Місто на кістках: в Хорватії виявили великий римський некрополь, що використовувався п’ять століть

У хорватському місті Задар археологи фіксують нові докази існування масштабного римського некрополя, розташованого під сучасною міською забудовою. Йдеться про поховальний комплекс, пов’язаний із античним містом Ядер, який функціонував від кінця І століття до нашої ери до V століття нашої ери.

Про це повідомило видання Arkeonews.

Останні археологічні роботи проводили дослідники Задарського університету в районі Реля, зокрема на території колишнього Хорватського автомобільного клубу. Під час розкопок виявили нові поховання — керамічні та скляні урни, амфори, які використовували як поховальні контейнери, а також інші предмети похоронного інвентарю.

Ці знахідки доповнюють попередні дослідження: у ширшому районі Реля вже зафіксовано понад 3000 могил. Робота під керівництвом Ігоря Борзича та Івани Ядрич-Кучан підтверджує, що ця територія виконувала функцію кладовища безперервно близько 500 років. Така тривалість використання свідчить про сталість поховальних традицій і робить некрополь одним із ключових довготривалих поховальних комплексів римської Далмації.

Розташування некрополя відповідає нормам римського права і містобудування. У межах міських стін ховати померлих було заборонено, тому кладовища створювали за їх межами, зазвичай уздовж головних доріг. Некрополь у Релі сформувався саме вздовж одного з основних шляхів до Ядера, що забезпечувало зручний доступ і відповідало релігійним уявленням того часу.

Висока щільність поховань свідчить, що ця територія була основною зоною для поховань у періоди активного розвитку міста. Археологічні дослідження, які тривають понад століття, показують, що поховання розташовані по всьому периметру міста — зокрема на ділянках, де нині стоять житлові будинки, комерційні об’єкти та громадські установи.

Велика кількість могил дає змогу вивчати соціальну структуру та культурні особливості населення античного Ядера. Відмінності у типах поховань, конструкції могил і супровідних речах вказують на різний соціальний статус, рівень достатку та впливи інших культур.

У похованнях також знаходять предмети, що відображають уявлення римлян про потойбічне життя. Серед них — керамічний і скляний посуд, прикраси, олійні лампи та монети. Лампи символізували світло у потойбіччі, а монети слугували ритуальною платою за перехід до підземного світу. Наявність посуду та контейнерів свідчить про віру в продовження звичного життя після смерті.

Окремі артефакти також підтверджують активні торговельні зв’язки Ядера. Частина знахідок походить із різних регіонів Середземномор’я, що свідчить про інтеграцію міста в економічні мережі Римської імперії. Як прибережний центр, Задар відігравав важливу роль у поєднанні морських маршрутів Адріатики з внутрішніми територіями провінції Далмація.

Археологи зазначають, що межі некрополя досі остаточно не встановлені. Нові розкопки продовжують розширювати уявлення про його масштаб і структуру. Існує ймовірність, що під сучасною забудовою можуть залишатися ще не досліджені поховальні ділянки.

«У міру просування досліджень некрополь Реля виділяється як один з найважливіших археологічних ресурсів у Хорватії, пропонуючи рідкісний та детальний запис довготривалої людської діяльності в римському міському контексті», — йдеться в статті.

Нагадаємо, під час розкопок у Німеччині археологи знайшли загадковий підземний тунель всередині доісторичного поховання, який, як виявилося, створили та навмисно замурували вже у часи Середньовіччя.