських дронів по території України, але наші захисники ефективно на них впливали і виводили з ладу.

«Гадаю, що росіяни разом з Путіним можуть напрацьовувати різноманітні приводи зі втягування Білорусі у війну проти України. Це вигідно лише одній людині — Путіну. І варіант з атаками дронів „у відповідь“ може бути одним з них», — каже генерал-лейтенант.

Ціль — траса Київ–Чоп: наслідки можливих ударів

Щодо можливості атак російських БПЛА траси Київ–Чоп з території Білорусі, то експерт не виключає такого варіанту.

«Можливість для таких атак була б для противника найбільш ефективною. Якщо такі атаки будуть з території Білорусі, то Україні доведеться на них відповідати. А це може стати приводом для проведення ще більшої ескалації з повітря у цій гібридній війні», — зауважує військовий експерт.

Як Україна має відповісти на білоруські провокації

На думку Ігоря Романенка, для початку Україні варто застосовувати дипломатичний важіль на Білорусь із залученням представників європейських країн — у вигляді інформування про небезпеку таких дій самопроголошеного президента Лукашенка.

«Тут варто розуміти, що зараз на Лукашенка тисне Путін зі свого боку. Тому нам, окрім військово-дипломатичних важелів, варто розглядати технічне питання: яким чином і чим саме зупиняти такі дії. Адже що Путін, що Лукашенко під ним сприймають тільки мову сили. Тому наша відповідь має бути категоричною, рішучою, аби у Мінську чітко зрозуміли, що такі дії для Білорусі обернуться значно більшими втратами, власне, як і для Москви», — зазначає Ігор Романенко.

Загроза з Білорусі: під прицілом дронів логістика та інфраструктура України

Військовослужбовець, співзасновник «Центру підтримки аеророзвідки» Ігор Луценко розглядає можливу загрозу з Білорусі у двох вимірах: військово-технічного та міжнародно-політичного. За його словами, з погляду військової техніки, така загроза з боку Білорусі для України дійсно можлива.

«Якщо розміщувати на території Білорусі ретранслятори та „Шахеди“ і їхні аналоги з донаведенням, тоді вони зможуть вражати як мінімум те, що їздить по так званій Варшавській трасі, і по залізниці поруч. Навіть буде загроза трасі Київ–Рівне. Тобто це загроза для автомобільного і залізничного сполучення. Буде, окрім цього, загроза для газогонів, для інших об’єктів інфраструктури, зокрема ліній електропередач. Це все нам доведеться дуже ретельно захищати в разі, якщо така історія розпочнеться», — розповідає ТСН.ua Ігор Луценко.

Разом з тим військовий пояснює, яким чином можна все це захищати. Передусім — це знищення об’єктів, котрі обслуговують мережі передачі даних для російських «Шахедів» на території Білорусі.

«Свого часу на території Білорусі вже було встановлено декілька таких наземних станцій, і на них „раптово“ сталися вибухи. Тобто ніхто не хотів просто так спостерігати за такою роботою противника. Після цього з боку Білорусі не було помічено якихось спроб відновити цю практику або відновлювати обладнання і далі продовжувати подібну діяльність», — розповідає військовослужбовець.

Пропетляти більше не вдасться: наслідки для режиму Лукашенка

Ігор Луценко наголошує: якщо Білорусь розпочне подібні дії в якомусь масовому варіанті, це означатиме фактично відкритий вступ країни у війну.

«На мій погляд, зараз Лукашенко радше готовий робити все, щоб тільки цього не сталося. Тому що одним з невеликих здобутків його режиму — і тут можна навіть сказати без певної іронії щодо нього — є те, що, попри масове та масштабне використання росіянами території його країни під час атак на Україну в 2022 році, війна, тим не менш, не перейшла на територію Білорусі. Тобто цьому „видатному білорусу“ пощастило знову пропетляти. І я думаю, що це одна з основ його режиму, його легітимності станом на зараз. Тобто, власне, за що ж білоруси мають його поважати? Росія воює — і по ній постійно прилітає, Україна воює — і по ній теж, а в Білорусі тихо. І якщо тихо перестане бути, а тихо там не буде, якщо вони дозволять Росії реалізовувати її плани, то по Білорусі почне прилітати. І я думаю, що зараз, якщо у Лукашенка все в порядку з розумом, то він, мабуть, дуже і дуже зацікавлений в тому, щоб не брати в цьому участі», — пояснює Ігор Луценко.

Балтійська авантюра Путіна: чому атака дронами загрожує НАТО

Чи зможе Путін примусити Лукашенка до такого кроку, наразі невідомо. Експерт каже, що поки не бачить підстав вважати, що росіянам це вдасться. Він додає, що сценарій такого нападу на Україну наразі не є найімовірнішим, тому що почати, наприклад, з території Білорусі тероризувати дронами територію Балтійських країн росіянам набагато легше з військово-технічного і, можливо, навіть політичного погляду.

«Зараз Балтійські країни мають на порядок менше можливостей щоб завдати ударів у відповідь через те, що їхні Збройні сили на сьогодні не є до цього готовими. Я дуже сподіваюся, що Збройні сили Балтійських країн до цього готуються, реформуються, переозброюються. І що в найближчі пів року все-таки вся ситуація там кардинально поміняється. І тоді це вікно можливості для Білорусі з Росією закриється. А зараз ситуація така, що заходь просто в Балтійські країни підрозділом „Рубікон“, і ніхто його ніяким чином не зупинить, бо для цього просто немає засобів. Звісно, якщо тільки не імпортувати їх з України. Тому я думаю, що це ще один фактор, чому Балтійська авантюра більш спокусливо виглядає для Путіна, і це може бути аргументом про те, що дронових атак по Україні з боку Білорусі не буде. Якщо Путін з Лукашенком щось будуть затівати, то я би сказав, що скоріше це буде у бік Балтії», — підсумовує Ігор Луценко.