У Кремлі тотальна паніка через удари України: Путін намагається приховати наслідки, але “здають” свої ж

Економіка Російської Федерації все більше відчуває наслідки чотирьох років війни в Україні в поєднанні з довгостроковою ударною кампанією української армії по нафтовій інфраструктурі країни-агресорки.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Економіка РФ тріщить по швах

Аналітики згадують заяву міністра економічного розвитку Росії Максима Решетнікова, що кілька факторів спонукали уряд країни переглянути свої очікування щодо зростання ВВП протягом наступного трирічного періоду. Зокрема, дефіцит робочої сили і «зовнішні умови» — санкції проти Москви і війна на Близькому Сході. Водночас посадовець пояснив усе це нібито змінами у структурі запланованих федеральних витрат Росії та прогнозами ключової процентної ставки російського Центрального банку.

Зазначається, Решетніков визнав, що дефіцит робочої сили стримує економіку РФ, на відміну від постійних спроб «фюрера» Володимира Путіна охарактеризувати низький рівень безробіття — як ознаку економічного здоров’я.

В ISW наголошують: Кремль не визнає, що дефіцит робочої сили підживлює інфляцію, а багаторічні зусилля Москви з набору військових усунули багатьох людей з цивільного ринку праці.

«Росія, ймовірно, продовжуватиме страждати від дефіциту робочої сили, оскільки надає пріоритет заміщенню втрат на полі бою новими рекрутами, а не підтримці та зростанню внутрішньої економіки», — йдеться у звіті.

Водночас далекобійна кампанія України проти нафтової інфраструктури РФ продовжує загострювати проблеми країни-агресорки з ліквідністю, пов’язані з нестійкими витратами воєнного часу.

Росія втрачає нафтові доходи

Зокрема, український президент Володимир Зеленський заявив, що Служба зовнішньої розвідки отримала документи про те, що Москві довелося скоротити свої активні нафтові свердловини. До слова, лише одна з компаній закрила 400 свердловин. Окрім того, від початку 2026-го РФ скоротила переробку нафти щонайменше на 10% відсотків, а також має труднощі з перезапуском свердловин порівняно з іншими державами-виробниками нафти.

Окрім того, отримані дані свідчать, що 11 російських фінансових установ готуються до ліквідації, а ще вісім банківських установ не можуть внутрішньо вирішити свої накопичені проблеми та змушені залучати зовнішні ресурси. Зеленський зазначив, що дефіцит федерального бюджету Росії становить майже 80 млрд дол. за перші п’ять місяців 2026-го.

«Росія все більше бореться з проблемами ліквідності після того, як постійно виснажувала ліквідні резерви свого суверенного фонду добробуту для фінансування війни та вдавалася до продажу своїх фізичних золотих резервів», — йдеться у звіті.

Аналітики зауважують, що у січні цього року Кремль запровадив економічно неоптимальну політику — підвищення податку на додану вартість, яка має каскадний вплив на економіку, збільшуючи розмір тіньової економіки Росії та тим самим збільшуючи вартість товарів та послуг, не генеруючи бажаних податкових надходжень.

Водночас ЗСУ значно збільшили частоту, масштаби та інтенсивність ударів по російській нафтовій інфраструктурі від березня 2026-го. Це мало надмірний вплив на експорт нафти та потужності з переробки, підриваючи здатність Росії отримувати прибуток від зростання світових цін на нафту.

Тривалі удари України по нафтовій інфраструктурі РФ, ймовірно, продовжуватимуть напружувати російські доходи та заважатимуть Москві отримувати будь-які довгострокові вигоди від поточного зростання цін на нафту», — наголошують в ISW.

Нагадаємо, Володимир Зеленський заявив, що в Росії масово банкрутують регіони. З його слів, політика керівництва Кремля руйнує внутрішню економіку країни-агресорки, внаслідок чого суб’єкти федерації втрачають платоспроможність.

Водночас після запроваджених проти РФ санкцій і війни Москва потрапила в залежність від Пекіна. Після 2022-го Росія різко переорієнтувала свою торгівлю на Китай. Зокрема, 2024-го експортувала до КНР товарів приблизно на 129 млрд дол. Основу постачань становили нафта, вугілля і природний газ.